Постанова № 19470686, 10.10.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

10.10.2011 р. справа № 2а-5726/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., секретаря судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 05.04.2011 р. б/н);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.01.2011 р. № 431/9/10-00);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія",

вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002 доДержавної податкової інспекції у Заводському районі

м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнати дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2011 р. № 0000030231/0, керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп-Строй-ЛТД" за грудень 2010 року, протиправними.

3. Визнати дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва щодо визнання нікчемним договору від 01.07.2010 р. № 1108-1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп-Строй-ЛТД", протиправними.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 08.04.2011 р. № 0000030231/0.

5. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" судовий збір у сумі 10,20 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10.10.2011 р. справа № 2а-5726/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., секретаря судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 05.04.2011 р. б/н);

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.01.2011 р. № 431/9/10-00);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія",

вул. Заводська, 23/26, м. Миколаїв, 54002 доДержавної податкової інспекції у Заводському районі

м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 провизнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2011 р. № 0000030231/0, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" (далі - ТОВ "ЄТСК) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп-Строй-ЛТД" (далі - ТОВ "Віп-Строй-ЛТД") за грудень 2010 року, стосовно визнання нікчемним договору від 01.07.2010 р. № 1108-1, укладеного між цими підприємствами та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.04.2011 р. № 0000030231/0, яким платнику податку збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133860 грн. (у т.ч. основний платіж - 107088 грн., штрафні (фінансові) санкції - 26772 грн.).

В обґрунтування позовних вимог, ТОВ "ЄТСК" посилалося на те, що: по-перше, дії ДПІ щодо проведення документальної позапланової документальної невиїзної перевірки суперечать нормам Податкового кодексу України (далі - ПК), якими встановлено порядок і особливості проведення цієї перевірки; по-друге, повноваження органу державної податкової служби стосовно визнання нікчемним договору від 01.07.2010 р. № 1108-1 про виконання послуг з технічного обслуговування перевантажувальних механізмів, укладеного між позивачем і ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" чинним законодавством не визначені; фактичне виконання цього договору підтверджено необхідними первинними документами, наданими позивачем на відповідний запит ДПІ; висновок про його нікчемність ґрунтується на акті перевірки ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" щодо відображення правових відносин з його контрагентом - ТОВ "Агропрайд", з якими ТОВ "ЄТСК" взагалі не мав жодних правовідносин; по-третє, платником податку не порушено вимоги підпункту 7.4.1, пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР), оскільки податковий кредит сформовано ним грудні 2010 року правомірно - із сум податку, нарахованого у звязку з отриманням послуг з метою їх подальшого використання у своїй діяльності, на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах, оформлених належних чином відповідно до норм податкового законодавства.

Заперечуючи проти позову, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва вказала на те, що дії відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "ЄТСК", стосовно визнання нікчемним договору від 01.07.2010 р. № 1108-1, між позивачем і ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" та прийняте нею спірне податкове повідомлення - рішення відповідають вимогам податкового законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування не має.

У судовому засіданні представник ТОВ "ЄТСК" позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх повністю.

Представник ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва позов не визнав, у його задоволенні просив суд відмовити.

У судовому засіданні 10.10.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з таких підстав.

Судом установлено та наявними у справі матеріалами підтверджено, що ТОВ "ЄТСК" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради і перебуває на податковому обліку в ДПІ у Заводському м. Миколаєва.

17 березня 2011 року ТОВ "ЄТСК" отримано лист ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 17.03.2011 р. № 2346/10/152-14, в якому податковий орган просив надати пояснення щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" у грудні 2010 року та відповідні документи, що підтверджують відносини між цими юридичними особами.

21 березня 2011 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва отримано лист ТОВ "ЄТСК" від 21.03.2011 р. № 02-13/522 (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції податкового органу на цьому листі), із доданими до нього копіями документів, що підтверджували взаємовідносини позивача з ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" у грудні 2010 року.

24 березня 2011 року ТОВ "ЄТСК" (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції цього підприємства) отримано поштою наказ ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 22.03.2011 р. № 591, яким відповідно до пунктів 79.1, 79.2 статті 72 ПК, у зв'язку з отриманням від Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", призначено проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" за грудень 2010 року на 22.03.2011 р. та наслідки проведення якої оформлювався відповідним актом у термін до 23.03.2011 р. Цього ж дня (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції позивача) ТОВ "ЄТСК" отримано повідомлення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 2532 про проведення зазначеної перевірки, яке не містило дати його складення податковим органом.

28 березня 2011 року ТОВ "ЄТСК" отримало поштою акт перевірки від 23.13.2010 р. (відповідно до наданих представником відповідача у судовому пояснень - описка у зазначені дати акту, фактично - 23.03.2011 р.) № 956/23-100/36142801 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "ЄТСК" (код ЄДРПОУ 36142801) з питань взаємовідносин з ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" (код ЄДРПОУ 36578835) за грудень 2010 року (далі - акт перевірки), у вступній частині якого, зокрема, зазначено, що 22.03.2011 р. головним держподатревізором - інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Матвєєвою Ю.А., на підставі наказу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 22.03.2011 року № 582, з відома директора ТОВ "ЄТСК" проведено зазначену перевірку.

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 21 ПК установлено обов'язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів, відповідно до якої, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами і не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби (частина 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК).

Статтею 79 цього Кодексу визначено особливості проведення документальних невиїзних перевірок.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК).

Згідно з положеннями підпунктами 78.1.1 - 78.1.5, 78.1.7 - 78.1.9, 78.1.11 - 18.1.13 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Судом установлено і наявними у справі матеріалами підтверджено, що на виконання письмового запиту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 17.03.2011 р. № № 2346/10/152-14, ТОВ "ЄТСК" 21.03.2011 р. у листі № 02-13/522, який отриманий податковим органом у цей же день (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції зазначеного органу на цьому листі), надані пояснення та документальні підтвердження щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" у грудні 2010 року.

Враховуючи, що платником податків надано пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, обставини (підстави) для проведення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЄТСК", встановлені підпунктами 78.1.1 - 78.1.5, 78.1.7 - 78.1.9, 78.1.11 - 18.1.13 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, відсутні.

Стосовно посилання відповідача у запереченнях на позов про те, що документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом, зокрема, отримання в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у т.ч. за результатами перевірок інших платників податків, а саме - акту Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 18.03.2011 р. № 344/23-300/36578835 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" (ЄДРПОУ 36578835) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ "Агропрайд" (ЄДРПОУ 35870453) за період грудень 2010 року, у зв'язку з чим, на його думку це є обставиною для її проведення, слід зазначити наступне.

Перелік обставин проведення документальної невиїзної перевірки платника податку, встановлений підпунктами 78.1.1 - 78.1.5, 78.1.7 - 78.1.9, 78.1.11 - 18.1.13 пункту 78.1 статті 78 ПК є вичерпним і така обставина для її проведення, як отримання в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у т.ч. за результатами перевірок інших платників податків - відсутня, у зв'язку з чим вказане твердження відповідача у запереченні на позов є помилковим та необґрунтованим.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК).

Відповідно до пунктів 2.4, 2.8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, вступна частина акта документальної перевірки повинна містити, зокрема, дату видачі та номер наказу керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки, та інформацію про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки.

Із наявної у матеріалах справи копії акту перевірки вбачається, що зазначена перевірка здійснюється на підставі наказу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 22.03.2011 р. № 582, тоді як на адресу ТОВ "ЄТСК" направлено копію наказу від 22.03.2011 р. № 591.

Копії зазначеного наказу та повідомлення про проведення перевірки № 2532, яке не містило дати його складення податковим органом, позивач отримав лише 24.03.2011 р. (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції платника податку), тобто фактично після її проведення.

Стосовно висновку ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про нікчемність договору від 01.07.2010 р. № 1108-1 про виконання послуг з технічного обслуговування перевантажувальних механізмів, укладеного між ТОВ "ЄТСК" і ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", який міститься в акті перевірки, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК), недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нормами ЦК встановлено, що нікчемними є правочини:

- у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (частина 1 статті 219, частина 1 статті 220 ЦК);

- у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (частина 2 статті 221 ЦК);

- вчинений без дозволу органу опіки та піклування (частина 1 статті 224 ЦК);

- у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (частина 1 статті 226 ЦК);

- правочин, який порушує публічний порядок (частина 2 статті 228 ЦК), а також в інших випадках передбачених частиною 1 статті 27, частиною 3 статті 121, частиною 6 статті 126, частиною 3 статті 247, частиною 1 статті 249, частиною 2 статті 547, частиною 3 статті 586, частиною 3 статті 614, частиною 6 статті 633, частиною 2 статті 661, частиною 4 статті 698, частиною 3 статті 719, частиною 4 статті 720, частиною 1 статті 739 та іншими статтями ЦК України.

Однак, жодна з наведених підстав, передбачених нормами ЦК не може бути застосована до договору (правочину) від 01.07.2010 р. № 1108-1 про виконання послуг з технічного обслуговування перевантажувальних механізмів, укладеного між ТОВ "ЄТСК" і ТОВ "Віп-Строй-ЛТД".

Помилковим і необґрунтованим є посилання відповідача на частину 2 статті 228 ЦК, оскільки договір від 01.07.2010 р. № 1108-1 про виконання послуг з технічного обслуговування перевантажувальних механізмів, укладений між ТОВ "ЄТСК" і ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", за своїм змістом не направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також суд звертає увагу сторін на те, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною 3 статті 228 ЦК. Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".

Стосовно висновку ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про порушення ТОВ "ЄТСК" вимог підпункту 7.4.1, пункту 7.4 та підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість у розмірі 107087,86 грн. і неправомірно сформовано податковий кредит у грудні 2010 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996/ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто, аналіз цієї статті свідчить, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними, тобто на податковий кредит платник податку не вправі розраховувати за умови відсутності податкової накладної.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень статті 9 Закону № 168/97-ВР, свідоцтво про реєстрацію у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.

Згідно зі статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

У пункті 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього ж Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

ТОВ "ЄТСК", отримавши у встановленому порядку від ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" податкові накладні, яка містили всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правомірно включило суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідно до пункту 7.5 статті 7 цього Закону. Зазначені податкові накладні виписані зареєстрованим платником податку на додану вартість - ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" і в акті перевірки, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва жодних зауважень або посилань на порушення порядку їх заповнення чи оформлення, не містили (засвідчені копії яких наявні в матеріалах справ).

Також судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що 1 липня 2010 року між ТОВ "ЄТСК" (замовник) та ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" (виконавець) укладено договір про виконання послуг з технічного обслуговування перевантажувальних механізмів № 1108-1, відповідно до пункту 1.1 якого, виконавець надав послуги з технічного обслуговування перевантажувальних механізмів п/к "Альбрехт" № 44, № 51, п/к "Сокіл" № 93, п/к "Альбатрос" № 57, № 71, № 72, № 73, № 81, № 88, а замовник прийняв та оплатив отримані послуги. Виконання сторонами зазначеного договору підтверджено актами здачі-прийому робіт від 31.12.2010 р. № ОУ-0000176, № ОУ-0000177, № ОУ-0000178, № ОУ-0000179, № ОУ-0000180, від 31.01.2011 р. № ОУ-000001, № ОУ-000002, № ОУ-000003, № ОУ-000004, № ОУ-000005, журналами проведення ЕТО, ТО-1, ТО-2 п/к "Альбрехт" № 44, № 51, п/к "Сокіл" № 93, п/к "Альбатрос" № 57, № 71, № 72, № 73, № 81, № 88, листом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" від 15.04.2011 р. № 34/755, у якому зазначено, що у 2010 році для проходу на режимну територію цього підприємства, на якій знаходяться ТОВ "ЄТСК" та вказані перевантажувальні механізми видано перепустки 9-ти працівникам ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", а в 2011 році - 10-ти працівникам ТОВ "Віп-Строй-ЛТД", які здійснювали технічне обслуговування перевантажувальних механізмів відповідно до умов договору від 01.07.2010 року № 1108-1; наданий ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на відповідний запит ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 21.09.2011 р. № 9912/7/17-329 про надання інформації, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма 1 ДФ) за ІV-ий квартал 2010 року ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" свідчить про те, що на цьому підприємстві у зазначений період працювало 9 працівників (засвідчені копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

Таким чином, установлені судом обставини свідчать про те, що дії вказаних платників податку є добросовісними, вчинена ним господарська операція не викликає сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту і підтверджуються достатніми і наявними у матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.

Суд також враховує і те, що на час укладення, виконання господарської операції та розгляду справи, ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" (контрагент позивача), включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва використовує дані та посилається на інформацію, викладені в листах та актах перевірки органів державної податкової служби, в яких вказується про те, що контрагентом ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" (який у цій справі є контрагентом позивача) у грудні 2010 року є ТОВ "Агропрайд", в господарській діяльності якого були відносини з підприємствами, які основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання), найманих працівників для здійснення цих господарських операцій не мають і використовують у своїй діяльності інші підприємства, що є вірогідними "податковими ямами", тощо.

Тобто, відповідач взяв до уваги лише обставини господарських взаємовідносин ТОВ "Віп-СТрой-ЛТД" з його безпосереднім контрагентам по другому і третьому ланцюгу операцій і висновки, викладені ним акті перевірки, фактично ґрунтуються лише на інформації та даних, викладених в листах та актах перевірки органів державної податкової служби, які безпосереднього відношення до позивача, його діяльності та формування ним податкового кредиту не мають.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобовязаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобовязаннями, не передбачена.

Суд вважає, що у випадку не виконання підприємствами по другому і третьому ланцюгу операцій, своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, які контрагентами ТОВ "ЄТСК" та його безпосереднього контрагента - ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" не є, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих юридичних осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права формування податкового кредиту і наступне відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, завдання адміністративного судочинства ґрунтуються на положеннях статті 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС).

Враховуючи викладені норми матеріального і процесуального законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп-Строй-ЛТД" за грудень 2010 року, протиправними.

3. Визнати дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва щодо визнання нікчемним договору від 01.07.2010 р. № 1108-1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віп-Строй-ЛТД", протиправними.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 08.04.2011 р. № 0000030231/0.

5. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Європейська транспортна стивідорна компанія" судовий збір у сумі 10,20 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 17 жовтня 2011 року.