Постанова № 19472555, 17.11.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4805/2011

17 листопада 2011 року 14год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції (Березнівське відділення)

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІТМ-ПЛЮС "

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

01.11.2011 року Березнівське відділення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТМ-Плюс" про стягнення податкової заборгованості на загальну суму 12554 грн.50 коп.          

Позивач у судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.

          Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. На адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, надсилались копії ухвал про відкриття провадження у справі, про призначення справи до судового розгляду та повідомлення-виклик до суду. Однак, конверт повернувся з відміткою поштового відділення про причини невручення. Відповідно до частини 4 статті 33 КАС України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

Разом з тим, судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини 6 статті 12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 13.09.2004 року відповідач зареєстрований Березнівською районною державною адміністрацією як юридична особа (а.с.3), 15.09.2004 року включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.4), з 22.09.2004 року взятий на облік як платник податків в Березнівському відділенні Костопільської МДПІ (а.с.5).

          Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТМ-Плюс" являється боржником перед бюджетом, зокрема, за такими видами платежів, як податок на додану вартість та податок на прибуток.

          За обліковими даними податкового органу за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 12554 грн.50 коп., в тому числі по податку на додану вартість в сумі 5428 грн.50 коп. та по податку на прибуток в сумі 7126 грн.00 коп.

          Так, 12.01.2010 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт №11/23/32600395. Вказаним актом зафіксовано порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинних на час існування відповідних правовідносин (а.с.6-12).

          На підставі вказаного акту 21.01.2010 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000012342/0, яким відповідачу, згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року та відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 5428 грн.50 коп., в тому числі 3619 грн.00 коп. основного платежу та 1809 грн.50 коп. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14) та податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000022342/0, яким відповідачу, згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року та відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 6786 грн.00 коп., в тому числі 4524 грн.00 коп. основного платежу та 2262 грн.00 коп. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.13).

          Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України "          Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. В свою чергу, підпунктом 5.2.2. визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку. Відповідно до підпункту 5.2.4 вказаного пункту, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

          Аналогічним чином, відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТМ-Плюс" оскаржувало податкові повідомлення-рішення №0000012342/0 та №0000022342/0 від 21.01.2010 року до Рівненського окружного адміністративного суду, постановою якого від 14.05.2010 року в справі №2а-334/10/1770 в позові відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2011 року апеляційну скаргу платника податків без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін. Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду в справі №2а-334/10/1770 набрало законної сили.

Відповідно до цього, податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0000012342/0 №0000022342/0 від 21.01.2010 року набули статусу узгоджених і підлягали сплаті в бюджет.

          Крім того, за результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом був складений акт №555/15-30/32600395 від 08.09.2011 року, яким зафіксовано порушення пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, та винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000521530 від 03.10.2011 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов’язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 340 грн.00 коп. (а.с.17).

Вказане податкове повідомлення-рішення було скеровано рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача та було повернуто відділенням зв’язку за відмовою відповідача від його одержання (а.с.19).

          Оскільки доказів оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку не надано, а за даними системи КП ДАС, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТМ-Плюс" з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення до Рівненського окружного адміністративного суду не зверталося, грошове зобов'язання, визначене вказаним повідомленням-рішеннями, набуло статусу узгодженого і підлягало сплаті в бюджет.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання є податковим боргом. Аналогічну норму містить підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, чинного з 01.01.2011 року.

          В силу положень підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і на таку суму, в порядку передбаченому пунктом 6.2 статті 6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги. Аналогічне правило містить пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, чинного з 01.01.2011 року.

          Однак, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, нова вимога не виставляється, а погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

          Згідно з матеріалами справи 22.02.2011 року відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю" на суму 3051 грн.00 коп. (а.с.20).

          Враховуючи ту обставину, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТМ-Плюс" з моменту виставлення йому податкових вимог суму податкового боргу повністю не погашало, підстав для виставлення йому нових податкових вимог у Березнівського відділення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції не виникало, однак процедура стягнення податкового боргу вважається дотриманою.

          Враховуючи вищевикладене, станом на день розгляду справи, за обліковими даними податкового органу, сума податкового боргу (без урахування сум, які самостійно були визначні платником у деклараціях та нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 11.05.2011 року та від 20.06.2011 року, та які стягнуті постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.10.20111 року в справі №2а/1770/3585/2011) становить 12554 грн.50 коп., в тому числі по податку на додану вартість 5428 грн.50 коп. та по податку на прибуток - 7126 грн.00 коп.

Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами: копією акта про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року №11/23/32600395 від 12.01.2010 року (а.с.6-12), копією податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000022342/0 від 21.01.2010 року (а.с.13), копією податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000012342/0 від 21.01.2010 року (а.с.14), копією акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №555/15-30/32600395 від 08.09.2011 року (а.с.15-16), копією податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000521530 від 03.10.2011 року (а.с.17), копіями повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.18-19,21), копією податкової вимоги форми "Ю" №5 від 22.02.2011 року (а.с.20), довідкою про стан заборгованості по податкових платежах станом на 10.08.2011 року (а.с.22), довідкою про стан заборгованості по податкових платежах станом на 20.10.2011 року (а.с.23), копією постанови РОАС від 14.05.2010 року в справі №2а-334/10/1770 та ухвали ЛААС від 19.07.2011 року (а.с.32-40).

          Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

          У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно частиною 4 статті 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТМ-ПЛЮС " до Державного бюджету України податкову заборгованість на загальну суму 12554 (дванадцять тисяч п"ятсот п"ятдесят чотири) гривні 50 копійок, в тому числі:

- по податку на додану вартість в сумі 5428,50 грн. - на р/р 31111029700006 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код платежу 14010100, одержувач - УДК у Березнівському районі;

- по податку на прибуток в сумі 7126,00 грн.- на р/р 31119009700006 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код платежу 11021000, одержувач - УДК у Березнівському районі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин потанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Друзенко Н.В.