Постанова № 19472067, 14.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2208/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року м.Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

представники позивача- ОСОБА_1 (по довіреності)

- ОСОБА_2 (по довіреності)

- Приваленко В. В. (за наказом)

представники відповідача- ОСОБА_4 (по довіреності)

- ОСОБА_5 (по довіреності)

представник третьої особи - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Будгарант-В»до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси, третя особа - ПП «Співдружність Кентавр»про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне підприємство «Будгарант-В»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0002242301/0 від 24.09.2010 року, №0002242301/1 від 01.12.2010 року, №0002242301/2 від 04.01.2011 року.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали з підстав, викладених в позовній заяві, надавши первинні документи, які свідчать про здійснення господарських операцій з контрагентом.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволені відмовити, оскільки контрагент позивача - ПП «Співдружність-Кентавр»не має необхідних умов для ведення господарської діяльності, не знаходиться за місцем реєстрації та угоди з ним мають ознаки нікчемності.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, був повідомлений належними чином про дату, час та місце судового розгляду справи, а тому справу розглянуто без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в Суворовському районі м. Одеси 20.09.2010 року проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Будгарант-В»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Співдружність-Кентавр»за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, про що складено акт №5483/23-6/34108114 (том 1, аркуші справи 29-38).

Зазначеною перевіркою виявлено порушення ПП «Будгарант-В»п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.8, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 37045 грн.

На підставі акту перевірки №5483/23-6/34108114 від 20.09.2010 року ПП «Будгарант-В»направлено податкове повідомлення - рішення №0002242301/0 від 24.09.2010 року на суму 51863 грн., з яких 37045 грн. за основним платежем та 14818 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, аркуші справи 51).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, проте Державною податковою інспекцією в Суворовському районі м. Одеси, Державною податковою адміністрацією в Одеській області та Державною податковою адміністрацією України скарги ПП «Будгарант-В»залишені без задоволення (том 1, аркуш справи 39-50, 54-71), а за результатами розгляду скарг позивачу направлено податкові повідомлення-рішення №0002242301/1 від 01.12.2010 року та №0002242301/2 від 30.12.2010 року (том 1, аркуш справи 52, 53).

Підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість за травень 2010 року на суму 37045 грн. став акт Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №1416/23-4/35819313 від 16.09.2010 року «Про неможливість проведення перевірки ПП «Співдружність-Кентавр»з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит у березні 2010 року - липні 2010 року»(том 1, аркуш справи 200-251), в якому зазначено про відсутність основних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів тощо для ведення господарської діяльності, незнаходження підприємства за юридичною адресою, що свідчить про можливі ознаки нікчемності угод з контрагентами.

Суд не може погодитись із зазначеними висновками відповідача з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, оригінал якої надається покупцю та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) та повинна зберігатись протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування.

Згідно із п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у звязку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З акту перевірки та наданих позивачем доказів по справі вбачається наступне.

В період, який перевірявся податковими органами, між ПП «Будгарант-В»та ПП «Співдружність-Кентавр»укладено договори субпідряду №04.2 від 1 квітня 2010 року та №05.1 від 12 травня 2010 року, за якими ПП «Співдружність-Кентавр»приймає на себе виконання робіт по ремонту фасаду котельні №2 КП «Іллічівськтеплоенерго»по вул. Садовій, 1 в м. Іллічівську та поточного ремонту роздягальні стадіону №1 ОНУ ім. Мечникова по Шампанський провулок, 3 в м. Одесі (том 1, аркуш справи 83-84,129-130).

Виписані податкові накладні по цим угодам № 1342 від 14.05.2010 року, №1417 від 21.05.2010 року, №1515 від 31.05.2010 року, №1518 від 31.05.2010 року (том 1, аркуш справи 79-82) включені до складу податкового кредиту позивача в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року та відображені в реєстрі виданих податкових накладних (том 1, аркуш справи 78, 148-150).

З наданих до суду платіжних доручень вбачається, що за виконані субпідрядні роботи позивачем перераховано відповідні кошти контрагенту, що не заперечується відповідачем (том 1, аркуш справи 74-77).

Крім зазначених угод, податкових накладних, платіжних документів, на підтвердження товарності операцій з ПП «Співдружність-Кентавр»позивачем надано до суду договірні вартості, локальні кошториси, загальні відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання-передачі робіт, кошториси з розрахунком договірної ціни, відомості ресурсів до локального кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, розрахунок вартості матеріалів, тощо (аркуш справи 85-128, 131-146).

З огляду на наявні в справі докази, суд вважає доведеним здійснення операцій ПП «Будгарант-В»з контрагентом, в свою чергу відповідачем не надано доказів, які б спростовували позицію позивача та підтверджували безтоварність операції позивача зі своїми контрагентом.

Крім того, слід зазначити, що укладені договори субпідряду на виконання будівельних робіт безпосередньо повязані з господарською діяльністю ПП «Співдружність-Кентавр», оскільки відповідно до Статуту ПП «Співдружність-Кентавр», довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності контрагента є будівництво (том 1, аркуш справи 15-22, 25) та контрагент має ліцензію на проведення будівельних робіт (том 1, аркуш справи 26-28).

ПП «Співдружність-Кентавр»видано свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не скасовано (том 1, аркуш справи 24).

Крім того, відповідач посилається на відсутність за місцем знаходження ПП «Співдружність-Кентавр», однак відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про внесення даних щодо відсутності ПП «Співдружність-Кентавр»за юридичною адресою (том 1, аркуш справи 174-175).

Таким чином, з зазначеної довідки з ЄДРПОУ вбачається, що ПП «Співдружність-Кентавр»включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не було ліквідовано, не вносились дані про незнаходження за місцем реєстрації, тобто підприємтво є діючим.

Крім того, слід зазначити, що податкові органи не звертались до суду про визнання угод нікчемними, зробили висновок про завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість тільки на підставі акту про неможливість проведення перевірки ПП «Співдружність-Кентавр», в якому зазначено, що угоди можуть мати ознаки нікчемності (том 1, аркуш справи 251), тобто висновки зроблені на підставі припущень податкових органів.

Разом з цим, суд не погоджується з твердженнями позивача стосовно неправомірності проведення перевірки податковими органами, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції яка діяла на час проведення перевірки) органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а ст. 11-1 зазначеного Закону передбачено порядок і підстави проведення виїзних перевірок.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що, оскільки, єдиною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень був акт про неможливість проведення перевірки ПП «Співдружність-Кентавр», яке є діючим підприємством, має свідоцтво платника податку на додану вартість, позивач надав докази, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом, будівництво за договорами підряду повязано із здійсненням господарської діяльності ПП «Співдружність-Кентавр», позовні вимоги ПП «Будгарант-В»обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Будгарант-В»до Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0002242301/0 від 24.09.2010 року, №0002242301/1 від 01.12.2010 року, №0002242301/2 від 04.01.2011 року - задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси №0002242301/0 від 24.09.2010 року, №0002242301/1 від 01.12.2010 року, №0002242301/2 від 04.01.2011 року.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14 листопада 2011 року.

Суддя:Л.І. Свида