Постанова № 19468658, 22.08.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22.08.2011 р. Справа № 2а-2573/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Дубінко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Макс Р", вул.Велика Морська 11, кв.7, м.Миколаїв, 54001;

доДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, вул.Потьомкінська 24/2, м.Миколаїв, 54030;

провизнати протиправними дії, визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0001811720 від 17.03.11р.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №37-юк від 15.04.11р.,

ОСОБА_2 довіреність від 29.03.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №7/9/10-023 від 04.01.11р.;

Приватне підприємство "Макс Р" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкове-повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 17.03.11р. №0001811720/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 4229,29грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове-повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 17.03.11р. №0001811720/0 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Під час судового засідання були допитані в якості свідків громадянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд -

встановив:

На підставі направлення від 09.02.11р. №155/17-200, наказу про проведення перевірки №193 від 08.02.11р., виданих ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, Клименко Ларисою Віталіївною - головним держподатревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби І рангу, на підставі ст.75 та відповідно до п.п.78.1.13 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), в зв'язку з дорученням ДПА у Миколаївській області від 20.12.10р. наданого листом №12849/7/17-207 була проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства “Макс Р” з питання перевірки використання праці найманих осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин та ухилення від оподаткування виплаченої їм заробітної плати за період 01.01.08р. по 31.12.10р.

Копію наказу про проведення позапланової перевірки отримав 09.02.11р. під розписку та з направленням на перевірку ознайомлений директор ПП “Макс Р” ОСОБА_8.

За наслідками перевірки було складено акт від 18.02.11р. №191/17-207/31042936 та прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011р. №0001811720/0, яким позивачу донараховано суму грошового зобовязання за соновним платежем 3943,43грн., за штрафними санкціями 985,86грн. (а.с.7-11).

Актом перевірки було встановлено наступні порушення:

- податок з доходів фізичних осіб з неоформленого найманого працівника ОСОБА_5 із заробітної плати за період з 23.04.10р. по 30.09.10р. не утримувався та не перераховувався до бюджету, чим порушено п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб";

- податок з доходів фізичних осіб з неоформленого найманого працівника ОСОБА_4 із заробітної плати за період з 01.06.08р. - 30.09.10р. не утримувався та не перераховувався до бюджету, чим порушено п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в межах позовних вимог, допитавши свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до пп.78.1.13 п.78.1 ст.78 ПКУ у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Відповідачем було отримано пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які вказали, що певний час працювали на підприємстві без офіційного оформлення, частина заробітної плати їм виплачена не була. Відповідно більшу частину заробітної плати вони одержували неофіційно (а.с.20-21).

Відповідно до вищенаведеного, суд вважає, що позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства “Макс Р” з питання перевірки використання праці найманих осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин та ухилення від оподаткування виплаченої заробітної плати за період 01.01.08р. по 31.12.10р. проведена на підставі, в порядку та у спосіб, встановлений чинним законодавством, отже є правомірною.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Згідно пояснення свідка ОСОБА_5, вона працювала на підприємстві ПП “Макс Р” в сауні на посаді адміністратора з 23.04.10р. до початку червня 2010. Графік роботи був доба - робоча, 2 доби - вихідні. За виконану роботу ОСОБА_5 отримувала заробітну плату 100грн. за добу. На початку червня 2010 директор ПП “Макс Р” ОСОБА_8 запропонував їй посаду охоронця із заробітною платою в розмірі 1000,00грн. з графіком роботи доба - робоча, доба - вихідна. При цьому ОСОБА_8 видавав ОСОБА_5 не всю заробітну плату, а 100,00грн. залишав собі буцімто на майбутні відпускні. На посаді охоронця вона працювала до 26.10.10р. За весь час роботи вона отримала приблизно 3500,00грн. Заробітну плату за жовтень 2010р. не отримала.

Згідно наданих до перевірки документів, на ПП “Макс Р” ОСОБА_5 офіційно не була оформлена, заробітна плата їй не нараховувалась.

Згідно пояснення свідка ОСОБА_4, на початку літа 2008 року після співбесіди з директором ПП “Макс Р” вона влаштувалась на підприємство на посаду охоронця. Заробітна плата складала 800,00грн. з графіком роботи доба - робоча, дві доби - вихідні. З листопада 2009 року їй заробітну плату збільшили до 1000,00грн. Заробітну плату ОСОБА_4 виплачували один раз в місяць, при цьому вона в відомостях та інших документах не розписувалась. При цьому ОСОБА_8 видавав ОСОБА_4 не всю заробітну плату, а 100,00гнр. залишав собі буцім то на відпускні. Заробітну плату за жовтень ОСОБА_4 2010р. не отримала.

Згідно наданих до перевірки документів, найманий працівник ОСОБА_4 відповідно до наданої заяви на прийняття, була зарахована на ПП “Макс Р” 01.10.09р. на посаду експедитора (Наказ №1/10 від 01.10.09р.). Звільнена 30.10.09р. за власним бажанням (Наказ №30/10 від 30.10.09р.).

Відповідно до положень статей 69, 71, 77, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного суд оцінює критично намагання позивача заперечити факт виконання фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 певних трудових обовязків у позивача. В той же час у суду не виникло сумнівів щодо правдивості показань зазначених свідків наданих у судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем, який є податковим агентом щодо нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, не утримав та не перерахував цього податку всього в розмірі 3943,43грн. (детальний розрахунок в акті перевірки а.с.10-11). На зазначену суму відповідачем правомірно нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 985,86грн.

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом. Відповідно до п.127.1 ст.127 ПКУ не нарахування, неутримання та/або несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, акт перевірки від 18.02.11р. №191/17-207/31042936 складено у повній відповідності із чинним законодавством, податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011р. №0001811720/0, що прийняте на підставі цього акту також винесено у відповідності з чинним законодавством.

Посилання позивача на Кодекс України про адміністративні правопорушення є недоречними та безпідставними й тому не приймаються судом до уваги.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення та вчинених дій, оскаржуване рішення прийняте суб'єктам владних повноважень в межах своєї компетенції та у спосіб встановлений законодавством.

Доводи позивача не спростовують законності прийнятого рішення та не можуть бути підставою для скасування податкового-повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 17.03.11р. №0001811720/0.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладені на позивача.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

постанова складена у повному обсязі

та підписана 29.08.2011р.