Постанова № 19467766, 22.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2011 р. № 2а-7196/11/1370

10 год. 48 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Голдака Т. Р., представника відповідача Пилипюка А. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ :

22 червня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень рішень № 0000932350/0 від 15.09.2010 року та № 0000932350/1 від 03.12.2010 року.

З урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 18.10.2011 року (вх. № 47299) позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення оскаржуваних повідомлень рішень та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000932350/0 від 15.09.2010 року та № 0000932350/1 від 03.12.2010 року в частині визначення суми несплати позивачем податку на додану вартість у розмірі 19438,10 грн. та визначення суми штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки у позивача відсутні товарні залишки та незавершене виробництво, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з податку на додану вартість, а залишкова вартість основних засобів, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з податку на додану вартість, становила 12181,06 грн. Відтак позивач вважає дії відповідача протиправними, а оскаржувані податкові повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні від 06.09.2011 року (вх. № 39849), де вказано, що під час проведення перевірки було встановлено не проведення позивачем умовного продажу та не збільшено суму податкового зобовязання, чим занижено обєкт оподаткування на суму 87470,50 грн., та, відповідно, суму податкових зобовязань в розмірі 17494,10 грн. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті у відповідності до вимог законодавства та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект»зареєстровано Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області 21.01.2006 року, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 11024218 від 02.09.2011 року; взято на облік в органах державної податкової служби 23.01.2006 року за № 02502371, що підтверджується довідкою ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області № 32/10/29-02371 від 23.01.2006 року.

В період з 02.08.2010 року по 20.08.2010 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Студія сходів «Акорд Проект», про що складено Акт № 1036/232/34069793 від 26.08.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 19438,10 грн.

15.09.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1036/232/34069793 від 26.08.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0000932350/0, яким за порушення п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 29157 грн., у тому числі за основним платежем 19438 грн., за штрафними санкціями 9719 грн.

Позивач із вказаним податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив його в порядку, передбаченому п. п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками апеляційного оскарження податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

03.12.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1036/232/34069793 від 26.08.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» № 0000932350/1, яким за порушення п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 29157 грн., у тому числі за основним платежем 19438 грн., за штрафними санкціями 9719 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

- передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

- в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно п. 9.8. ст. 9 цього ж Закону у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Відповідно до Акту перевірки від 26.08.2010 року № 1036/232/34069793 сума нарахованого податку у розмірі 19438 грн. складається з :

- 1944,00 грн. суми податкових зобов'язань за не включення позивачем суми орендної плати у розмірі 9720,00 грн. до бази оподаткування податком на додану вартість позивачем не оскаржується;

- 17494,10 грн. суми податкових зобов'язань за непроведення умовного продажу товарних залишків у сумі 23950,10 грн. та основних засобів в сумі 63520,40 грн.

31.12.2009 року у позивача анульовано свідоцтво платника ПДВ № 18550543 від 06.02.2006 року на підставі реєстрації платником єдиного податку за ставкою 10%.

Стосовно умовного продажу товарних залишків у сумі 23950,10 грн. Суд встановив наступне. На рахунках позивача 23 «незавершене виробництво»та 28 «Товари» обліковуються суми у загальному розмірі 23950,07 грн., які складаються з 23491,74 грн. (рах. 23) та 458,33 грн. (рах. 28). Судом не береться до уваги покликання позивача на те, що дані бухгалтерського обліку не підтверджують фактичного існування товарних залишків та незавершеного виробництва, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з ПДВ і які підлягали умовному продажу, а підтверджують, що сума 23491,74 грн. на рахунку № 23 є амортизаційними відрахуваннями, що накопичились на рахунку за період липень грудень 2008 р., а сума 458,33 грн. є вартістю мобільного телефону Нокіа 6020, який по суті є основним засобом однак обліковується на рахунку 28 «Товари». Згідно п. 3.8. Акта перевірки 20.08.2010 року була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої розбіжностей та порушень не встановлено. На пропозицію суду акта інвентаризації позивачем до справи не долучено. Відтак Суд вважає недоведеним твердження позивача про правомірність включення суми 23950,07 грн. на рахунки 23 та 28, та непроведення умовного продажу товарних залишків у сумі 23950,10 грн.

Стосовно умовного продажу основних засобів в сумі 63520,40 грн. Суд встановив наступне. Актом перевірки встановлено, що залишкова вартість основних фондів, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з ПДВ, становила 63520,40 грн. Залишкова вартість основних засобів складається з: листогибна машина - 3752,3 грн., Електроустановка - 2790,57 грн., попилковий верстат - 4959,28 грн., листові ножиці - 47602,15 грн., фрези - 3201,00 грн., вертикально-фрезерний верстат - 1215,12 грн.

Позивач стверджує, що залишкова вартість основних засобів, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з ПДВ, становила 12181,06 грн. без ПДВ та складалась із 3674,12 грн., за які була придбана у ВАТ «Алмазінструмент»Листогибна машина И-2114; 918,54 грн., за які були придбані у ВАТ «Алмазінструмент»Універсальний заточний верстат; 2732,44 грн., за які у СПД ФО ОСОБА_3 було придбано Електроустановка, яка складається з Розєднювача РЛНДІ1 10/400, Лічильника АСЕ 5000DC, коробки випробувальної, Трансформатора струму, провода 1*2,5, вимикача автоматичного; 4855,96 грн., за які у ВАТ УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка був придбаний Попилковий верстат.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в частині ПДВ в сумі 1745,37 грн., що був сплачений за фрези, придбані у ТзОВ «Фаба Україна», оскільки вказаний контрагент на момент придбання фрез не був платником ПДВ та не мав Свідоцтва платника ПДВ. В решті позовних вимог слід відмовити, оскільки інша частина основних засобів, по яких у попередніх періодах був нарахований податковий кредит з ПДВ, була придбана у платників ПДВ, відтак позивач був зобовязаний провести умовний продаж основних засобів та збільшити податкове зобовязання з ПДВ.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку про протиправність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень № 0000932350/0 від 15.09.2010 року та № 0000932350/1 від 03.12.2010 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2618,06 грн., з яких 1745,37 грн. основний платіж, 872,69 грн. штрафні (фінансові) санкції, оскільки судом встановлено відсутність в діях позивача порушення вимог п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»у вищевказаній частині. В іншій частині позовних вимог слід відмовити у звязку із недоведеністю.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000932350/0 від 15.09.2010 року та № 0000932350/1 від 03.12.2010 року є протиправними і підлягають скасуванню в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2618,06 грн., з яких 1745,37 грн. основний платіж, 872,69 грн. штрафні (фінансові) санкції, оскільки судом встановлено відсутність в діях позивача порушення вимог п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»стосовно основних засобів, придбаних у контрагента ТзОВ «Фаба Україна»

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позов задовольнити частково

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області щодо прийняття податкових повідомлень рішень № 0000932350/0 від 15.09.2010 року та № 0000932350/1 від 03.12.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 1745,37 грн. та штрафної (фінансової) санкції 872,69 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000932350/0 від 15.09.2010 р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2618,06 грн., з яких 1745,37 грн. основний платіж, 872,69 грн. штрафні (фінансові) санкції.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000932350/1 від 03.12.2010 р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2618,06 грн., з яких 1745,37 грн. основний платіж, 872,69 грн. штрафні (фінансові) санкції.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Студія сходів «Акорд Проект»(ЄДРПОУ 35472233, Львівська область, Пустомитівський район, с. Верхня Білка, вул. Банна, 10) 0 (нуль) грн. 30 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 28 листопада 2011 року.

Суддя Качур Р.П.