Постанова № 19467906, 11.05.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

11.05.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-6383/10/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Чайкіної М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "АДВА", доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, проскасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.10 р. №0000092301/0, Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: У задоволені позову відмовити. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2011 року Справа № 2а –6383/10/1470

м. Миколаїв

16:12

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Чайкіної М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДВА»,

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва,

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092301/0 від 22.01.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «АДВА»(далі –ТОВ «АДВА»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового рішення-повідомлення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) від 22.01.2010 року №0000092301/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 167677,50 гривень, в тому числі 111785 гривень основного платежу, 55892,50 гривні штрафні (фінансові) санкції.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий кредит ним сформований у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

          Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що актом перевірки встановлені порушення Закону України "Про податок на додану вартість", а саме до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по транспортним послугам, отримання яких не підтверджено документами, які б свідчили про використання вказаних послуг у межах господарської діяльності платника податку.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновків про наступне.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було проведено перевірку ТОВ «АДВА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.08 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08 по 30.09.09. За наслідками перевірки складено акт від 29.12.2009 року № 6166/232-00/20874847. Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 111785 грн., в тому числі, за червень 2008 року на суму 5030 грн.; липень 2008 року на суму 18412 грн.; серпень 2008 року на суму 63163 грн.; за вересень 2008 року на суму 25180 грн.

Порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" полягають в том, що ТОВ «АДВА»у періоді який перевірявся, включало до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по транспортним послугам які надавались ФОП ОСОБА_1, отримання яких не підтверджено документами, які б свідчили про використання вказаних послуг у межах господарської діяльності платника податку.

ТОВ «АДВА»(замовник) заключило договір №7 від 30.05.2008 року на перевезення вантажів та надання транспортних послуг з ФОП ОСОБА_1 (перевізник). Згідно п.1.1 Договору перевізник бере на себе зобов’язання по наданню транспортних послуг замовнику. Згідно п.2.1. Договору перевізник надає транспортні послуги замовнику згідно письмової або усної заявки автомобілем КаМАЗ, МАЗ на паливі замовника, несе повну матеріальну відповідальність за прийнятий вантаж, виконує для замовника експедиторські послуги при транспортуванні вантажу.

Відповідно до вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, згідно із частиною 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996 XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Згідно із п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Згідно із статтею 9 Закону України від 01.07.04 № 1955-IV „Про транспортно-експедиторську діяльність" із змінами та доповненнями перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтранспорту України від 29.12.95 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»із змінами та доповненнями. Згідно із п. 2 вказаного наказу застосування вказаних форм первинного обліку усіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Таким чином, спираючись на вищевказаний наказ, можна стверджувати, що основним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення, є товарно-транспортна накладна, оскільки за даними заповненої ТТН можна повністю ідентифікувати перевезення певного виду вантажу.

Згідно із «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за 128/2568 (далі - „Правила перевезення..."):

Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобіль транспортом загального користування.

- «Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу»;

- «Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи»;

- «Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом».

Крім того, пп.11.1 п.11 „Правил перевезення..." визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також правилами перевезень визначається, яким чином, у кількох примірниках оформлюються товарно-транспортні накладні, ким завіряються та інше.

Відповідно до п.11.5 ст.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника вантажовідправника), другий —передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.5 ст.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Крім того, відповідно до ст.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 та зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.98 за №1282568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням вищевказаного, у випадку відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, в даному випадку товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат.

В актах виконаних робіт, отриманих ТОВ „Адва" від ФОП ОСОБА_1 та наданих до перевірки, вказано, що ФОП ОСОБА_1 надані транспортні послуги, але не вказано, яким чином вказані послуги пов'язані з діяльністю підприємства (підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, робіт, послуг), а саме: що перевезено, на яку відстань, з якою метою. Також ТОВ «Адва»не надано до перевірки товарно-транспортні накладні форми 1-ТН, отримані від ФОП ОСОБА_1, які повинні підтверджувати факт перевезення товару, складання яких передбачено Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» із змінами та доповненнями та іншими вищевказаними нормативними актами, згідно яких один екземпляр товарно-транспортної накладної зберігається у замовника транспортних послуг.

Таким чином, в ході перевірки ТОВ „Адва" не підтверджено факту отримання транспортних послуг від ФОП ОСОБА_1

Крім того, в ході опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Адва» та податкових зобов'язань, задекларованих ФОП ОСОБА_1 всього на суму 111785,05 грн., в т.ч. за червень 2008 року на суму 5029,60 грн., за липень 2008 року на суму 18411,95 грн., за серпень 2008 року на суму 63163,05 грн., за вересень 2008 року на суму 25180,45 грн.

Відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва до головного відділу податкової міліції в СДПІ ВПП у м. Миколаєві було направлено лист від 14.12.2009 р. №12654/7/232-16/2 про надання інформації, які б свідчили про можливість порушення чинного законодавства ТОВ «Адва».

Від ГВПМ СДПІ у м. Миколаєві отримано відповідь від 21.12.2009 року № 37553/7/26-508, згідно з якою при перевірці постачальників ТОВ «АДВА»встановлено, що СПД ОСОБА_1 має 21 стан –ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду, з вересня 2008 року не звітує, свідоцтво платника податку анульоване 25.05.2009 року.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва направлено запит до Братського відділення Єланецької МДПІ від 14.12.09 №12655/7/232-14/2 щодо підтвердження взаємовідносин ТОВ „Адва" з ФОП ОСОБА_1

Від Братського відділення Єланецької МДПІ отримано відповідь від 21.12.09 р. №2139/17-001, згідно з якою провести перевірку ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) не має можливості, так як СПД є «податковою ямою»–а саме, не знаходиться за юридичною адресою; виписує фіктивні податкові накладні; до ДПІ не звітує; місцезнаходження його невідоме; з 25.06.2008 року стан 23- місцезнаходження не встановлено; має ознаки фіктивності.

19.09.2008 року Братським відділенням Єланецької МДПІ до ВПМ Вознесенської ОДПІ надіслано повідомлення про ухилення від сплати податків підприємцем ОСОБА_1

На вищевказане повідомлення відділом податкової міліції була затребувана копія податкової справи та копії податкової звітності СПД ОСОБА_1, які були передані до ВПМ 24.09.2008 року.

06.10.2008 року матеріали щодо ухилення від оподаткування було передано до прокуратури Братського району лист № 4127 від 06.10.2008 року. По теперішній час ОСОБА_1 знаходиться у розшуку.

Реєстрацію підприємницької діяльності скасовано рішенням суду №2а-2733/09/1470 21.08.2009 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.05.2009 року.

Виходячи з вищевикладеного, податкові зобов'язання ФОП ОСОБА_1 не включені ним до складу податкових зобов'язань у відповідному податковому періоді та відповідно не сплачені до бюджету. Крім того, у зв'язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ вказана сума ПДВ не буде сплачена до бюджету.

Таким чином, на порушення пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, ТОВ „Адва" (завищено податковий кредит на суму всього на суму 111785 грн., в т.ч. за червень 2008 року на суму 5030 грн., за липень 2008 року на суму 18412 грн., за серпень 2008 року на суму 63163 грн., за вересень 2008 року на суму 25180 гри..

Суд не приймає до уваги надані в судовому засіданні копії товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт по автопослугам, які на думку позивача підтверджують виконання ФОП ОСОБА_1 договору №7 від 30.05.2008 року на перевезення вантажів та надання транспортних послуг виходячи з наступного.

Відповідно до наданих товарно-транспортних накладних автоперевізниками є різні приватні підприємці, яки здійснювали власним автотранспортом перевезення зернових культур на замовлення ТОВ «АДВА». В жодної товарно-транспортної накладній не значиться як перевізник, або експедитор ФОП ОСОБА_1

В актах виконаних робіт по автопослугам також не зазначено яки саме авто послуги надав ФОП ОСОБА_1 ТОВ «АДВА», та в чому вони полягають. У відповідності ж до умов договору №7 від 30.05.2008 року на перевезення вантажів та надання транспортних послуг саме ФОП ОСОБА_1 а не інші особи, повинен був здійснювати перевезення вантажу.

Крім того, позивач не надав суду доказів виконання цього договору зі своєї сторони, а саме що він на виконання п.2.1. самостійно здійснював заправку автоперевізника, або сплачував йому кошти за витрачене пальне.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не виконував для ТОВ «АДВА»функцій ані перевізника, ані експедитора.

У відповідності до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

На підставі вищезазначеного суд вважає висновки акту перевірки від 29.12.09 № 106/232-00/20874847 „Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «АДВА»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.08 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08 по 30.09.09 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, рішення-повідомлення від 22.01.2010 року №0000092301/0 від 22.01.2010 року про визначення сум податкового зобов'язання з ПДВ прийняте у відповідності з чинним законодавством.

За таких обставин суд приходить до висновку про те що відповідач діяв в межах чинного законодавства і підстав для скасування прийнятого ним повідомлення-рішення немає.

Позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України

та підписана суддею 17.05.2011 року.

Суддя І.А. Устинов