Постанова № 19481829, 10.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2011 року 12:05 № 2а-9085/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Текстиль-Контакт"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

проскасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.11.2010 р. № 0004622304, від 04.11.2010 № 0004632304 . Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ПП «Текстиль-Контакт»з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 листопада 2010 року № 0004622304 та № 0004632304.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва було проведено перевірку дотримання ПП «Текстиль-Контакт» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За її наслідком було складено акт від 14.10.10 реєстраційний номер за місцем діяльності 0840/26/57/23/30606568 (далі Акт перевірки).

Актом перевірки було встановлено порушення ПП «Текстиль-Контакт»:

·п.9. ст..3 закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (№265/95-ВР від 06.07.1995; далі Закон про РРО) яке полягає у незабезпеченні щоденного роздрукування Z-звітів в кількості 36 штук;

·в порушення положень п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою НБУ №637 від 15.12.2004; далі Постанова № 637) торгівельна виручка за 12.10.2010 в сумі 11718,79 не оприбуткована в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків»КОРО № 2651007207/р/1.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

У відповідності до п.9 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Як випливає з Акту перевірки останнім зафіксовано обставини відсутності у ПП «Текстиль-Контакт»надрукованих Z- звітів.

Позивачем не надано суду жодних доказів того, що такі звіти були в наявності саме під час перевірки. Таким би доказом міг би слугувати записзаперечення до Акту перевірки з зазначенням наявності відповідних Z- звітів з відображенням їх реквізитів. Проте, як встановлено судом з матеріалів справи, пояснень свідка Гороховського Г.Ю. він відмовився підписувати документи за наслідком перевірки. Про наявність/відсутність таких звітів йому нічого не було відомо. Інспекторам були надані запитувані ними касові документи. Підписувати документи за наслідками перевірки він не став, оскільки керівництво заборонило йому підписувати будь-які документи, надавати пояснення і документи. За таких обставин суд вбачає, що факти відсутності Z- звітів на час перевірки представником позивача не спростовано жодним належним доказом.

Згідно з пунктом 4 статті 17 закону про РРО встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Вказана норма та положення п.9 ст. 3 Закону про РРО передбачають обовязок субєкта господарювання здійснювати щоденний друк фіскального звітного чеку. Таким чином обґрунтованим є застосування штрафу за кожен факт (випадок) порушення який дорівнює кожному дню не роздрукування такого чеку.

Отже позов в цій частині не є обґрунтованим.

Щодо іншого порушення суд зазначає наступне.

У відповідності до положень пункту 1.2. Постанови № 637:

·книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);

·оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

В той же час пунктом 2.6. Постанови № 637 встановлено, що:

·уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

·у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

·Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З вищезазначених пунктів Постанови № 637 суд вбачає, що суть операції з оприбуткування готівки, яка проведена через РРО, полягає у її відображенні у відповідній КОРО шляхом здійснення відповідного запису, який вчиняється на підставі відомостей відповідного фіскального звітного чеку РРО.

Як вбачається з копій листів КОРО запис про оприбуткування готівки за 12.10.10 відсутній (Z- звіт за 12.10.10 надрукований о 15:36 і містить суму готівки 11718,79грн). При цьому перевірка проводилися 14.10.10. Тобто на час перевірки відповідний запис про оприбуткування готівки в КОРО був відсутній, з огляду на що остання не була належним чином оприбуткована.

Таким чином, висновки податкової служби відображені в Акті перевірки є правильними та обґрунтованими.

Суд не приймає покликання позивача про наявність запису у КОРО за 12.10.10, оглядаючи оригінал книги в судовому засіданні, оскільки податковою службою надано копію відповідних аркушів, зроблені під час перевірки, книги ОРО без такого запису, що вказує на його відсутність саме під час перевірки. А тому спростовує доводи позивача про відсутність порушення.

За вказане порушення передбачена відповідальність, встановлена абз.3. ст..1 Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995р.

Суд не приймає до уваги покликання позивача на певні недоліки при проведені перевірки, оскільки останні не стосуються встановлених порушень. Якщо позивач вважає, що документів і підстав у перевіряючого органу недостатньо згідно з законом для проведення перевірки, він може і не допустити такого субєкта владних повноважень до її проведення. Проте з обставин справи і показань свідка судом було встановлено, що інспектора були допущені до перевірки з наданням їм касових та інших документів.

Додаткового, суд вважає необґрунтованим покликання ПП «Текстиль-Контакт»про необхідність проведення перевірки за місцезнаходженням позивача. Суд вважає коректними дії проведення перевірки субєкта господарювання за адресою реєстрації місцезнаходженні і використання відповідного реєстратора розрахункових операцій. Оскільки в зворотньому випадку така перевірка не має правового сенсу, оскільки РРО за місцем знаходження позивача відсутній та не обліковується. При цьому різне територіальне знаходження керівництва субєкта господарювання і місця реєстрації і функціонування РРО не є перешкодою для проведення відповідної перевірки. Вказані обставини є особистими питаннями позивача і не омежують прав податкової служби на проведення відповідної перевірки.

У відповідності до положень п.4. ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно положень ст. 51, 137 КАС України позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зважаючи на той факт, що інших підстав позову позивачем у порядку, встановленому ст.51, 137 КАС України, не заявлено, то відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.11.11 р.