Постанова № 19500657, 19.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-11859/09/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом "Компанії АСК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, –

          ВСТАНОВИЛА:

У березні 2009 року "Компанія АСК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ "Компанія АСК") звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000872301 від 11.02.2009 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року адміністративний позов ТОВ "Компанія АСК" було задоволено.

Рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000872301 від 11.02.2009 року – визнано неправомірним та скасовано.

Не погоджуючись з даною постановою суду ДПІ у Малиновському районі у м. Одесі подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що при винесенні рішення неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також рішення першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Виконавчим комітетом Одеської міської ради 19 липня 2000 року здійснена державна реєстрація юридичної особи «Компанія АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 31094811, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №258451.

На підставі направлень від 08.01.2009 року №140/23-7071, №141/23-7071 співробітниками ДПА в Одеській області проведена планова перевірка господарської одиниці залу гральних автоматів, розташованої за адресою: м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 70, що належить суб'єкту господарської діяльності «Компанія АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю щодо дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт №0301/15/32/23/34319774 від 16.01.2009 року.

Перевіркою встановлено, що у залі знаходяться 12 гральних автоматів, які в робочому стані, підключені до електромережі та приводяться в дію за допомогою купюроприймача та спеціального ключа. Проте вищевказані гральні автомати не приведені у фіскальний режим роботи, не працюють в режимі РРО, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР та Постанову Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

На підставі складеного акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято рішення №0000872301 від 11.02.2009 року року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4080 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з акту перевірки не вбачається, що на будь якому з гральних апаратів здійснювалась гра, а тому не має підстав вважати, що при здійсненні розрахункової операції, вона не була проведена через гральний автомат, який не обладнаний фіскальним блоком та не реалізує фіскальні функції.

Проте на думку суду апеляційної інстанції, вказані висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки зроблені без належного дослідження фактичних обставин та системного аналізу норм матеріального права відносно правових підстав для застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за нефіскалізацію гральних автоматів.

При цьому колегія суддів вважає за необхідним зазначити наступне.

Згідно із ст. 2 Закону Україну «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до п.1 Наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», гральний автомат - це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично; зал гральних автоматів - нежитлове приміщення, крім пересувної малої архітектурної форми, закрите від огляду ззовні, у якому для проведення азартних ігор використовуються тільки гральні автомати.

Відповідно до вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 року № 121 (із змінами, внесеними Постановами КМУ від 29.01.2003 року № 151, від 10.12.2003 року № 1905, від 28.10.2004 року № 1447, від 07.06.2006 року № 803) установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 року.

Таким чином суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01.01.2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, як оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), у т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

Державна комісія з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом протокольним рішенням від 27.06.2002 року №13 встановила вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. У зв’язку із цим, виходячи зі специфіки надання послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах та враховуючи наведене вище, гральний автомат повинен бути оснащений належним РРО.

Відтак, позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Отже, гральний автомат з 31.12.2006 року, відповідно до вимог Постанови КМУ № 121 від 07.02.2001 року, повинен самостійно виконувати фіскальні функції, які, зокрема, полягають в обліку, накопиченні та відображенні даних щодо прийнятих та виданих (виграних) гравцями грошових замінників - жетонів та кредитів. Обов'язок застосування гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи, є нормою Закону, якою мають керуватися суб'єкти господарювання при здійсненні діяльності у сфері грального бізнесу.

Необхідною умовою застосування гральних автоматів є включення їх (або окремих блоків автоматів, що входять до складу комп’ютерно-касових систем, які забезпечують переведення таких автоматів у фіскальний режим роботи) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за процедурою, встановленою Положенням про зазначений Державний реєстр затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315.

Наказом ДПА України від 01.07.08 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій система «Фіскал», що призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Отже, з 01.07.2008 року суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати зазначену систему.

Наявність у складі системи технічних пристроїв з криптографічним захистом інформації забезпечує високий рівень захисту та збереження даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів) як по кожному автомату окремо, так і в цілому по залу гральних автоматів.

Так, відповідно до п.п.4.4. п.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за N 107/5298, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Відповідно, вказаний порядок проведення реєстрації розрахункових операцій не відповідає вимогам Закону, оскільки не дає можливості забезпечити реєстрацію розрахунку при здійсненні гри неодноразового (отримання декількох послуг). Саме на усунення цих обставин і спрямована дія норм Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001 року, які передбачають оснащення кожного грального автомату індивідуальним пристроєм електронної пам'яті.

Таким чином, гральний автомат є реєстратором розрахункових операцій, оскільки відповідно до ст.2 Закону до реєстраторів розрахункових операцій відноситься автомат з продажу товарів робіт (послуг), також в Законі чітко визначено, що автомат з продажу товарів робіт (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток (жетонів) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Постанова КМУ від 07.02.2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» була прийнята з метою приведення у відповідність гральних автоматів, як РРО, а саме переведення їх у фіскальний режим роботи та обладнання запам'ятовуючими пристроями.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 суб'єкти підприємницької діяльності мають змогу з технічної точки зору фіскалізувати гральні автомати за допомогою спеціалізованої комп'ютерно-касової системи «Фіскал», оскільки дана система пройшла повний цикл випробувань і отримала від Держстандарту України: Сертифікат відповідності на вимоги до електронної контрольно-касової техніки; атестат виробництва; проведена перевірка системи на відповідність фіскальним вимогам та внесена до Єдиного державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, як вбачається з матеріалів справи на момент проведення перевірки у позивача була технічна можливість обладнати гральні автомати (автомати з продажу послуг), які є реєстраторами розрахункових операцій запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) та тим самим привести у відповідність до Закону та Постанови КМУ від 07.02.2001 року №121 порядок надання послуг на гральних автоматах.

Відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою не може бути підставою для не застосування реєстратора розрахункових операцій, коли таке застосування передбачено законом та, відповідно в даному випадку, не є підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності за незастосування РРО.

Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій застосовується до суб’єктів господарювання у разі встановлення факту проведення розрахункових операцій через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що з акту перевірки не вбачається, що на будь якому з гральних апаратів здійснювалась гра, а тому не має підстав вважати, що при здійсненні розрахункової операції, вона не була проведена через гральний автомат, який не обладнаний фіскальним блоком та не реалізує фіскальні функції

Проте колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дослідив цю обставину поверхньо з огляду на наступне.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне звернуту увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації.

Відповідно до п. 2.2.7 описової частини зазначеного акту перевірки №0301/15/32/23/34319774 від 16.01.2009 року посадовими особами податкового органу було зафіксовано проведення розрахункової операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій при наданні послуг на суму 50,00 грн.

Згідно п. 2.2.8 зафіксовано роздрукування чеку як відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відтак висновок суду першої інстанції щодо відсутності факту здійсненні гри на гральних апаратах спростовується дослідженими в апеляційному суді матеріалами акту перевірки.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000872301 від 11.02.2009 року прийняте відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавство України.

Зазначені обставини суд першої інстанції не враховував, надав передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи та помилково дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому, керуючись п. 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п. 1, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси – задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі № 2-а-11859/09/1570 – скасувати.

Ухвалити у справі № 2-а-11859/09/1570 нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову "Компанії АСК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю відмовити.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян