Постанова № 19471700, 22.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.11.2011 р. Справа № 2а-4683/11/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О. А., в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

за позовомМиколаївське обласне відділення ФСС з ТВП, пр-т Леніна, 93,Миколаїв,Миколаївська обл.,54000

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

простягнення заборгованості в сумі 2583,00 грн.,

Миколаївське обласне відділення ФСС з ТВП звернулося до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2583 грн.

Позивач на судове засідання не зявився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач на судове засідання 29.08.2011 не зявився, надав клопотання про відкладення справи у зв'язку з зайнятістю юриста (а.с. 15).

Відповідач на судове засідання 28.09.2011 не зявився, представник відповідача надав клопотання про відкладення справи у зв'язку з зайнятістю (а.с. 18).

Відповідач, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с.13, 14, 24), письмових заперечень проти позову відповідач суду не надав.

На підставі цього, суд зазначає, що клопотання відповідача про неодноразові відкладення та перенесення розгляду справи є не обґрунтованими у зв'язку з тим, що зайнятість представника не може розглядатися судом у якості поважної причини неявки у судові засідання.

Відповідач мав право та реальну можливість направити в судове засідання іншого представника та мав достатньо часу для надання суду поштою заперечень або заявити клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, як це було зроблено представником відповідача.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Відповідно до ст.9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (надалі Закон) та ст.5 Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління ФССТВП від 26.06.2001р. №13, передбачено право органу ФСС ТВП, яким є позивач, на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. відповідач є страхувальником за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 23 Закону передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Згідно звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за І квартал 2011 рік, наданого відповідачем до фонду, останній повинен був сплатити страхові внески в сумі 2583 грн. (а.с.4). Відповідач самостійно вираховував та надавав 14.04.2011 року відомості про суми внесків позивачу, що підтверджуються відповідним підписом ОСОБА_1 завіреного печаткою.

Згідно ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” спори, що виникають з правовідносин за цим Законом можуть вирішуватись в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивач звільнений від сплати державного мита.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на р/р 37170002000355 банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20866865 заборгованість в розмірі 2583 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три грн. ).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський