Постанова № 195351, 19.10.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" жовтня 2006 р. Справа № 5/1965

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Брагіной Я.В.

при секретарі ЗоренкоВ.М.

за участю представників сторін

від позивача Бєлікова О.А., дор. №06-902/1084 від 03.10.06р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Житомир)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" (с. Ганнопіль, Ємільчинскього району)

про стягнення 2141,03 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь 2141,03грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2005 році.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що відповідач не створив місця для працевлаштування інвалідів і не повідомляв центр зайнятості про вільні та створені місця для працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача в засіданні суду не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91р. підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 15 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становила 39 чоловік.

Відповідно до вимог зазначених вище норм відповідач повинен був працевлаштувати одного інваліда.

Проте, не працевлаштував жодного інваліда.

Таким чином, відповідачем не дотримано 4% нормативу по працевлаштуванню одного інваліда.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 названого Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньо річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 того ж Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

На підставі ч. 9 ст. 20 того ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. № 1767 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 29.06.04р. № 813), штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним (п. 4).

Згідно з п. 5 зазначеного Порядку, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Середня річна заробітна плата на підприємстві обчислюється шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці як в грошовій, так і в натуральній формі, на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що визначається у порядку, встановленому Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, затвердженою Держкомстатом.

Згідно з п. 11 вказаного Порядку, контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Відповідач не забезпечив 4% норматив у кількості одного робочого місця, не працевлаштував інваліда, тому повинен сплатити 2141,03грн., оскільки середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 2141,03грн.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування одного інваліда суду не подав, до Ємільчинського центру зайнятості не надсилав повідомлення про вільні місця для працевлаштування інваліда, що підтверджується звітами форми 3-ПН.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню і стягненню з відповідача в розмірі 2141,03грн. адміністративно-господарських санкцій.

На підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91р. № 875-ХІІ, "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. № 1767 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 29.06.04р. № 813), керуючись ст. ст. 158-163, 167, п.6 прикінцевих та перехідних полоєень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю " Калина", 11265, с. Ганнопіль, Ємільчинського району, Житомирської області, р/р 260055850 в ОД АППБ "Аваль"", МФО 311528, код 31184915:

- на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 38, р/р 31211230600002 в УДК у Житомирській області, МФО 811039, код 22062319, код платежу 50070000, символ-230 - 2141,03грн. адміністративно-господарських санкцій.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені ст. 186 КАСУ.

Постанова господарського суду набирає законної сили в порядку встановленою ст. 254 КАСУ.

Суддя Брагіна Я.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;