Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
09 серпня 2011 р.Справа № 2а-5943/11/1470
Суддя Миколаївського окружного адімністративного суду Зіньковський О. А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
Приватного акціонерного товариства "Промбуд-2", вул. 28 Армії, 9-Б,Миколаїв,54018
доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028
провизнати протиправними дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва з вимогою про визнання протиправними дії відповідача які полягають у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки АТЗТ "Промбуд-2", в результаті якої було складено Акт від 08.04.2011 року № 1273/23-200/01273071 та вимогою визнати протиправними дії відповідача які полягають у : 1) визнанні правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах; 2) визнанні правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіннямайном держави, дохідної частини бюджету, суперечать інтересам держави та суспільства, є нікчемними; 3) визнанні податкового кредиту з податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд-2" за грудень 2010 року недійсним; 4) визнанні податкових зобовязань з податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд-2" за грудень 2010 року недійсними.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача які полягають у: 1) визнанні правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах; 2) визнанні правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіннямайном держави, дохідної частини бюджету, суперечать інтересам держави та суспільства, є нікчемними; 3) визнанні податкового кредиту з податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд-2" за грудень 2010 року недійсним; 4) визнанні податкових зобов'язань з податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд-2" за грудень 2010 року недійсними суд зазначає наступне:
Із тексту позовної заяви слідує, що предметом судового оскарження фактично є висновки акту перевірки складеного контролюючим органом за результатами проведеної перевірки.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в частині визнання протиправними дії відповідача які полягають у: 1) визнанні правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах; 2) визнанні правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіннямайном держави, дохідної частини бюджету, суперечать інтересам держави та суспільства, є нікчемними; 3) визнанні податкового кредиту з податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд-2" за грудень 2010 року недійсним; 4) визнанні податкових зобов'язань з податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд-2" за грудень 2010 року недійсними з наступних підстав.
Загальне поняття акта перевірки визначено пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.08.2005року №925/11205), а саме: Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
При цьому, акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору на час складання акту перевірки. А відсутність спірних правовідносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Таким чином, не можуть оспорюватися в адміністративному суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинених у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового (імперативного) характеру.
В даному випадку, акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (з точки зору контролюючого органу) законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання. Однією ж з ознак рішень або дій субєкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для субєктів відповідних правовідносин і носять обовязковий характер. Оспорюваний Акт перевірки не є актом індивідуальної дії (рішення дія якого поширюється на конкретну особу), а його висновки не тягнуть за собою юридичних наслідків. В той же час, судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції визначається як публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч.1 ст.17 КАС України).
Отже, акт перевірки не є тим рішенням субєкта владних повноважень, яке б само по собі породжувало для субєкта господарювання певні правові наслідки, було спрямовано на регулювання тих чи інших відносин і мало обовязковий характер для субєктів цих відносин, та, відповідно, могло бути предметом адміністративного позову. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому його оцінка, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
У разі, якщо позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі вищенаведеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
У Х В А Л И В:
1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині визнання протиправними дії відповідача які полягають у: 1) визнанні правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах; 2) визнанні правочинів, укладених АТЗТ "Промбуд-2" з контрагентами такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіннямайном держави, дохідної частини бюджету, суперечать інтересам держави та суспільства, є нікчемними; 3) визнанні податкового кредиту з податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд-2" за грудень 2010 року недійсним; 4) визнанні податкових зобов'язань з податку на додану вартість АТЗТ "Промбуд-2" за грудень 2010 року недійсними.
2.Ухвалу надіслати позивачу.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановлено цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Згідно ч.3 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвали суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О. А. Зіньковський
Судове рішення № 19468339, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 09.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5943/11/1470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: