Ухвала суду № 19508621, 02.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 року м. КиївК-627/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008

у справі №2а-240/08 (2а-1795/07)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Консалт»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008, позов ТОВ «СГ Консалт»задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0000022303/2 від 23.05.2007, №0000022303/3 від 07.08.2007.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова виїзна перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.05.2005 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт №290/23-5/33479070 від 29.01.2007.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку з амортизацією придбаних у періоді з 16.05.2005 по 30.09.2006 основних фондів, у т.ч. бувших у використанні, за нормами 10%, що призвело до завищення суми амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні фонди 2 групи за 3 квартал 2006 року в розмірі 80069 грн., та завищення скоригованих валових витрат у сумі 31297 грн., а також пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 цього Закону у звязку з віднесенням до валових витрат 15666,81 грн. нарахованих роялті за ліцензійним договором.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2007 №0000022303/0, яким позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 39564,4 грн., у т.ч. 31759 грн. основний платіж та 7805,4 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками апеляційного оскарження, скарга платника задоволена частково, податкове повідомлення-рішення від 09.02.2007 №0000022303/0 скасовано в частині визначення зобовязання з податку на прибуток в розмірі 13603,2 грн., у т.ч. основний платіж 11334,5 грн., штрафні санкції - 2268,7 грн., що складається із 3916,75 грн. донарахованого податку на прибуток за рахунок зменшення валових витрат за 3 квартали 2006 року на суму 15666,81 грн. (роялті за ліцензійним договором), 7400,25 грн. податку на прибуток за рахунок зменшення амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби 2005 року випуску, 17,45 грн. податку на прибуток, за рахунок допущеної помилки при визначенні податкового зобовязання, в іншій частині залишено без змін.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обєктом оподаткування є прибуток, який визначаться шляхом зменшення шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в розмірі передбаченому пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»від 27.11.2003 №1344 і Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 01.07.2004 № 1957 установлено порядок нарахування податкової амортизації витрат на придбання та виготовлення основних фондів залежно від року, в якому такі витрати понесено.

Зокрема, пунктом 1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 01.07.2004 № 1957, визначено, що норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01.01.2004 у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що п. 1 розділу II Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 01.07.2004 № 1957 для цілей податкового обліку платників податку зобов'язано вести окремий облік витрат, пов'язаних із придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року. При цьому зазначений Закон не передбачає подальшого поділу чи розмежування таких витрат залежно від того, чи були такі основні фонди новими.

Таким чином, платник податку на прибуток після 01.01.2004 для нарахування амортизації веде окремий податковий облік основних фондів, витрати на придбання яких здійснено до 01.01.2004 та після 01.01.2004, іншого поділу з метою нарахування амортизації після 01.01.2004 чинне законодавство не передбачає.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірне застосування позивачем нових норм амортизації до витрат на придбання та поліпшення основних фондів, що здійснені ним після 01.01.2004, та відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук

О.І.Степашко

Суддя Л.В. Ланченко