Вирок № 19537845, 01.12.2011, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

01.12.2011

Справа № 1-238/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2011 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Васічевій О.В.

з участю прокурора Баклана Г.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чорна Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, не одружений, не працює, проживає по АДРЕСА_1 не судимий,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_4 02 серпня 2011 року близько 23 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою крадіжки чужого майна, шляхом виставлення скла з кватирки в комору, проник в житловий будинок по АДРЕСА_2, що належить потерпілому ОСОБА_2, де з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого ОСОБА_2, яке виразилось у викручуванні руки за спину, спричинивши останньому фізичний біль, та з застосуванням погроз такого насильства, відкрито викрав гроші в сумі 3645 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину визнав і пояснив, що 02 серпня 2011 року на протязі всього дня вживав алкогольні напої. Близько 22 години йому зателефонувала його знайома ОСОБА_5 з м. Дунаївці та запросила в гості, на що він погодився. Так як в нього не було грошей, він вирішив викрасти їх у ОСОБА_2 свого колишнього вчителя математики, сусіда, якому неодноразово допомагав по господарству, бував у нього вдома. Він знав, що у ОСОБА_2 є гроші, тому що той жив самотньо, крім того постійно позичав односельчанам значні суми грошей, зокрема, і його брату. Щоб його ніхто не помітив, він зайшов до господарства ОСОБА_2 з городу. Для того, щоб проникнути в будинок через кватирку в комору з тильної сторони будинку, він приставив до стіни будинку дошку, по якій піднявся до кватирки, звідки вийняв шибку, потім просунувши всередину руку, відкрив клямку і проліз до комори, з якої пройшов до спальної кімнати. ОСОБА_2 людина дуже похилого віку, недобачає та недочуває, тому нічого не чув, а спав на ліжку. Він присів на ліжко в його ногах, від чого той проснувся. Він вимагав у ОСОБА_2 гроші, однак останній заперечував їх наявність, тому він пригрожував йому фізичною розправою, світив своїм мобільним телефоном йому в очі, потім схопив його за руку і викрутив її йому за спину, в такий спосіб він його постійно тримав спиною до себе, щоб він не впізнав його. Згодом ОСОБА_2 погодився дати йому гроші, які були заховані в хліві, тому він повів його з будинку до одного з хлівів на подвірї, звідки ОСОБА_2 вийняв скляну банку з грошима в сумі 1045 грн., та передав йому, він їх забрав та вимагав ще грошей. Для чого він повів його назад в будинок, де в приміщенні комори, з однієї скрині ОСОБА_2 дістав ще одну скляну банку з грошима в сумі 1600 грн., та передав йому, він їх також забрав та вимагав ще грошей. ОСОБА_2 сказав, що у нього є ще в іншому місці гроші, але останні, та з іншої скрині в коморі дістав ще одну скляну банку з грошима в сумі 1000 грн., та передав йому. Після цього він пригрозив ОСОБА_2, щоб про ці події нікому не розказував, залякавши фізичною розправою, та залишив будинок. З викраденими грошима він повернувся до будинку свого брата ОСОБА_6., де вже всі спали, тому нічого нікому не кажучи, взяв братів мобільний телефон марки „Nokia 5320” з номером НОМЕР_1 і близько 23 години 30 хвилин викликав таксі. Приблизно через 40 хвилин приїхало таксі, яким він поїхав в м. Хмельницький, де розрахувався за проїзд з викрадених грошей. В м. Хмельницькому він ще декілька годин відпочивав у барах та кафе, за викрадені гроші замовляв їжу, спиртні напої, цигарки. Потім на таксі поїхав в м. Дунаївці, за проїзд також розрахувався з викрадених грошей. На його дзвінки знайома ОСОБА_5 не відповідала, тому він також пішов відпочити в бари, де витрачав викрадені гроші на їжу, алкогольні напої.

Незалежно від пояснень підсудного ОСОБА_4 його вина в інкримінованому йому злочині підтверджується показаннями потерпілого, свідка, письмовими доказами та іншими матеріалами справи.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що в нічний час 02 серпня 2011 року він проснувся від шуму та руху по кімнаті. Невідомий чоловік вимагав у нього гроші, спочатку він намагався його переконати в тому, що в нього немає грошей. Однак невідомий йому пригрозив фізичною розправою, світив йому в очі ліхтариком, викрутив руку назад, тому злякавшись за своє життя, тим більше, що була ніч, темно, невідомий постійно тримав його до себе спиною, загнувши його руку йому за спину та не давав можливості його впізнати, він примусово пішов на подвіря, де в хліві дістав скляну банку з грошами в сумі 1045 грн. та віддав їх йому. Проте цих грошей невідомому було мало і він вимагав ще грошей, тому він примусово пішов назад в будинок в комору, де з однієї скрині дістав ще одну скляну банку з грошами в сумі 1600 грн., однак і цих грошей було мало, тому він змушений був дістати з іншої скрині ще одну скляну банку з грошима в сумі 1000 грн. Після цього невідомий наказав йому про це нікому не казати, при цьому пригрозив фізичною розправою, відштовхнув його від себе та втік з будинку. Вранці наступного дня про викрадення він повідомив сільського голову, пізніше він дізнався, що це вчинив його учень, сусід ОСОБА_4, який неодноразово приходив до нього, допомагав по господарству, довіряв йому. Останній зразу ж зізнався у вчиненому та обіцяв повернути гроші, повіривши йому він і не заявляв цивільний позов, однак йому нічого не відшкодовано.

Свідок ОСОБА_7. суду пояснив, що працює водієм на службі радіо таксі ПП „Довбня” м. Старокостянтинова. 02 серпня 2011 року близько 23 години 30 хвилин від диспетчера поступив виклик до с. Чорна Старокостянтинівського району. До вїзду в село до нього підійшов ОСОБА_4, який був випивший і попросив завезти його в м. Старокостянтинів, однак потім передумав і попросив завезти його в м. Хмельницький, де заплатив йому за проїзд 250 грн. Під час розрахунку за проїзд він бачив у ОСОБА_4 значну кількість грошових купюр різного номіналу на значну суму.

Згідно оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_8 остання повідомила, що працює диспетчером у службі радіо таксі ПП „Довбня” м. Старокостянтинова. 02 серпня 2011 року близько 23 години 30 хвилин отримала виклик по мобільному телефоні за номером НОМЕР_1 до вїзду в с. Чорна Старокостянтинівського району, куди спрямувала водія ОСОБА_4 з позовним „07” (а.с. 39).

При огляді місця події будинку потерпілого ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 з фототаблицями з поверхні скляної банки, що знаходилась на третій щаблині драбини у приміщенні комори житлового будинку виявлено та вилучено 2 сліди пальців рук (а.с. 5-13).

Згідно змісту висновку дактилоскопічної експертизи встановлено, що виявлений та вилучений в будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 слід пальця руки, залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_4 (а.с. 55-61).

При відтворенні обстановки та обставин подій з застосуванням відеозапису ОСОБА_4 розказав про місце вчинення злочину, звідки і яким чином проник всередину будинку, місця в хліві та в коморі будинку, де знаходились гроші потерпілого ОСОБА_2 (а. с. 66-70).

У відповідності до протоколу особистого огляду у ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон марки „Nokia 5320” IMEI НОМЕР_2 з сім карткою „DJUICE”, які належать ОСОБА_6. (а.с. 26).

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4, в відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, з погрозою такого насильства, та з проникненням у житло, доведена, тому його дії за ч. 3 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, помякшуючі та обтяжуючі обставини, зокрема, те, що підсудний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав вину, розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, не порушував запобіжний захід, по місцю проживання характеризується посередньо, зловживає алкогольними напоями, викрадені кошти розтратив в барах, на придбання випивки, при цьому не спромігся, навіть, частково відшкодувати потерпілому майнову шкоду, пояснюючи тим, що перебування на підписці про невиїзд перешкоджає йому поїхати на заробітки, щоб повернути потерпілому викрадені кошти, при цьому, зловживаючи довірою потерпілого, постійно обіцяв йому повернути викрадені кошти, в звязку з чим останнім не заявлявся цивільний позов. Суд також взяв до уваги те, що він вчинив злочин стосовно людини похилого віку, оскільки потерпілий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, при цьому потерпілий був його вчителем, являється сусідом, з яким підсудний перебував в довірливих відносинах, неодноразово допомагав йому по господарству, бував у гостях, знав розміщення кімнат, приміщень, його звички, спосіб життя. Не дивлячись на такі зовні доброзичливі відносини, він примусово, з застосуванням фізичної сили, загнувши його руку за спину, тривалий час водив потерпілого по будинку та господарству, змушуючи віддавати гроші, не зважаючи на прохання останнього та значні суми отриманих грошей. Ці обставини дають підстави суду для висновку про небезпечність його соціальної позиції та неусвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння, в недостатньому розумінні та поваги до прав та законних інтересів інших осіб, крім того суд врахував, що підсудний не має постійної роботи, заробітку, сімї.

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе лише в ізоляції від суспільства. Зваживши на помякшуючі обставини, суд вважає достатнім для виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 призначити йому покарання в виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією інкримінованої статті.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 „Про судову практику у справах про злочини проти власності”,

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 3 ст. 186 КК України обрати йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 31 жовтня 2011 року, зарахувавши в даний строк час його досудового увязнення з 04 серпня 2011 року (день фактичного затримання) до 11 серпня 2011 року (день звільнення з ізолятору тимчасового тримання) включно.

Змінити міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши підсудного ОСОБА_4 під варту в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 31258272210321 МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309 судові витрати в розмірі 450 грн. 24 коп.

Речовий доказ: мобільний телефон марки „Nokia 5320” IMEI НОМЕР_2 з сім карткою „DJUICE” залишити ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд, а ОСОБА_4 з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя __