Постанова № 19471937, 14.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/7208/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кирилюк Н.Ю.

За участю сторін:

Представника позивача: Антоненка І.І.

Відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 6343,24 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Одеський міський центр зайнятості звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 6343,24 грн., зазначивши, що відповідач в період з 05.03.2009 року по 04.03.2010 року перебувала на обліку в Одеському міському центру зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю. При цьому ОСОБА_2 в період отримання зазначеної допомоги зареєструвалась 17.08.2009 року як фізична особа-підприємець, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У звязку з викладеним позивач вважає, що відповідач порушила вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та незаконно одержала допомогу по безробіттю за період з 17.08.2009 року по 27.02.2011 року у розмірі 6343,24 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, зазначивши, що допомогу по безробіттю отримувала законно, оскільки за весь час перебування на обліку в Одеському міському центрі зайнятості в період з 05.03.2009 року по 04.03.2009 року ніде не працювала та фактично підприємницьку діяльність не здійснювала. При цьому відповідач підтвердила, що 17.08.2009 року вона дійсно отримала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, однак заперечувала факт зайняття підприємницькою діяльністю та отримання будь-яких доходів. Також відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог з приводу того, що внаслідок неналежного виконання позивачем своїх обовязків вона не була ознайомлена з актом розслідування страхових випадків, яким було визначено її заборгованість перед Одеським міським центром зайнятості.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 05.03.2009 року по 04.03.2010 року перебувала на обліку в Одеському міському центру зайнятості як безробітна на підставі заяви від 05.03.2009 року (а.с. 7). У вказаній заяві відповідач зазначила, що вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, не отримує пенсію за вислугу років, заробітку та інших доходів не має.

В період перебування на обліку в Одеському міському центру зайнятості ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю за період з червня 2009 року по лютий 2010 року в сумі 9584,01 грн., що підтверджується довідкою НОМЕР_1 від 07.11.2011 року (а.с. 45).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року №803-XII (далі Закон України № 803-XII) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Згідно зі ст. 2 Закону України № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 починаючи з 17.08.2009 року та до теперішнього часу зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 12-13).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1 (далі Порядок № 60/62), у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг (ст. 6).

Згідно ст.ст. 7-8 зазначеного Порядку рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

27 липня 2011 року заступником начальника відділу сприяння працевлаштуванню Одеського міського центру зайнятості Мусієнко О.А. було складено акт № 31/11 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким було встановлено факт реєстрації відповідача, як фізичної-особи підприємця з 17.08.2009 року.

27 липня 2011 року директором Одеського міського центру зайнятості складено наказ № НТ110727 про повернення коштів безробітною ОСОБА_2, отриманих за період з 17.08.2009 року по 27.02.2010 року у розмірі 6343, 24 грн. (а.с. 48).

На підставі вищезазначеного наказу директором Одеського міського центру зайнятості на адресу відповідача був надісланий лист-претензія № 2645/17/06 від 09.08.2011 року, у якій був зазначений термін повернення коштів у розмірі 6343, 24 грн. протягом 10 робочих днів від дня отримання претензії (а.с. 46-47).

У відповідь на зазначений лист-претензію, відповідачем 29.08.2011 року на адресу Одеського міського центру зайнятості було направлено лист, в якому відповідач зазначила, що вважає вимогу Одеського міського центру зайнятості про повернення коштів, отриманих в якості допомоги по безробіттю, незаконною та необґрунтованою, оскільки позивач підприємницьку діяльність не здійснювала та доходів не отримувала (а.с. 30-32).

При цьому відповідачем вищевказані наказ та претензія в судовому порядку оскаржені не були.

У відповідності з довідкою-розрахунком Одеського міського центру зайнятості №4984/14/03 від 09.09.2011 року сума допомоги, виплачена ОСОБА_2 з моменту реєстрації її як фізичної особи-підприємця за період з 17.08.2009 року по 27.02.2010 року, яка підлягає поверненню, складає 6343,24 грн. (а. с. 14).

В судовому засіданні ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалась на вимоги ст.ст. 65, 70 Податкового кодексу України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»та стверджувала, що з урахуванням того, що вона не реєструвалась в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та державної статистики, її не можливо вважати субєктом підприємницької діяльності та правових підстав для стягнення з неї суми допомоги по безробіттю не має. При цьому факт реєстрації її субєктом підприємницької діяльності та неповідомлення про це позивача ОСОБА_2 не заперечувала.

Статтею 65 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року визначений порядок обліку самозайнятих осіб. Пунктом 65.1 ст. 65 ПК України визначено, що взяття на облік фізичних осіб-підприємців в органах державної податкової служби здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданої державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Стаття 70 ПК України регламентує порядок формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Згідно статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року № 755-IV відомості про фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи - підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця для взяття фізичної особи - підприємця на облік (ч.ч. 2 та 5 ст. 43 Закону України № 755-IV).

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичної осіб-підприємців (номер запису НОМЕР_2) ОСОБА_2 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 17.08.2009 року (а.с. 12), а тому саме цю дату суд вважає датою її реєстрації, як зайнятої особи у світлі вимог Закону України № 803-XII.

Суд також зазначає, що відсутність у відповідача відомостей щодо взяття її на облік в органах Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та державної статистики не свідчить про відсутність у позивача юридичних підстав вважити її субєктом підприємницької діяльності з дати проведення її реєстрації.

Посилання відповідача на той факт, що вона фактично підприємницьку діяльність не здійснювала та доходів від неї не отримувала, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Одеського міського центру зайнятості з огляду на те, що обовязок повернення суми незаконно отриманого матеріального забезпечення не залежить від результатів підприємницької діяльності відповідача, а витікає з факту її належності, як безробітної особи, до категорії зайнятого населення під час отримання допомоги по безробіттю.

З огляду на те, що відповідач листом № 2645/17/06 від 09.08.2011 року Одеського міського центру зайнятості (а.с. 46-47) була повідомлена про видачу позивачем наказу №НТ110727 від 27 липня 2011 року про повернення коштів безробітною ОСОБА_2, отриманих за період з 17.08.2009 року по 27.02.2010 року у розмірі 6343, 24 грн., суд вважає хибним її твердження про неналежне виконання позивачем своїх обовязків під час розслідування страхового випадку щодо обґрунтованості виплати їй матеріального забезпечення та здійснення дій на повернення грошей, отриманих в якості допомоги по безробіттю.

Таким чином ОСОБА_2 знаходячись в період з 05.03.2009 року по 04.03.2010 року на обліку в Одеському міському центру зайнятості як безробітна і отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно з 17.08.2009 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець, тобто відносилась до категорії зайнятого населення, а тому відповідно до вимог п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»та п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним»сума допомоги по безробіттю за період з 17.08.2009 року по 27.02.2010 року підлягає поверненню.

Оскільки заборгованість у сумі 6343,24 грн. до Одеського міського центру зайнятості в добровільному порядку відповідачем не сплачена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги Одеського міського центру зайнятості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 7-14, 122, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 6343,24 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Одеського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 6343, 24 грн. (шість тисяч триста сорок три гривні двадцять чотири копійки) на п/р 37174001004828, одержувач: Одеський міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ 35358018, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14 листопада 2011 року.

Суддядпис/ Білостоцький О.В.

14 листопада 2011 року