Постанова № 19481125, 19.10.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

19.10.2011 Справа № 2а/2570/5042/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

за участі представника позивача

та представників відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Максимус» до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

03.10.2011 приватне підприємство «Максимус» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом (зі змінами) до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області (далі - ДПА в Чернігівській області) про визнання неправомірними дій ДПА в Чернігівській області щодо здійснення 29.03.2011 контролю: за додержанням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про реєстрацію, торгових патентів та ліцензій та за дотриманням позивачем розміщення наочної інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!» під час фактичної перевірки. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПА в Чернігівській області, ДПА в Чернігівській області не приймає від позивача податкової звітності та не здійснює контроль за своєчасністю подання, а тому останній не може забезпечувати застосування фінансових санкцій до позивача. Крім того, наявність у ДПА в Чернігівській області службової записки не дає підстав для проведення фактичної перевірки позивача, що є порушенням Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі ПК України). Також, в ході фактичної перевірки позивача ДПА в Чернігівській області не дотрималась вимог ПК України та як наслідок здійснила контроль питань, які не входять до предмету фактичної перевірки та не були зазначенні в направленнях на перевірку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити в повному обсязі та зазначили, що перевірка позивача проводилась правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, податковий орган діяв в межах норм ПК України, а посадові особи податкового органу в межах повноважень, покладених функцій визначених ПК України, Законами України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як юридична особа 14.02.2001 зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що 29.03.2011 начальником відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Чернігівській області Весельською М.В. та головним держподатревізором-інспектором відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Чернігівській області Воєдилом С.М. на підставі наказу в.о. голови ДПА в Чернігівській області від 28.03.2011 № 123 про проведення фактичних перевірок та направлення від 28.03.2011 № 140 та № 141, проведена перевірка кафе, що розташоване за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 198-А та належить позивачу. Перевірка проведена в присутності директора Петришина О.В., якого до її початку під розписку ознайомлено з направленнями та наказом на проведення перевірки, а також вручено примірник вказаного наказу.

За результатами перевірки складено акт від 29.03.2011 № 0072/25//26/23/31378706 перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі акт перевірки), який директор Петришин О.В. підписав без зазначення зауважень та отримав один примірник.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 № 0001222323, відповідно до якого сума штрафних (фінансових) санкцій складає 4783,00 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 05.04.2011 № 5811/10/23-336 на суму 3 400,00 грн.

Згідно п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема:

-проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому Кодексом;

-здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів, тощо.

Відповідно до ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до вимог ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Органи державної податкової служби, як встановлено п. 75.1 ст. 75 ПК України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Отже, якщо камеральні та документальні перевірки проводяться органами Державної податкової служби виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України то фактичні перевірки, додатково до встановлених ПК України підстав та випадків, можуть проводитися і на підставах тау випадках, встановлених іншими законами України.

Відповідно до п.п. 75.1.3 ст. 75 ПК України фактична перевірка здійснюється органом Державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Як зазначено у п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Таким чином, пунктом п. 81.1 статті 81 ПК України встановлені загальні умови допуску представників органів Державної податкової служби до проведення всіх видів перевірок, у тому числі й фактичних. Відповідно до зазначеної норми представники органу Державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються:

-дата видачі;

-найменування органу ДПС;

-реквізити наказу про проведення фактичної перевірки;

- найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється);

-мета проведення фактичної перевірки;

-зазначення про проведення саме такого виду перевірки, як фактична;

-підстави проведення фактичної перевірки;

-дата початку та тривалість фактичної перевірки;

- посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме фактичну перевірку.

З матеріалів справи вбачається, що наказ від 28.03.2011 № 123 про проведення фактичної перевірки позивача відповідає вимогам, встановленим ПК України.

Відносини у сфері виробництва та обігу алкоголю і тютюну регулюються Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон № 481/95-ВР).

Згідно преамбули закону, цей закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Так, Законом заборонено (крім спеціально відведених для цього місць), куріння тютюнових виробів, зокрема:

-у закладах громадського харчування;

-у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: «Місце для куріння» та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: «Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

Відповідно до ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509 (далі - Закон № 509) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Функції Державної податкової адміністрації України встановлені п.1 ст. 8 Закону № 509, а саме:

-здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

-проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

Статтею 9 Закону № 509 передбачено, що Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Крім того, необхідно зазначити, що в Методичних рекомендаціях щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 № 355, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 № 213, які розроблено відповідно до вимог ПК України та Закону № 509 для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при організації документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (далі - органи ДПС), а також фактичних перевірок щодо дотримання порядку здійснення платникам и податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) зазначено наступне.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 ПК України про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом:

-Голови ДПС України - для проведення документальних планових та позапланових перевірок платників податків із залученням працівників органів ДПС будь-якого рівня.

-Голови ДПА в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників органів ДПС цього регіону.

Отже, Законом закріплено за Державними податковими адміністраціями в областях функцію контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків, а також надано контрольну функцію з питань регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій, тощо. До функцій ДПА в області входить як контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, так і проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом тютюнових виробів і застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг тютюнових виробів і реалізація вказаної функції здійснюється шляхом проведення перевірок. Голови ДПА в областях видають накази щодо проведення перевірки суб'єкта господарювання із залученням працівників органів ДПС регіону.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, що позивач допустив інспекторів до проведення перевірки, яка проведена в присутності директора Петришина О.В. Акт перевірки останній підписав без зауважень та зазначив, що претензій до перевіряючих не має, тобто перевірка проведена у відповідності до норм чинного законодавства.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Докази надані позивачем не підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові, та були спростовані доводами відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ДПА в Чернігівській області, як субєктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій.

Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку, що доводи позивача щодо того, що посадові особи ДПА в Чернігівській області не мали права здійснювати перевірку дотримання позивачем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є безпідставними, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, як необґрунтовані.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М. Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 17.10.2011 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко

<Поле для вводу тексту >