Постанова № 1952085, 12.08.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.08 р. № 25/107-А

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Розваляєвої Т.С.

Борисенко І.В.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Курінська Є.Л. – (дов. № 163/10 від 06.08.2008р.) Вавдійчик Б.П. – (дов. № 155/10 від 29.11.2007р.)

відповідача: Припияло С.В. – (дов. № 650/9/10-110 від

25.04.2008р.)

Шаліна С.І. – (дов. № 1650/9/10-110 від 27.09.2007р.)

Сагач А.М. – (дов. № 550/9/10-110 від 08.04.2008р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.10.2006

у справі № 25/107-А (Морозов С.М.)

за позовом Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000701604/0 від 01.12.2005р.

Ухвала приймається 12.08.2008р. у зв’язку оголошенням у судовому засіданні 22.07.2008р. перерви відповідно до ст. 150 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Національної атомної енергогенеруючої компанії“Енергоатом” звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платникам податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25.10.2006р. у справі № 25/107-А позов задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. києві по роботі з великими платниками податків № 0000701604/0 від 01.12.2005р.

Стягнуто з рахунків Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” 203 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із згаданою постановою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 25.10.2006р. по справі № 25/107-А повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2006 р. у справі № 25/107-А було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2006р. у справі № 25/107-А було закінчено підготовку справи та призначено до апеляційного розгляду.

09.02.2007 р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду було зупинено апеляційне провадження у справі № 25/107-А до закінчення проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз призначеної судово – бухгалтерської експертизи.

19.06.2008р. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надав суду висновок № 1641 від 14.09.2007р. судово-бухгалтерської експертизи по господарській справі № 25/107-А, якому зазначено, що встановлені за висновками акту перевірки від 17.11.2005р. № 661/16-4/24584661 “Про результати комплексної планової документальної перевірки Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2002р. по 31.12.2004р. порушення щодо надання фінансової допомоги та відпуску товарно-матеріальних цінностей, нормативно та документально не підтверджуються.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 23.06.2008р. поновлено апеляційне провадження у справі № 25/107-А та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 22.07.2008р. від представника відповідача надійшло заперечення на висновок № 1641 судово-бухгалтерської експертизи від 14.09.2007р.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представника позивача заперечував проти апеляційної скарги відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

На підставі висновків зведеного акту перевірки № 661/16-4/24584661 від 17.11.2005р. “Про результати планової документальної перевірки Державного підприємства “Національна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2002р. по 31.12.2004р. відповідачем винесене податкове повідомлення – рішення № 0000701604/0 від 01.12.2005р., яким позивачу на підставі п.п. “а” п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 та п.п.17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закону № 2181) визначено штрафні санкції у розмірі 5 541 892, 03 грн. застосовані за виявлений факт надання фінансової допомоги без узгодження з податковим органом, та суму 4 774 153, 5 грн. штрафних санкцій визначено за відпуск товарно-матеріальних цінностей в рахунок погашення кредиторської заборгованості також за відсутності факту узгодження таких дій з податковим органом.

Колегія суддів, не погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону № 2181 встановлено, що податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків не погашеного у строк. В силу податкової застави орган стягнення має першочергове право одержати задоволення вимог щодо стягнення вартості заставленого майна перед іншими кредиторами.

У разі коли платник податків, активи якого перебувають у податкові заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами (пп. 17.1.8 ст. 17 Закону № 2181).

Перевіркою встановлено, що в період дії податкової застави позивача без письмового узгодження з органом державної податкової служби було надано фінансову допомогу на загальну суму 5 541 892, 03 грн.

В матеріалах справи наявні відповіді СДПІ у м. Києві за № 25074/10/24-0200 від 09.12.2003р., № 23954/10/24-0200 від 27.11.2003р. отримані на запит ДП НАЕК “Енергоатом” щодо узгодження окремих операцій з активами, а саме надання компанією фінансової допомоги. Відповідно до яких СДПІ у м. Києві зазначалось, що пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181 встановлений виключний перелік операцій з активами боржника, які знаходяться в податкові заставі та потребують узгодження при їх використанні. Благодійна, спонсорська та фінансова допомога до переліку таких операцій не входить. У листі також зроблено посилання на п. 6 статуту Компанії, який затверджений Кабінетом Міністрів України 17.10.1996р. № 1268 “Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”, а саме зазначено, що операції про які зазначалось у запитах відносяться до господарської діяльності.

У пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181 відсутні вимоги щодо обов'язкового узгодження з податковим органом, здійснення операцій щодо надання фінансової допомоги платником податків, активи якого перебувають у податкові заставі. Враховуючи наявність письмових відповідей СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, якими відповідач зазначив, що благодійна, спонсорська та фінансова допомога не входить до переліку операцій які потребують узгодження з податковим органом, суд визнає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 5 541 892, 03 грн..

Штрафні санкції в розмірі 4 774 153, 57 грн. застосовані до позивача за встановлене порушення пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181, а саме без письмового узгодження з органом державної податкової служби здійснено відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Згідно акту перевірки ВП “Хмельницька АЕС” без письмового узгодження Нетішинським відділенням Славутської ОДПІ здійснено відпуск товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4774153, 57 грн. в рахунок погашення кредиторської заборгованості. Факт відчуження ТМЦ засвідчено відповідними податковими накладними в яких як форму розрахунку зазначено “бартер”.

Відповідач зазначає, що в разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює відчуження майна не за кошти, а за бартером (тобто не за звичайними цінами) він повинен обов'язково узгодити такі операції з податковим органом.

Місцевим судом встановлено, що протягом 2001 - 2003р. Господарським (арбітражним) судом м. Києва порушувались справи про банкрутство ДП НАЕК “Енергоатом”, та відповідно до ухвал було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Зокрема мораторій діяв з 21.09.2001р. по 29.10.2001р., з 12.03.2002р. по 17.05.2002р., з 21.05.2002р. по 11.10.2002р., з 11.10.2002р. по 06.02.2003р., з 07.02.2003р. по 29.10.2003р., з 02.12.2003р.

Відпуск товарно-матеріальних цінностей по бартеру, в рахунок погашення кредиторської заборгованості без узгодження з податковим органом було здійснено ВП “Хмельницька АЕС” в період з 10.07.2002р. по 31.07.2002р., тобто в період дії мораторію.

Відповідно до визначення мораторію, яке наведене у законі це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно пп. 1.17 ст. 1, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181 податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків , не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону.

Цей закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з п.7.8 ст. 7 вказаного закону з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, без застосування норм цього Закону. Тобто, після порушення справи про банкрутство позивача підстав для виникнення податкової застави на активи та майно ДП НАЕК “Енергоатом” не було, усі заходи щодо забезпечення виконання податкового зобов'язання підприємством повинні здійснюватись в порядку передбаченому Законом № 2181.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000701604/0 від 01.12.2005р. підлягає визнанню недійсними.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків не підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду м. Києва від 25.10.2006 року у справі № 25/107-А не підлягає скасуванню.

Керуючись п. 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення”, ст. ст. 9, 195 198,200, 205-206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, постанову Господарського суду м. Києва від 25.10.2006 року у справі № 25/107-А залишити без змін.

Матеріали справи № 25/107-А повернути до Господарського суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді

Розваляєва Т.С.

Борисенко І.В.