Рішення № 19468867, 27.09.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-1006/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"27" вересня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача Виставного В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 25 січня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступником якого є позивач) та відповідачкою був укладений кредитний договір №NKXRRХ12330040, відповідно до якого банк надав останній кредитні кошти в розмірі 4 548 грн. на строк до 25 січня 2010 року включно, а відповідачка зобовязалася вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 12 % річних від суми залишку заборгованості та щомісячну комісію в розмірі 54,58 грн. від суми виданого кредиту.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобовязань позичальником є право позивача стягувати з неї неустойку (штрафи та пеню).

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним та комісії виконувала не належним чином в звязку з чим станом на 10 березня 2011 року виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 22664,58 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 4 248 грн.;

- заборгованість по процентам 603,04 грн.;

- заборгованість по комісії 1255,34 грн.;

- нарахованої пені в розмірі 15002,74 грн.;

- нарахованих штрафів в загальному розмірі 1555,46 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_2 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача Виставний В.В. зменшив розмір позовних вимог, відмовившись від стягнення нарахованих позичальнику штрафів.

В іншій частині вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, судом належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 25 січня 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк»(правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_2 кредитний договір №NKXRRХ12330040 в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (далі Умов).

Відповідно до договору банк зобовязався видати, а в подальшому видав позичальнику на споживчі потреби кредит в розмірі 4 548 гривень на строк до 25 січня 2010 року включно.

Зі своєї сторони позичальник зобовязалася щомісячно рівними частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1,0 % на місяць від суми залишку заборгованості по кредиту, а також сплачувати щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту (комісію) в розмірі 54,58 грн., а всього вносити 269,02 грн. щомісячно.

Згідно заяви позичальника в разі порушення нею умов договору щодо своєчасного виконання зобовязань вона зобовязана сплатити банку пеню в розмірі, передбаченому п. 5.1 Умов, тобто 0,15 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним та внесення комісії.

В звязку з цим на 10 березня 2011 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема:

- заборгованість по кредиту 4 248 грн.;

- заборгованість по процентам 603,04 грн.;

- заборгованість по комісії 1255,34 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу, а тому вказана сума на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_2 в повному обсязі.

Що стосується неустойки, то суд виходить з того, що банк безпідставно здійснював нарахування боржнику пені за ставкою 0,5 % за кожен день прострочення платежу (а.с. 3-4), а не 0,15 %, як передбачено умовами договору, що призвело до неправильного визначення її розміру.

З врахуванням вищевказаних обставин, розміру боргу за кредитом, який є значно меншим за суму нарахованої пені, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 551 ЦК України суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 6 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 64 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи, а також 120 грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором №NKXRRХ12330040 від 25 січня 2008 року, що утворилася станом на 10 березня 2011 року в розмірі 12 106 (дванадцять тисяч сто шість) гривень 38 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 184 (сто вісімдесят чотири) гривні судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв