Рішення № 1954351, 13.08.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2008 р. Справа № 03/3225

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого, судді Єфіменко В.В.,

з секретарем судового засідання Салякіною М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача –Козятинський О.М. за довіреністю,

від відповідача –Житнікова Т.А. за довіреністю,

від ІІІ особи –Житнікова Т.А. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Одеської залізниці, м. Одеса

до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, м. Черкаси,

ІІІ особа - Черкаська міська рада,

про стягнення 306 955 грн. 54 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 306 955 грн. 54 коп. збитків за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян за період з січня місяця по квітень місяць включно 2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що покладання на виконавчий комітет Черкаської міської ради відповідальності по відшкодуванню збитків, що випливають з позадоговірних зобов”язань є незаконними, оскільки із позовної заяви не вбачається вини відповідача у нанесені позивачу збитків, не встановлено факту порушення відповідачем чинного законодавства, яке могло б проявитися в його неправомірних діях чи бездіяльності, а також причинного зв”язку між неправомірними діями відповідача та нанесенням позивачу збитків, а також на інші судові спори між позивачем та відповідачем.

Представник третьої особи позов не визнав з аналогічних мотивів.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч.6 ст.306 ГК України відносини, пов’язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно – правовими актами.

У відповідності із ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають зокрема, безпосередньо з актів органів державної влади.

Право позивача на одержання компенсацій передбачено Законами України: “Про транспорт”, “Про залізничний транспорт”, “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”; Постановами Кабінету Міністрів України: № 354 від 17.05.1993 р. “Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування”; від 04.03.2002 р. № 256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”, від 16.08.1994 р. № 555 “Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 р. № 354”.

Відповідно до ст. 42 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюється шляхом надання субвенції з державного бюджету України місцевим бюджетам.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що субвенція –це міжбюджетний трансферт для використання на певну мету.

Підпунктом “б” п.4 ст.89 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення державних програм соціального захисту, зокрема на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про транспорт” відшкодування збитків від безоплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), зокрема Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2002 № 256 (далі –Порядок).

Вищезазначеним Порядком, саме на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів покладається обов’язок щодо здійснення розрахунків з підприємствами залізничного транспорту за здійснені перевезення окремих категорій населення залізничним транспортом з застосуванням пільгових тарифів. П.5 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів (тобто - відповідач) щомісяця готують дані про нараховані суми щодо пільг, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами –постачальниками відповідних послуг і направляють їх до фінансових органів районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського, Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 15 числа місяця, що настає за звітним.

Пунктом 3 Порядку та п. 3 ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України визначено, що головними розпорядниками коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Головні розпорядники коштів місцевого бюджету визначаються рішенням про місцевий бюджет.

Ч. 1 ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети.

Відповідно до ст. 9, 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р., ст. 12-16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р.; ст. 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” від 20.12.1991 р.; ст. 7 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16.12.1993 р.; постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 р. № 354 “Про безкоштовний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування”, а також інших законодавчих актів зазначені в них категорії громадян користуються правом на пільговий проїзд залізничним транспортом.

Вищевикладене, також, відповідає положенням бюджетного законодавства, зокрема ст.51 Бюджетного кодексу України, за змістом якої бюджетне зобов’язання може виникати, зокрема, внаслідок отримання послуги протягом бюджетного періоду, згідно чого головному розпоряднику коштів необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 9 та ст. 10 Закону України “Про залізничний транспорт”, для захисту окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі у приміських, можуть передбачатись пільгові тарифи. Збитки завдані залізничному транспорту від їх використання відшкодовуються залізниці за рахунок державного або місцевого бюджету залежно від того, яким органом влади прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Оформлення, облік та звітність, що супроводжують процес здійснення пасажирських перевезень на залізниці, в тому числі пільгових, врегульовано Порядком оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України, Державної податкової адміністрації України від 24.10.2001 р. № 712/431 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.02.2002 р. за № 116/6404.

Позивач у відповідності із Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України за чотири місяці 2008 року (з січня по квітень) здійснив на території м.Черкаси перевезення пільговиків на загальну суму 306 955 грн. 54 коп., а саме:

- у внутрішньодержавному та міждержавному залізничному сполученні перевезені 4959 пільговиків на загальну суму 168 601 грн. 23 коп.;

- у приміському залізничному сполученні перевезено 59 884 пільговиків на загальну суму168 601 грн. 23 коп.

Факт здійснення позивачем перевезень пільгових категорій громадян та розмір заподіяних збитків відповідач не оспорює. Цей факт підтверджується розрахунками, наданими позивачем та доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Позивач щомісяця направляв відповідачу розрахунки форми “2-пільга” та акти звіряння розрахунків форми “3-пільга”

Листом № 687-01-4 від 12.05.2008 р. відповідач повідомив позивача про те, що вся сума субвенцій, яка була виділена з державного бюджету для забезпечення перевезення пільгових категорій громадян в сумі 9821,0 тис. грн. направлена на потреби міського електротранспорту.

Вищеназваний лист вказує на те, що відповідач, незважаючи на виділені йому з державного бюджету кошти, взагалі не приймав рішення щодо компенсації позивачу збитків внаслідок перевезення залізницею окремих категорій громадян, які мають пільги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення повністю і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 306 955 грн. 54 коп. на відшкодування збитків за здійснені у січні-квітні 2008 року перевезення залізницею пільгових категорій громадян.

Керуючись 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 306 955 грн. 54 коп. на відшкодування збитків за перевезення протягом січня-квітня 2008 року пільгових категорій громадян залізничним транспортом, 3070 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Виконавчого комітету Черкаської ради, м.Черкаси, вул.Б.Вишневецького,36 на користь Одеської залізниці, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська,19, код 01071315.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб з дня оформлення повного тексту рішення.

Суддя В.В. Єфіменко