Постанова № 19477930, 03.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

03.11.2011р. справа № 2а- 13650/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Дергачівського районного центру зайнятості

до гр. ОСОБА_1

простягнення заборгованості, -

встановив:

Прокурор Дергачівського району Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Дергачівського районного центру зайнятості, в якому просив стягнути з відповідача, гр. ОСОБА_1, заборгованість у сумі 13.152,59 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив наступне. 11 червня 2008 року гр. ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Дергачівського районного центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки №НОМЕР_1. 18.06.2008 року відповідачу було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. Однак, як з'ясувалось, гр. ОСОБА_1 з 16.05.2005 р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець, тобто є самозайнятою особою, а відтак не має права на отримання допомоги по безробіттю. Згідно з наказом Дергачіського районного центру зайнятості від 31.05.2010 р. №117 гр. ОСОБА_1 був зобов'язаний повернути кошти у сумі 13.352,59 грн. Вказаний наказ є діючим, проте на його виконання відповідач сплатив кошти у сумі 200,00 грн., тобто отримані кошти у повному обсязі не повернув, що спричинило утворення спірної суми заборгованості.

Позивач, Дергачівський районний центр зайнятості, повідомив суд, що заборгованість гр.ОСОБА_1 складає 13.152,59грн., наказ про повернення коштів від 31.05.2010 р. №117 є діючим.

Відповідач, гр. ОСОБА_1, своїх письмових заперечень до суду не надав.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст. 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст. 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "в" ч.1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (ч.2 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення").

Як з'ясовано судом, наказом Дергачівського центру зайнятості від 18.06.2008 року № НТ080618 відповідачу, гр. ОСОБА_1, було надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю. Виплата допомоги була розпочата 18.06.2008 р. та тривала до 22.04.2009 р.

Матеріалами справи доведено, що відповідач у спірних правовідносинах отримав кошти в розмірі 13.352,59 грн. як допомогу по безробіттю.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Дергачівським районним центром зайнятості була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на адресу відповідача, гр.ОСОБА_1 Результати перевірки оформлені актом від 28.05.2010р. №42, в якому зазначено, що гр.ОСОБА_1 на момент отримання статусу безробітного приховав факт реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, гр. ОСОБА_1 у період перебування на обліку в центрі зайнятості мав правовий статус фізичної особи - підприємця. Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітного гр. ОСОБА_1 не втратив статусу фізичної особи-підприємця.

З посиланням на вказаний акт перевірки, а також на ст.12 та ст.35 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Дергачівським РЦЗ зайнятості видано наказ №117 від 31.05.2010 р., яким на відповідача покладено обовязок повернути кошти, одержані як допомога по безробіттю.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копій банківських виписок, відповідачем в рахунок погашення спірної суми заборгованості було сплачено кошти в розмірі 200,00грн., тобто обов"язок по сплаті заборгованості у повному обсязі не виконаний, заборгованість складає 13.152,59 грн.

Доказів оскарження вказаного наказу, а також доказів недостовірності відомостей про наявність статусу підприємця на час набуття правового статусу безробітного відповідач до суду не подав. В ході розгляду справи відповідач не навів суду фактичних даних, які б спростовували наявність обов'язку виконати владний припис винесеного суб'єктом владних повноважень правового акту індивідуальної дії або засвідчували фактичне виконання такого обов'язку. Суд самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі таких доказів не виявив.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судом в ході розгляду справи не встановлено факту порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже правомірність та обгрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутимими судом доказами.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Дергачівського районного центру зайнятості до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - 62370, АДРЕСА_1) на користь Дергачівського районного центру зайнятості (ідентифікаційний код - 22683229; місцезнаходження - 62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 8-А, р/р - 33176301900200 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) заборгованість у сумі 13.152 (тринадцять тисяч сто п"ятдесят дві) грн. 59 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сліденко