Постанова № 19480450, 08.08.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

08.08.2011 Справа № 2а/2570/3661/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючоїсудді-ЖитнякЛ.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу№2а/2570/3661/2011

за позовомЧернігівської міжрайонної державної податкової інспекції

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

11.07.2011 Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі МДПІ) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОПОСОБА_1) про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність в сумі294,61грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом за адресою реєстрації, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та матеріалах справи.

Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2007 ФОПОСОБА_1, як фізична особа-підприємець зареєстровано Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області, перебуває на обліку в МДПІ як платник податків. Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік поданої відповідачем до МДПІ, зазначено як обраний вид діяльності роздрібна торгівля з лотків на ринках (код КВЕД52.62.1).

Як вбачається з пп.2 п.2 Указу Президента України від03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», (чинного на момент вчинення правопорушення) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20гривень та більше 200гривень на місяць.

В силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями) платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст.11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.

Відповідно аналогічні зобовязання встановлені п.1.2 ст.1 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (також чинного на момент вчинення правопорушення), де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Вказана правова норма повністю кореспондується із пп.14.1.156 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Розглядаючи позовні вимоги необхідно врахувати, що згідно додатку до рішення районної ради від30.11.2006 «Про затвердження ставок єдиного та фіксованого податків для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності» до відповідача застосовано ставки єдиного податку за вибрані коди КВЕД в розмірі 100,00грн.

За дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг за період за жовтень2010року частково в сумі 94,09грн. та з листопада по грудень2010року по100,00грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб, при цьому за несвоєчасну сплату єдиного податку нараховано пеню в розмірі 0,52грн., тобто заборгованість складає на загальну суму 294,61грн.

Таким чином відповідно до вимоги ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від07.10.2010 №1/502 та друга податкова вимога від08.11.2010 №2/601. Вказані вимоги були отримані відповідачем 08.10.2010 та 08.11.2010, а отже податкові зобовязання є узгодженими.

Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Отже, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із ст.20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та відповідає вимогам ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Тому враховуючи п.54.3 ст.54, п.87.1 ст.87 та пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому згідно з п.8 ч.6 ст.1832 та ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.160-163, ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.номерНОМЕР_1) податковий борг в сумі 294,61грн. (двісті девяносто чотири гривні 61коп.) та перерахувати на р/р34212379700550, банк ГУДК в Чернігівській області, одержувач місцевий бюджет Радянсько-Слобідської сільської ради, код22826386, МФО853592, код платежу16050200.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч.8-10 ст.1832 та ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О.Житняк