Ухвала суду № 19500836, 10.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р.Справа № 2-а-2964/11/1470 Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Ферро-Ю»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій,

встановила:

Позивач приватне підприємство «Ферро-Ю»06.04.2011 року звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними дій ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, щодо визнання та визначення у акті перевірки від 24.03.11 року №397/23-300/33797995 нікчемними правочинів, укладених позивачем із підприємствами-контрагентами.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що викладення в акті перевірки висновку про нікчемність правочинів суперечить нормам цивільного законодавства та не входить до повноважень органів державної податкової служби, а правочини, які зазначені в акті перевірки як нікчемні, не відповідають визначенню нікчемного правочину, яке міститься в Цивільному кодексі України.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що правочини, які описані в акті перевірки, не спрямовані на настання правових наслідків та вчинені з метою несплати податків, а значить є такими, що порушують публічний порядок. В звязку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Справа була розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, щодо визнання та визначення у акті перевірки від 24.03.11 року №397/23-300/33797995 нікчемними правочинів, укладених приватним підприємством "Ферро-Ю" із підприємствами-контрагентами.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття ухвали, якою закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Ферро-Ю" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

23-24 березня 2011 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами постачальниками за період січень - грудень 2010 року.

24 березня 2011 року за результатами перевірки було складено акт №397/23-300/33797995, в якому зроблено висновок про здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Отже, зазначені договори, відповідно до ст. ст. 203, 215, 228, 655, 656, 662 ЦК України, є нікчемними і, в силу ст. 216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що вищезазначений спір полягає в правомірності дії відповідача по встановленню висновків, щодо нікчемності правочинів позивача, та виникнення для нього правових наслідків при застосуванні висновків спірного Акту перевірки, а вищезазначені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак з таким висновком суду погодитись неможливо з огляду на наступне.

В даному випадку предметом позову є протиправність дій органу ДПІ щодо зазначення певних положень в акті перевірки, тобто по суті фактично скасування акту перевірки суб'єкта владних повноважень в цій частині, що є неприпустимим.

Акт перевірки - службовий двосторонній документ, який стверджує факт перевіряючих дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення в системі оподаткування.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки в цьому разі є лише засобом документування дій контролюючого органу та не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України, а тому не може бути предметом оскарження в суді.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а тому й не підпадають під судову юрисдикцію.

Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень, то судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, а відкрите провадження у справі належить закривати на підставі пункту 1 частини першої статті 157 зазначеного Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність визнаня протиправними дій Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, щодо визнання та визначення у акті перевірки від 24.03.11 р. №397/23-300/33797995 нікчемними правочинів, укладених приватним підприємством "Ферро-Ю" із підприємствами-контрагентами.

Керуючись п. 1 ст. 157, ч. 1 ст. 195, п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Ферро-Ю»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій скасувати.

Постановити ухвалу, якою провадження у справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:Ю.В. Яковлев

Суддя:Д.В. Запорожан

Суддя:С.І. Жук