Ухвала суду № 19517272, 16.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2011 р. м. КиївК-5509/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2007

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008

у справі № 2а-156/07(22-а-928/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №0000841702/02 від 25.05.2007 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 4310,49 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова №0000841702/02 від 25.05.2007 залишено без змін.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального права, наголошуючи на тому, що зменшення уточнюючими розрахунками податкового боргу є підставою для нарахування фінансової санкції за несвоєчасну сплату, оскільки згідно із п.п. 7.1.1 п.7.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язанню - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведено перевірку ТОВ "Південтрансбуд" з питання своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, якою було встановлено, що ТОВ "Південтрансбуд" сплачувало узгоджені податкові зобов'язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів з порушенням строків, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За результатами перевірки складено акт № 136/17-218/22717846 від 24.12.2006.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2006 року № 0000841702/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 50% від несвоєчасної сплати узгоджених зобов'язань з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 4 891,91 грн., а за наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення № 2929/10/25-010 від 07.03.2007, податкове повідомлення-рішення від 12.03.2007 № 0000841702/1 та податкове повідомлення-рішення від 08.05.2007 № 5697/10/25-010 про внесення змін у рішення прийняте за результатами розгляду первинної скарги від 07.03.2007, яким до резолютивної частини податкового повідомлення-рішення від № 0000841702/0 внесено зміни та зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано у сумі 302,28 грн., в іншій частині вказане повідомлення-рішення - залишено без змін.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова неправильно застосовано положення ст. 17 "Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та неправомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання.

ТОВ “Південтрансбуд” є платником податку з власників транспортних засобів та звітує про нараховані податки до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосовані за наслідками висновків перевірки, зафіксованих в акті № 136/17-218/22717846 від 24.12.2006.

Податкова інспекція визначала кількість прострочених днів сплати сум узгоджених податкових зобов'язань, виходячи з дати їх погашення, яке, на думку податкової інспекції, відбулося шляхом подання позивачем уточнюючих розрахунків про зменшення суми податкових зобовязань визначених раніше, а також виходячи з дати їх погашення, яке відбулося шляхом перерахування позивачем коштів відповідними платіжними дорученнями.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та знаходить правильною позицію судів щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

З положень п.п. 17.1.7 п. 17.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ випливає, що розмір штрафу визначається в залежності від кількості прострочених календарних днів та обчислюється від погашеної суми податкового боргу.

Пункт п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ встановлював право платника податків надати уточнюючий розрахунок у разі самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданої податкової декларації.

Факт надання такого уточнюючого розрахунку у сторону зменшення податкового зобовязання за певний період не може розцінюватися як факт погашення податкового боргу за інший період, оскільки згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-XII (чинного на час виникнення спірних відносин) обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 7.1.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Отже, погашення податкового боргу відбувається шляхом перерахування грошових коштів у рахунок сплати такого боргу.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій, що нарахуванню позивачеві штрафних санкцій підлягає тільки сума від сплачених грошовими коштами податкових зобовязань, а саме: 10.07.2006 в сумі 500,00 грн. та 16.06.2006 в сумі 409,28 грн.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв

О.М. Нечитайло