Постанова № 19468422, 15.08.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15.08.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-2091/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Дубінко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібне виробниче підприємство "Продовольчі товари", вул.Васляєва 25-а, м.Миколаїв, 54018;

доДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва, вул.Гмирьова 1/1, м.Миколаїв, 54028;

ДПА України у Миколаївській області, вул.Лягіна 6, м.Миколаїв, 54036;

проскасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.11р. №0000092303; за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 27.07.06р.;

від відповідача:ОСОБА_2, довіреність №1981710-112 від 04.01.11р.

Товариством з обмеженою відповідальністю Оптово-роздрібне виробниче підприємство "Продовольчі товари", пред’явлено позов до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва та ДПА України у Миколаївській області з вимогою визнати протиправними призначення та проведення фактичної перевірки позивача та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 01.03.2011р. №0000092303.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (а.с.3-9, 16-24, 76-92).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000092303 від 01.03.11р. та прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством (а.с.42-45, 93-96, 97-100).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

15.02.2011 року, на підставі відповідних направлень (а.с.11-12) старшим держподатревізором –інспектором ДПА у Миколаївській області Дмитриком С.В. та головним держподатревізором –інспектором ДПА у Миколаївській області Замниборщ В.Б. здійснено перевірку позивача (кафе яке розташовано за адресою:м.Миколаїв, вул.Будівельників 7-а), про що складено відповідний акт №0070/14/00/23/22426099 від 15.02.2011 року.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №0000092303 від 01.03.2011 року (а.с.15).

У висновку щодо розрахунку сум штрафних санкцій (додаток до Акту перевірки від 01.03.2011 року №0070/14/00/23/22426099 –(а.с.46) було зазначено наступні порушення:

- ведення обліку товарних запасів з порушеннями встановленого порядку (сума санкції 11559 грн.);

- при розрахунках через РРО порушено порядок режиму інформування попереднього програмування по найменуванню товару та кількості (сума санкції 85грн.).

Відповідно до висновку щодо розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки від 01.03.2011 року №0070/14/00/23/22426099 (а.с.46), посадовими особами ДПА у Миколаївській області за ведення обліку товарних запасів з порушеннями встановленого порядку застосовано фінансову санкцію в розмірі 11559грн., відповідно до ст.20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до ст.20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заслухавши представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Позивач є юридичною особою, здійснює торгівлю в кафе яке розташовано за адресою: м.Миколаїв, вул.Будівельників 7-а. Постійно діючі керівні органи позивача та бухгалтерія розташовані за юридичною адресою позивача –вул.Васляєва 25-а.. Наявність в бухгалтерії підприємства всіх облікових документів на час перевірки не заперечується представниками сторін.

Позиція відповідача про те, що юридична особа повинна ще вести додатково облік на переміщення товарних запасів з юридичної адреси позивача (бухгалтерії) до іншої (торговельного залу магазина) є хибною.

Окрім того, ст.20 Закону передбачає відповідальність саме за не ведення обліку, а не за ведення його з порушеннями чи не в повному обсязі. Стаття 21 Закону, яка раніше передбачала відповідальність за ведення обліку з порушеннями порядку виключена Законом України №2756 від 02.12.10р.

Статтею 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) здійснюється в порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Як вбачається з п.3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Судом було встановлено, що інспекторами ДПА було самостійно складено Додаток до акту перевірки про результати перевірки щодо повноти оприбуткування та фактичних залишків запасів товарно –матеріальних цінностей (а.с.48), при цьому будь –які документи (аналітичного та синтетичного обліку, постачання, вибуття, накладні, тощо) які дійсно підтверджують облік ТМЦ не перевірялись та не досліджувались, інвентаризація в бухгалтерії підприємства не проводилась.

Крім того, згідно п.1.7. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок по питанням дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, відповідачем зроблені хибні висновки без проведення відповідної інвентаризації в порядку передбаченому чинним законодавством та правилами бухгалтерського обліку.

Викладені обставини свідчать про те, що позивач веде облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації у порядку встановленому законодавством та здійснює продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

За таких обставин суд вважає, що в цій частині позов належить задовольнити, а податкове повідомлення №0000092303 від 01.03.11р. визнати частково протиправним та скасувати в частині застосування штрафних санкцій по ст.20 Закону на суму 11559 гривень.

Щодо порушення при розрахунках через РРО порядку режиму інформування попереднього програмування по найменуванню товару та кількості, то суд зазначає, що відповідно до п.6 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансова санкція у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій №0000092303 від 01.03.11р. в частині накладення штрафної санкції за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості на суму 85грн. є таким що відповідає нормам чинного законодавства.

Не підлягає також задоволенню вимога позивача щодо визнання протиправними призначення та проведення фактичної перевірки позивача. Судом встановлено, що фактична перевірка призначена та проведена на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, наказу ДПА у Миколаївській області №65 від 11.02.11р. та направлень на перевірку від 11.02.11р. №191/23-917 та №192/23-917. Посадові особи ДПА були допущені до перевірки. Перевірка була проведена у присутності представника позивача (а.с.10-14).

Доводи позивача не можуть бути підставою для визнання протиправними призначення та проведення фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не в повній мірі довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. В той же час, позивачем надано суду достатньо доказів правомірності своїх дій та відсутності фактів порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо порядку ведення обліку товарних запасів. У судовому засіданні позивачем доведено, що всі первинні документи зберігаються в бухгалтерії підприємства і свідчать про належний облік всіх товарних запасів (а.с.3-9, 16-24, 76-92).

У зв'язку з цим позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 01.03.2011р. №0000092303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11559грн.

3. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібне виробниче підприємство "Продовольчі товари" суму сплаченого судового збору в розмірі 3грн. 38коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                           Зіньковський О.А.

постанова складена у повному обсязі

та підписана 19.08.2011р.