Ухвала суду № 19508853, 03.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"03" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/6688/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011

у справі № 2а-5842/10/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі-Ем-Бі Індастриз»

до 1. Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області,

2. Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області

третя особа Міністерство фінансів України

за участю прокурора Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.08.2010 № 0007301502/0/114 про зменшення в податковому обліку ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастріз»суми бюджетного відшкодування, задекларованої за травень 2010 року. На 90516,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастріз»бюджетне відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією за травень 2010 року в сумі 90516,00 грн. та судовий збір в сумі 908,56 грн. У відшкодуванні з Державного бюджету України витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. відмовлено через недоведеність таких витрат.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність зазначеного податкового повідомлення-рішення та про право позивача на отримання за рахунок бюджетних коштів відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 90516,00 грн. вмотивований посиланням на встановлені в судовому процесі факти здійснення позивачем в квітні 2010 року господарських операцій з придбання товарів (послуг), сплати ПДВ в ціні їх придбання в зазначеній сумі та на норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, 7.7.4 - 7.7.7 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР).

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права пункт 1.8 ст.1, підпункт 7.7.10 пункту 7.10 ст.7 Закону № 168/97-ВР, пункт 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України.

В заяві про приєднання до касаційної скарги прокурор Полтавської області просить задовольнити касаційну скаргу, підтримуючи наведені в ній доводи ОДПІ.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастріз»просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення в податковому обліку за травень 2010 року ТОВ «Джі-Ем-Бі Індастріз»задекларованої до відшкодування суми ПДВ, як надмірно сплаченої, на 90516,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 06.08.2010 № 66/15-322/35642464, про завищення підприємством в податковому обліку за травень 2010 року бюджетного відшкодування з цього податку на вказану суму внаслідок порушення пунктів 1.3, 1.8 ст. 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР. При цьому акт перевірки не містить посилань на конкретний склад правопорушення (протиправну дію чи бездіяльність); висновок контролюючого органу обґрунтований тим, що задекларована до відшкодування сума ПДВ перевищує фактично сплачену позивачем до бюджету суму податкових зобовязань з цього податку та з податку на прибуток.

Механізм справляння податку на додану вартість, як непрямого податку, передбачає сплату сум податку, нарахованих в ціні товарів (послуг), покупцем постачальнику цих товарів (послуг), з визначенням останнього зобовязаним перед бюджетом включити суми податку до своїх податкових зобовязань за визначений пунктом 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий період.

Підстави для отримання платником ПДВ надмірно сплачених сум податку встановлені підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 цієї статті.

Згідно з цим підпунктом сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В судовому процесі встановлено, що розбіжності між задекларованими позивачем за квітень, травень 2010 року сумами податкових зобовязань і податкового кредиту та встановленими перевіркою сумами податкових зобовязань і дозволеного податкового кредиту за ці податкові періоди відсутні. Контролюючий орган підтвердив також і задекларовані позивачем 90516,00 грн. як фактично сплачений постачальникам товарів (послуг) податок у квітні 2010 року. Факт придбання позивачем товарів (послуг), у звязку з яким постачальникам був сплачений податок в цій сумі, підтверджується дослідженими в судовому процесі первинними документами (господарськими договорами з ПП «Брокер-Центр», з ТОВ «Демтон», ПП «Соломон», ПП «Бумеранг», які відповідають напрямкам господарської діяльності позивача, виписками з банківського рахунку про перерахування в безготівковому порядку грошових коштів цим постачальникам, податковими накладними, реєстрами виданих та отриманих накладних ).

Будь-яких заперечень щодо фактичного здійснення позивачем операцій з придбання товарів (послуг), з яким повязане формування позивачем податкового кредиту за квітень 2010 року та декларування бюджетного відшкодування за травень 2010 року, ОДПІ не заявляє.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій правильно застосували норми Закону № 168/97-ВР до встановлених обставин та дійшли обґрунтованого висновку про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ за декларацією за травень 2010 року в сумі 90561,00 грн.

Доводи касаційної скарги правильність такого висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ та заяву прокурора Полтавської області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписО.І.Степашко

підписТ.М.Шипуліна З оригіналом згідно, помічник судді С.Д.Купельська Суддя Є.А. Усенко