Постанова № 19479031, 10.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2011 р. № 2-а-13305/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної

промисловості «Гипрококс»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»(надалі інститут «Гипрококс»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000340818 від 27 вересня 2011 року, складене на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 12.09.2011 р. № 1979/18-010/00188334 Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості, яким збільшено суму грошового зобов'язання Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»за платежем - податок на прибуток приватних підприємств 11020100 - триста п'ятдесят одна гривня 25 копійок; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 000033018 від 27 вересня 2011 року, складене на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 12.09.2011 р. № 1979/18-010/00188334 Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості, яким збільшено суму грошового зобов'язання Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 14010100 на суму пятдесят шість гривень 25 копійок.

В обґрунтування позову вказано, що висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, є помилковим, а податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2011 року № 0000340818, № 000033018 є незаконними, прийнятими з порушенням норм діючого законодавства України.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що інститут «Гипрококс»включено до складу податкового кредиту за вересень 2010 р. та враховано при оподаткуванні ПДВ на загальну суму 45,38 грн. від придбання у ФОП ОСОБА_1 товарів, які в свою чергу придбані ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Оптдевайс». Не встановлено підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за вересень 2010 року.

Судом встановлено, що працівниками СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка інститут «Гипрококса»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.05.2008 року по 17.05.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1979/18-010/00188334 від 12.09.2011 року.

Перевіркою встановлено, що порушення позивачем: п.п. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»інститут «Гипрококс»зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ФОП ОСОБА_1 товарів на суму 45,0 грн., що призвело до заниження ПДВ у вересні 2010 року у розмірі 45,0 грн.; п.3.1 ст. З, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5, п.п. 8.4.1, п. 8.4, 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено суму валових витрат та амортизаційні відрахування, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 281,0 грн.

На підставі вище зазначеного акту повірки керівником СДПІ ВПП у м. Харкові були винесені податкові повідомлення-рішення №0000340818, №0000330818 від 27.09.2011р., на загальну суму 407,5 грн.

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є твердження відповідача в акті перевірки, що на їх адресу листом СОГ СУ ПМ ДПА України від 18.05.2011р. № 8833/7/09-018 надіслано постанову про проведення документальної перевірки від 17.05.2011р. та надано копію акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер 2045470634 по взаємовідносинам з ТОВ «Оптдевайс»(код ЄДРПОУ 36900457) з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 05.01.2011р. від 14.02.2011 № 132/17-214/2045470634.

В провадженні СВ ПМ ДПА в Київській області знаходиться кримінальна справа №08-3846 порушена за фактом ухилення від сплати податків директором ТОВ «Дооре»(код 35803717) Нечвалем Я.С. в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактом фіктивного підприємства ТОВ «Техавтокомплект»та ТОВ «Оптдевайс»за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

В ході проведення досудового слідства по кримінальній справі встановлено, що з метою створення видимості постачання товарів (робіт, послуг), які ТОВ «Дооре»нібито придбав у ПП «Техавтокомплект», Нечвалем Я. С було складено від імені колишнього директора ТОВ «Дооре»Богданова П.О. первинні документи щодо їх реалізації на ТОВ «Оптдевайс»(код 36900457).

В постанові зазначено, що невстановленими слідством особами, які діяли від імені формально призначеного директора ТОВ «Оптдевайс»Шурши О.М. створено видимість реалізації товарів (робіт, послуг) ряду СПД на території України у т.ч. ФОП ОСОБА_1

Актом перевірки зазначено, що за період з 01.01.2010р. по 05.01.2011р. ФОП ОСОБА_1 мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Оптдевайс».

Перевіркою ТОВ «Оптдевайс»встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків в зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, 4.2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, проведені ТОВ «Оптдевайс»мають ознаки нікчемності та є нікчемними. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. У ТОВ «Оптдевайс»відсутні база і об'єкт оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. Укладені угоди з контрагентами містять фіктивний характер.

Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено, що товар (послуги), нібито придбаний у ТОВ «Оптдевайс»реалізовано у вересні 2010р. підприємствам-покупцям у т.ч. Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості (Гипрококс).

В ході перевірки ФОП ОСОБА_1 не виявлено документів, по яких відбувався би рух товарів від продавця (постачальника) до перевізника, покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування.

Актом зазначено, що в ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не товарний характер, так як у ході перевірки не надано документів підтверджуючих факти здійснення доставки товару (товарно-транспортні накладні, акти приймання товарів).

Актом встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні трудові ресурси, які необхідно задіяти у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю. Умови зберігання продукції також відсутні.

Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення ч.1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФО-П ОСОБА_1 з постачальником ТОВ «Оптдевайс»та покупцями; нікчемність угод з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Оптдевайс»за вересень 2010р., нікчемність угод по реалізації товарів (робіт, послуг) за вересень 2010р.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Державним інститутом по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»та ФОП ОСОБА_1 в вересені 2010 року була укладена угода № 11/1Г від 11 січня 2010 року .

У вересні 2010 року ФОП ОСОБА_1 було поставлено наступні товари: візитки двосторонні 2 комплекти загальною вартістю 300 грн., візитки ш/ тр. + концев 1 комплект вартістю 225 грн., стенд на 6 карманів 1 шт. вартістю 1550 грн., стенд на 3 кармана 1 шт. загальною вартістю 860 грн. на підставі накладної № 208 від ЗО серпня 2010 року, загальна вартість 3522 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять дві гривні), у тому числі ПДВ 587 грн.

Суд зазначає, що факт отримання товарів, розрахунку за отриманий товар від ФОП ОСОБА_1 та використання у власній господарській діяльності позивачем, відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи, а саме: передача зазначених товарів підтверджується приходним ордером № 701 від 30 вересня 2010 року, за яким було передано стенд, у кількості 2 шт. на суму 2892 грн., актом приймання-передачі основних засобів № 678 від 30.09.2010 року, згідно якого проведено огляд стенда на 6 карманів, що переданий в експлуатацію від СПДФО ОСОБА_1 за підписом голови та членів комісії з відміткою бухгалтерії про відкриття картки або переміщення об'єкта та інвентарною карткою обліку основних засобів від 30.09.2010 року, вимогою № 677 від 30.09. 2010 року на стенд на 3 кармани сумою 860 грн.

Також податковими накладними № 302 від 09.09.2010 року на поставку товарів візитки двосторонні два комплекти та візитки ш/ тр один комплект на загальну вартість 630 грн., у тому числі ПДВ 105 грн. та податковою накладною від 14.09.2010 року № 304 та поставку стенду на 6 карманів та стенду на 3 кармани загальною вартістю 2892 грн., у тому числі ПДВ 482 грн. та банківськими виписками від 09.09.2010 р. № 2660 - передплата за візитки згідно з рахунком № 162 на суму 630 та від 14.09.2010 року № 2723 - передплата за стенди згідно рахунку № 187 від 14.09.2010 року на суму 2892 грн.

Крім цього суд зазначає, що згідно положень ст.. 72 КАС України обставини, встановлені рішенням по адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно рішення Господарського суду Харківської області від 04.10.2011 року по справі № 5023/7655/11 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс», яке набуло законної сили, встановлено, що договір № 1/2 Г від 18.01.2006 p., додаткова угода № 1 від 24.12.2006 р. та додаткова угода № 2 від 24.12.2007 р. до нього та договір № 11/1 Г від 11.01.2010 р. виконані в повному обсязі що підтверджується накладними, приходними ордерами, актами прийому-передачі, актами виконаних робіт, податковими накладними та картками складського обліку матеріалів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Договір № 1/2 Г від 18.01.2006 p., додаткова угода № 1 від 24.12.2006p., додаткова, угода № 2 від 24.12.2007 р. до нього та договір № 11/1 Г від 11.01.2010 р. виконуються належним чином відповідно до закону, інших правових актів та самих договорів, що свідчить про їх товарність та спрямованість на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Отже, під час укладання договорів, сторони обумовили усі істотні умови договорів, а саме умову про предмет, ціну та строк. Зміст договорів не суперечить чинному законодавству та інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що дійсність договору № 11/1 Г від 11.01.2010 р укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 не потребує доведенню у відповідності до положень ст.. 72 КАС України, оскільки дійсність його встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 04.10.2011 року.

Що стосується посилання відповідача на акт перевірки ФОП ОСОБА_1 від 14.02.2011 № 132/17-214/2045470634. яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у звязку з тим, що відсутні трудові ресурси, які необхідно задіяти у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю, то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а відсутність трудових резервів тощо не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_1 правочинів.

Крім того, ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так, підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ФОП ОСОБА_1 так і на час судового розгляду ФОП ОСОБА_1 знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ФОП ОСОБА_1 на виконання договору є чинними оскільки ФОП ОСОБА_1 на час виконання угод був платниками ПДВ, а отже мав право видавати вище зазначені податкові накладні.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону "Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту."

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0000340818 від 27 вересня 2011 року та № 000033018 від 27 вересня 2011 року винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові з порушення норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «Гипрококс»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000340818 від 27 вересня 2011 року та № 000033018 від 27 вересня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 листопада 2011 року.

Суддя Спірідонов М.О.