Рішення № 1952910, 28.07.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2008 р. Справа № 10/2051

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Рикуновій Л.М., за участю представників сторін:

позивача –Кучеренка С.П. –за довіреністю,

відповідача –Кириченка М.О. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський деревообробний комбінат"

про стягнення 1880933,11 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення 1662789,79 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 52328,61 грн. пені, 157965,42 грн. штрафу та 7849,29 грн. –3 % річних.

В засіданні суду оголошувалась перерва.

Позивач подав суду письмові доповнення до позовної заяви, якими змінив розміри грошових вимог у зв’язку з перерахуванням суми боргу та уточненням розмірів санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Згідно з цим уточненням вимоги позивача полягають у стягненні з відповідача :

1016508,52 грн. заборгованості за поставлений в лютому та березні 2008 р. газ, 236263,07 грн. штрафу за порушення строків розрахунку, 130847,49 грн. пені, 17281,85 грн. –3 % річних.

Представник позивача позов підтримав за уточненими вимогами.

Відповідач проти позову частково, на суму 626777,17 грн. заперечив, мотивуючи це тим, що постачання йому газу у березні 2008 року здійснювалось іншим постачальником, на підставі іншого договору. Тому відповідач просить суд у позові про стягнення вказаної суми відмовити. В решті вимог відповідач позов визнав.

Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів, що виконуючи договір №01-451/05 про надання послуг з газопостачання, укладений сторонами 01.05.2007 р.(у подальшому тексті договір), а також додаткові угоди до цього договору він, в період з травня 2007 р. по березень 2008 р. включно, постачав відповідачеві природний газ на умовах та за ціною, узгодженими сторонами.

Згідно з п. 4 договору підставою для здійснення розрахунків за газ є підписані сторонами акти про фактичний обсяг поставленого газу.

Згідно з п. 6 договору розрахунки мають здійснюватися щомісячно, не пізніше як 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач, в порушення умов договору, неповністю розрахувався за поставлений позивачем газ. Станом на час вирішення спору судом його борг перед позивачем становить 1016508,52 грн.

Все викладене підтверджується копіями договору сторін про надання послуг з газопостачання (аркуші справи 10-12), додаткових угод до нього (а.с. 13-15, 53), актів приймання-передачі природного газу (а.с. 16, 17, 54), розрахунком боргу, поданим позивачем (а.с. 48, 49) та не спростовано відповідачем.

Крім того, з метою улагодження спору шляхом укладення мирової угоди, відповідач надав суду проект цієї угоди, датований 14.07.2008 р., засвідчений керівником відповідача.

Згідно з підготовленим проектом мирової угоди відповідач визнав борг перед позивачем за договором №01-451/05 від 01.05.2007 р. в розмірі 1016508,52 грн. (а.с. 46, 47).

Мирова угода сторонами не укладена. Доказів сплати вказаного боргу відповідачем суду не подано.

Твердження відповідача про відсутність договору сторін про постачання газу в березні 2008 р. не відповідає дійсності. Додатковою ігодою №6 до договору строк дії договору сторін продовжено до 31.03.2008 р. (а.с. 53). Факт поставки газу позивачем відповідачеві у березні 2008 р. підтверджено актом від 31.03.2008 р. (а.с. 54).

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За викладених обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг в сумі 1016508,52 грн.

Згідно з п.п. 7.3 п.7 договору у разі невиконання споживачем умов п. 6.2 даного договору, постачальник має право вимагати від споживача сплати на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі цього позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 130847,49 грн. Однак розмір пені позивачем встановлений неправильно. З врахуванням змін розміру облікової ставки НБУ, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 127720,34 грн.

Згідно з п.п. 7.4 п. 7 договору у разі непогашення заборгованості споживачем за даним договором у строк, що перевищує 20 календарних днів після закінчення місяця поставки, споживач на письмову вимогу постачальника сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно з договором сторін, умови, підстави та порядок нарахування пені, штрафу різні.

Тому позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф в розмірі 236263,07 грн.

Розмір штрафу позивачем встановлений правильно. Тому позов у цій частині підлягає задоволенню судом повністю.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем строку виконання грошового зобов’язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення 17281,85 грн. –3 % річних.

Однак розмір річних позивачем встановлено неправильно внаслідок невірного підрахунку. Фактично стягненню з відповідача підлягає 16905,88 грн. –3% річних.

В решіт вимог позов задоволенню судом не підлягає.

Загальний розмір вимог позивача при поданні позову до суду становив 1880933,11 грн. Згідно з ст. 3 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93 розмір державного мита із позовної заяви до господарського суду з вказаної суми, за ставкою 1% ціни позову становить 18809,33 грн.

Позивачем фактично сплачено 25500,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №1524 від 11.04.2008 р., виконаного банком (а.с. 8).

Вказана сума мита надійшла до бюджету, про що є відмітка банку на зворотньому боці платіжного доручення.

Згідно з ст. 47 ГПК України ст. 8, Декрету КМУ „Про державне мито” підлягає поверненню позивачеві із державного бюджету частина державного мита в розмірі 6690,67 грн., внесеного позивачем в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Цей спір виник з вини відповідача тому державне мито в сумі 18809,33 грн. , згідно з ст. 49 ГПК України покладається судом на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаський деревообробний комбінат”, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15, код 31007467, на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз”, м. Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402, 1016508,52 грн. боргу, 127720,34 грн. пені, штраф в розмірі 236263,07 грн., 16905,88 грн. –3 % річних, 18809,33 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В решті позову відмовити.

Видати позивачеві довідку про повернення із державного бюджету 6690,67 грн. державного мита, внесеного ним в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Суддя В.В. Шумко

Повний текст рішення виготовлений

та рішення підписано 04.08.2008 р.

Суддя В.В. Шумко