Ухвала суду № 19499023, 19.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-12510/09/1570 Категорія:9.2Головуючий в 1 інстанції: Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

розглянувши в поряду письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами «Компанія АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року по справі за позовом «Компанія АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000242340 від 07.04.2009 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач«Компанія АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000242340 від 07.04.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що співробітниками ДПС проведена перевірка господарської одиниці, що належить ТОВ «Компанія АСК», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт перевірки №0836/1000/23/33659125 від 18.03.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилося у знаходженні в залі гральних автоматів незареєстрованих в органах ДПС, неопломбованих у встановленому порядку та не переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій (гральних автоматів), через які проводились розрахункові операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, і які на момент перевірки перебували у робочому стані.

На підставі зазначеного акту перевірки податковою інспекцією винесено спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000242340 від 07.04.2009 р.

Позивач стверджує, що чинним законодавством України не встановлена відповідальність за нефіскалізацію гральних автоматів, а також за застосування нефіскалізованих гральних автоматів. У звязку із цим, позивач вважає необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, застосування штрафних санкцій за відсутність в гральному автоматі фіскального блоку з огляду на відсутність запамятовуючого пристрою (фіскальної памяті) для гральних автоматів, які використовуються ТОВ «Компанія АСК», в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що у ТОВ «Компанія АСК», крім встановленого законодавством обовязку фіскалізувати гральні автомати, була і фактична можливість його виконання, у звязку із чим спірне рішення прийнято обґрунтовано, а підстави для його скасування відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року позовні вимоги «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задоволені частково. Визнано частково протиправним та скасоване рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000242340 від 07.04.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до «Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на суму 5100,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси на зазначену постанову була подана апеляційна скарга. Апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Компанії АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю відмовити повністю. Апелянт вказує на те, що оскаржувана постанова була винесена без повного і всебічного зясування обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач по справі «Компанія АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю також не погодився з ухваленим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає, що при розгляді даної справи необхідно було врахувати, що питання переводу гральних автоматів, що на момент проведення перевірок вже використовувались субєктами господарювання на території України, складається з сукупності елементів, що неможливо відокремити один від одного, зокрема технічному, законодавчому та дійсної технічної можливості здійснити фіскалізацію гральних автоматів субєктами господарювання, що їх використовували в своїй діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.03.2009 року співробітниками ДПА в Київській області була проведена перевірка господарської одиниці залу гральних автоматів, що належать ТОВ «Компанія АСК», за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 17, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності. За результатами перевірки складений акт №0836/1000/23/33659125 від 18.03.2009 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилося у знаходженні в залі гральних автоматів 16 незареєстрованих в органах ДПС, неопломбованих у встановленому порядку та не переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій (гральних автоматів), через які проводились розрахункові операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, і які на момент перевірки перебували у робочому стані.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000242340 від 07.04.2009р. року на суму 5440,00 гривень. Штрафні санкції були розраховані у відповідності до п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач просив визнати зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій неправомірним та скасувати його.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Як визначено диспозицією ст. 2 Закону Україну «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»автомат з продажу товарів (послуг) це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Згідно з п. 1 Наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження організації діяльності проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», гральний автомат це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично; зал гральних автоматів нежитлове приміщення, крім пересувної малої архітектурної форми, закрите від огляду ззовні, у якому для проведення азартних ігор використовуються тільки гральні автомати.

Суд першої інстанції вірно визначив, що оскільки внесення ставки обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу, то дана послуга надається саме гральним автоматом, а не залом гральних автоматів, як нежитловим приміщенням, або розміщеному окремо в залі гральних автоматів касовому апараті.

Відповідно до вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 року № 121 (із змінами, внесеними Постановами КМУ від 29.01.2003 року № 151, від 10.12.2003 року № 1905, від 28.10.2004 року № 1447, від 07.06.2006 року № 803) установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 року.

Таким чином, вірним є висновок, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01.01.2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), у тому числі тих, що вже використовуються.

Рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 року №13 встановлені вимоги щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. В звязку з цим, виходячи зі специфіки надання послуг у сфері грального бізнесу на гральних автоматах та враховуючи вищенаведене, гральний автомат має бути оснащений належним РРО.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

З 31.12.2006 року гральний автомат, відповідно до вимог Постанови КМУ № 121 від 07.02.2001 року, повинен самостійно виконувати фіскальні функції, які, зокрема, полягають в обліку, накопиченні та відображенні даних щодо прийнятих та виданих (виграних) гравцями грошових замінників жетонів та кредитів. Обов'язок застосування гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи, є нормою Закону, якою мають керуватися суб'єкти господарювання при здійсненні діяльності у сфері грального бізнесу.

Умовою застосування гральних автоматів є включення їх (або окремих блоків автоматів, що входять до складу компютерно-касових систем, які забезпечують переведення таких автоматів у фіскальний режим роботи) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій за процедурою, встановленою Положенням про зазначений Державний реєстр затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315.

Наказом ДПА України від 01.07.08 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій система «Фіскал», що призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів. Таким чином, з 01.07.2008 року субєкти господарювання зобовязані використовувати зазначену систему.

Наявність у складі системи технічних пристроїв з криптографічним захистом інформації забезпечує високий рівень захисту та збереження даних про рух готівки або її замінників (жетонів, кредитів) як по кожному автомату окремо, так і в цілому по залу гральних автоматів.

Відповідно до п.п. 4.4. п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за N 107/5298, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Вказаний порядок проведення реєстрації розрахункових операцій не відповідає вимогам Закону, оскільки не дає можливості забезпечити реєстрацію розрахунку при здійсненні гри неодноразового (отримання декількох послуг). Саме на усунення цих обставин і спрямована дія норм Постанови Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001 року, які передбачають оснащення кожного грального автомату індивідуальним пристроєм електронної пам'яті.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що гральний автомат є реєстратором розрахункових операцій, оскільки відповідно до ст.2 Закону до реєстраторів розрахункових операцій відноситься автомат з продажу товарів робіт (послуг), також в Законі чітко визначено, що автомат з продажу товарів робіт (послуг) це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток (жетонів) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Постанова КМУ від 07.02.2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»була прийнята з метою приведення у відповідність гральних автоматів, як РРО, а саме переведення їх у фіскальний режим роботи та обладнання запам'ятовуючими пристроями.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання позивача на те, що гральний автомат не є РРО, оскільки вони не внесенні до Єдиного державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, так як Законом не передбачено норми, яка б забороняла використання таких автоматів. Таким чином, на сьогоднішній день згідно Закону гральний автомат, який за готівкові кошти в автоматичному режимі надає послуги у сфері грального бізнесу має бути фіскалізований та видавати відповідний розрахунковий документ.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 суб'єкти підприємницької діяльності мають змогу з технічної точки зору фіскалізувати гральні автомати за допомогою спеціалізованої комп'ютерно-касової системи «Фіскал», оскільки дана система пройшла повний цикл випробувань і отримала від Держстандарту України: Сертифікат відповідності на вимоги до електронної контрольно-касової техніки; атестат виробництва; проведена перевірка системи на відповідність фіскальним вимогам та внесена до Єдиного державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою не може бути підставою для не застосування реєстратора розрахункових операцій, коли таке застосування передбачено законом та, відповідно в даному випадку, не є підставою для звільнення від встановленої законом відповідальності за незастосування РРО.

Як було встановлено під час проведення перевірки, в гральному залі знаходились 16 гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим, не внесені у відповідний реєстр РРО та необладнані спеціальними пристроями. При цьому, під час цієї перевірки встановлений лише один випадок проведення розрахунком операції через один гральний автомат на суму 100,00 грн., що підтверджується записом перевіряючих осіб у графі 2.2.7 акту перевірки №0836/1000/23/33659125 від 18.03.2009 року.

Згідно до вимог п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій застосовується до субєктів господарювання у разі встановлення факту проведення розрахункових операцій через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО. Відповідно зі ст. 2 Закону під розрахунковою операцією мається на увазі дії субєкту господарювання по прийняттю від споживача грошових коштів за продані товари, виконані роботи та надані послуги.

Тобто, законом встановлена відповідальність за факт проведення розрахункової операції із споживачами через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО, а не за факт невиконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315 щодо не проведення обладнання гральних автоматів фіскальними пристроями та невнесення гральних автоматів до відповідного реєстру РРО.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 218 ГК України підставою адміністративно-правової відповідальності є вчинення субєктом господарювання проступку (порушення), а не намір здійснити таке порушення.

Як вже зазначалось, під час проведення перевірки був встановлений лише один факт проведення розрахункової операції через один гральний автомат на суму 100,00 грн., а відносно інших 15 гральних автоматів не встановлено такого порушення.

В звязку з цим суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не мала законних підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на всі 16 гральних автоматів, що знаходились під час проведення перевірки в гральному залі. Правомірним було б застосування штрафних (фінансових) санкцій лише відносно 1 грального автомата, факт проведення розрахунків через який, був встановлений під час проведення перевірки.

Оскільки оскаржене рішення податкового органу є правомірним лише в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»лише за один гральний автомат в розмірі 340,00 грн., суд першої інстанції вірно визнав такий акт суб`єкту владних повноважень частково протиправним та скасував його на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України в частині безпідставно застосованих штрафних (фінансових) санкцій за 15 гральних автоматів в розмірі 5100,00 грн.

В іншій частині рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси відповідає вимогам закону, а тому в задоволені позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення в частині 340,00 грн. вірно відмовлено на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги «Компанія АСК»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький