Постанова № 19466612, 22.08.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2011 року Справа № 1170/2а-2828/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Турік Л.С.

за участю представників:

- позивача Васильєва О.М.,

- відповідача -1 Король Д.М.,

- відповідача-2 Щербак Г.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга»(надалі - позивач) до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач 1) та Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області (надалі відповідач 2) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, -

обставини справи:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів та просив визнати податкове повідомлення-рішення №0000502350 від 18.07.2011р. нечинним; стягнути з державного бюджету на користь позивача суму податку на додану вартість в розмірі 64167 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2011р. відповідачем-1 було ви дано оскаржуване податкове повідомлення рішення, згідно з яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2009 року на суму 64 167,00 грн.

В зазначеному податковому повідомленні-рішенні вказано, що підставою для його вине сення є акт перевірки №617/23-50/14372024 від 11.07.2011р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ПрАТ МААК „УРГА" (код 14372024) з питань достовірно сті нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2009р. з урахуванням відповідей, отри маних від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, по слуг)».

В Акті перевірки зазначено, що позивачем завищено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009р. на суму 64166,67 грн.

Вказаний висновок відповідач-1 мотивує тим, що ТОВ «Сітез», на період складання Акту за даними відповідача-1 має стан платника 8 і його свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.04.2010р., тобто - через 11 місяців після здійснення господарської операції між позивачем та його прямим постачальником - ТОВ «Авіасервіс-Київ», яка відбулась 20.05.2009р.

При цьому відповідачем-1 в Акті перевірки не заперечується той факт, що підприємство прямий постачальник позивача, а саме - ТОВ «Авіасервіс-Київ», своєчасно включило до податкового зобов'язання травня 2009 року суму ПДВ по податковій накладній, яка стала під ставою для визначення позивачем бюджетного відшкодування у вищевказаному обсязі, відобразило в реєстрі виданих податкових накладних та ця сума відповідає даним подат кової декларації з ПДВ за травень 2009 року, тобто дії постачальника позивача повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, в Акті міститься посилання на п. 1.8 ст. 1 та підпункт 7.4.1 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким, з точки зору відповідача-1, передбачено, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит з ПДВ є обов'язкова наявність сплати платником податку в звітному періоді відповідних сум податку до державного бюджету України.

На підставі вказаного вище в Акті було зроблено висновок про завищення з боку позивача бюджетного відшкодування ПДВ на суму 64166,67 грн.

Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є непра вомірним, таким, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає ви знанню нечинним з моменту його прийняття, а сума податку на додану вартість підлягає стягненню з державного бюджету з підстав передбачених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач-1 надав заперечення на позов, якими вимоги позивача не визнав з тих підстав, що в результаті проведеної перевірки неможливо встановити ланцюг постачання товарів до виробника (імпортера) та відстежити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, що в свою чергу є підставою для відмови позивачі у бюджетному відшкодуванні ПДВ.

Відповідач-2 надав письмові заперечення на позов, якими позовні вимоги також не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 22.08.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 27.08.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (надалі Закон про ПДВ) (в редакції чинній на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду га сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податку суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Як встановлено в ході розгляду справи позивачем 27.08.2009р. до відповідача-1 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року (а.с. 21, 22) із додатками, в тому числі додатком №4 - Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 55), в якій відображене рішення платника про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 482152 грн. на розрахунковий рахунок платника, в т.ч. і суму податку на додану вартість визначену на підставі податкової накладної №18 від 20.05.2009р. в розмірі 64166,67 грн. (а.с. 18).

Відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, про що складено акт перевірки від 22.09.2009р. №78/23-50/28/14372024 (а.с. 12) та встановлено, що позивачем дійсно здійснено господарську операцію з ТОВ «Авіасервіс-Київ», згідно якої позивачем отримано авіаційне обладнання на загальну суму 385000 грн., розрахунки з постачальником здійснено в повному обсязі через розрахунковий рахунок на загальну суму 385000 грн. згідно платіжного доручення №1176 від 02.05.2009р. (а.с. 19), позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 р. та, відповідно, до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2009 р., включено податкову накладну на придбання авіаційного обладнання у ТОВ «Авіасервіс-Київ» на загальну суму 385000 грн., в т.ч. ПДВ 64166,67 грн.

Тобто, відповідачем-1 під час проведення перевірки не було встановлено обставин які б унеможливлювали відшкодування позивачеві з бюджету податок на додану вартість по господарській операції з ТОВ «Авіасервіс-Київ».

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В даному випадку вказаного обовязку щодо надання висновку відповідач-1 не виконав і відповідно позивачеві не було відшкодовано з державного бюджету суму податку на додану вартість, що є протиправною бездіяльністю.

Проте, суд розглядаючи справу має виходити із необхідності дійсного встановлення порушення особою вимог чинного законодавства та не обмежуватись, у якості виключної підстави для задоволення позову, наявністю формальних недоліків та порушень при проведенні перевірки та оформлені матеріальних висновків перевірки, за умови що останні безпосередньо не потягли за собою прийняття неправомірного по суті акту.

Відповідачем-1 11.07.2011р. було проведено повторну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2009 р. з урахуванням відповідей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки 11.07.2011р. складено акт №617/23-50/14372024 та зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 з урахуванням п. 1.8. ст. 1 Закону про ПДВ встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року в розмірі 64166,67 грн., а тому за результатами перевірки зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року на суму 64166,67 грн.

Вказаний висновок ґрунтується на тому, що з метою дослідження ланцюгу постачання авіаційного обладнання (ТОВ «Авіасервіс-Київ» <ТОВ «Каскад-Сервіс»< ТОВ «Сітез») для встановлення факту повноти сплати ПДВ до бюджету відповідачем-1 було направлено запит до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про проведення зустрічної звірки ТОВ «Сітез»по взаємовідносинах з ТОВ «Каскад-Сервіс»за травень 2009 року 3 ланка ланцюгу постачання товару.

Відповідачем-1 отримано відповідь від ДПІ у Святошинському районі м. Києва про неможливість проведення перевірки ТОВ «Сітез», у звязку з тим, що вказане підприємство має стан 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», та анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Таким чином, вказані обставини вказують на відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобовязання та сплату сум ПДВ до бюджету ТОВ «Сітез»по податковій накладній за травень 2009 року, виданій покупцю ТОВ «Каскад-Сервіс», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача-1 оскільки вони не ґрунтуються на нормах Закону про ПДВ, а отже є протиправними враховуючи наступне.

В ході первинної перевірки позивача відповідачем-1 (22.09.2009р.), а також за результатами розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Авіасервіс-Київ»мала місце господарська операція з придбання авіаційного обладнання, що підтверджується видатковою накладною від 20.05.2009р. №АС-0000009 (а.с. 20) про передачу позивачеві товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 385000 грн., в т.ч. ПДВ 64166,67 грн. Оплата вартості товару здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується копією платіжного доручення від 20.05.2009р. №1176 (а.с. 19). Продавцем - ТОВ «Авіасервіс-Київ»позивачеві була виписана податкова накладна від 20.05.2009р. №18 (а.с. 18) на суму ПДВ в розмірі 64166,67 грн., яка в подальшому була включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2009 р. та, відповідно, до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за червень 2009 р. (а.с. 21, 22).

Вказані обставини відповідачем-1 не заперечуються та не спростовуються, а також не заперечується та не спростовується факт відображення в податковому обліку ТОВ «Авіасервіс-Київ»результатів господарських відносин з позивачем, що підтверджується Довідкою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.02.2010р. №85/23-11/32596934 (а.с. 43 звор. бік, 44).

Таким чином, враховуючи норми Закону про ПДВ суд приходить до висновку, що позивачем дотримано всіх вимог Закону про ПДВ повязаних з формуванням податкового кредиту та одержанням бюджетного відшкодування, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

Щодо висновків відповідача-1 про відсутність права на бюджетне відшкодування через відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобовязання та сплату сум ПДВ до бюджету ТОВ «Сітез»по податковій накладній за травень 2009 року, виданій покупцю ТОВ «Каскад-Сервіс», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету, суд зазначає наступне.

Норми Закону про ПДВ не передбачають, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 10.2 с. 10 Закону про ПДВ платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

Керуючисьст.ст. 86,94,159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати податкове повідомлення-рішення №0000502350 від 18.07.2011 року нечинним.

Стягнути з державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга»суму податку на додану вартість в розмірі 64 167,00 грн.

Присудити позивачеві з Державного бюджету судові витрати в розмірі 645,07 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25.08.2011 року.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.