Ухвала суду № 19500552, 19.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-3848/10/2170 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Пеха Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Елена" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2010р. приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Елена" (надалі - ПП "Виробничо-комерційна фірма "Елена") звернулося до Державної податкової інспекції у м.Херсоні ( надалі – ДПІ у м.Херсоні), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2010р. № 001660700/0.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2010р. позов задоволений; скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2010р. №001660700/0 в частині відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 52750грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.06.2010р. ДПІ у м.Херсоні була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларацій з податку на додану вартість позивача за квітень 2010 року. За результатами перевірки складений акт від 16.06.2010р. №2776/07-0/14124668. /а.с.6/

В ході зазначеної перевірки встановлено, що згідно з поданою позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року сума заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку складає 74480грн. За останні 12 календарних місяців позивач мав обсяги оподаткованих операцій в сумі 52750грн., що менше, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

На підставі зазначеного акту перевірки від 16.06.2010р. ДПІ у м.Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення №0001660700/0 від 14.07.2010р., яким визначена сума, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, а саме: 74480грн. /а.с.7/

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).

Приписами підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено коло осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. До їх числа, поряд із іншими, віднесено особу, що була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Судом першої інстанцій було встановлено, що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 місяців були меншими ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Отже, позивач за результатами податкової декларації за квітень 2010р. має право на отримання бюджетного відшкодування в частині, що відповідає обсягу його оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців, тобто в сумі не більше ніж 52750грн.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи вірно застосував норми матеріального та процесуального права, тому в порядку ст. 200 КАС України постанова суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: