Постанова № 19465806, 08.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року <Текст >                              Справа № 2а-0870/8136/11

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 17.03.2010р.)

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 01.02.2011р.№777/10/10-010)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЛОГ ЛТД”, м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від

26.08.2011 №0001961600

ВСТАНОВИВ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОЛОГ ЛТД”, звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати протиправним (нечинним) податкове повідомлення-рішення від 26.08.2011 №0001961600.

          В обґрунтування позовних вимог зазначають, що п. 184.7 ст. 184 ПК України встановлено, що у випадках, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Таким чином позивач вважає, що він не зобов’язаний був здійснювати умовний продаж залишків товарів та необоротних активів, оскільки це здійснюється виключно при поданні заяви такого платника податків про анулювання його реєстрації як платника ПДВ, тобто при анулюванні такої реєстрації з ініціативи безпосередньо самого платника податків.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначає, що позивач в порушенні вимог п.184.7 ст.184 ПК України не визнав умовний продаж товарних залишків або основних фондів, стосовно яких був нарахований кредит у минулих податкових періодах та відповідно не збільшив суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося таке анулювання. Відповідачем зазначалось, що згідно даних додатку К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 09.11.2011 року на обліку підприємства знаходяться товарні залишки та основні фонди на загальну суму 1471510 грн. Також відповідачем звертається увага на те, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов’язання, заявленого позивачем у податковій декларації за січень 2011 року в зв’язку з чим податковим органом ця сума була збільшена.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ “ПРОЛОГ ЛТД” згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №202833 зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради 24.10.1997 року (а.с.16).

Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 948 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 13.01.2011р. №290/10/29-18 було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ “ПРОЛОГ ЛТД” з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу та відповідно до п.п. «ж» п.184.1 ст.184 ПК України. Датою анулювання реєстрації є 12 січня 2011 року (а.с.12-13).

26.08.2011 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлені порушення вимог податкового законодавства України та відповідно складено Акт перевірки від 26.08.2011 року № 199/16/25219202.

Актом перевірки з посиланням на п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України було встановлено не нарахування ТОВ „Пролог ЛТД" в січні 2011 року податкового зобов'язання з ПДВ виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, що залишилися на обліку платника податків на дату анулювання його реєстрації як платника ПДВ і суми податку за якими були включені до податкового кредиту у минулих податкових періодах під час їх придбання. Відповідно до даних податкової звітності позивача по податку на прибуток підприємств, а саме додатку К1/1 вартість товарних залишків та основних фондів у ТОВ „Пролог ЛТД" склала 1471 510,00грн. (а.с.10-11).

          На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0001961600 від 26.08.2011р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 367877,50грн. ( за основним платежем 294302 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73575,50 грн.) (а.с.9).

          Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням – рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному ППР, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідач виходив з того, що позивачем порушено вимоги п.184.7 ст.184 ПК України, внаслідок чого було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 294302 грн., також цим податковим повідомленням-рішенням до позивача на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов'язання в розмірі 73 575,50 грн.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що оскільки на день анулювання свідоцтва платника ПДВ у позивача знаходились товарні залишки та основні фонди, він зобов’язаний був визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань.

Проте, суд не може погодитись із такими висновками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, виходячи з наступного.

Актом перевірки з посиланням на п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України було встановлено не нарахування позивачем в січні 2011 р. податкових зобов'язань з ПДВ виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, що залишалися на обліку платника податків на дату анулювання його реєстрації як платника ПДВ. і суми податку за яким були включені до податкового кредиту у минулих податкових періодах під час їх придбання.

Відповідно до даних податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств вартість товарних залишків та основних фондів склала 1 471 510,00 гри.

Як було зазначено в судовому засіданні представником відповідача, вказані товари та необоротні активи повинні були бути включені до оподатковуваних операцій в декларації з ПДВ за січень 2011 р. в зв'язку з їх умовним продажем, а сума податкових зобов'язань за таким умовним продажем складала 294 302,00 гри. Виходячи з цього, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем в січні 2011 р. суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету в розмірі 294 302,00 грн.

Проте суд зазначає, що при прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховане наступне.

Відповідно до п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом "ґ" п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що під постачанням товару розуміється, зокрема, умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом.

В той же час суд звертає увагу на те, що п. 184.7 ст. 184 ПК України в редакції, що діяла станом на 12.01.2011 р. встановлено, що у випадках, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Виходячи із вищевикладеного, обов'язок визнання платником податків умовного постачання товарів чи необоротних активів законодавець визнає за наявності одночасно наступних умов:

-          подання платником заяви про анулювання його реєстрації як платника ПДВ;

-          залишок на обліку у платника товарів або залишок необоротних активів;

-          такі товари або залишки необоротних активів придбалися платником податку, при цьому ПДВ, сплачений при їх придбанні було включено до складу податкового кредиту.

Отже, умовний продаж залишків товарів та необоротних активів, що обліковуються у платника податків, здійснюється виключно при поданні заяви такого платника податків про анулювання його реєстрації як платника ПДВ, тобто при анулюванні такої реєстрації з ініціативи такого платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, було здійснено не за заявою платника податків, а за рішенням податкового органу, а отже суд дійшов висновку, що до позивача не можуть бути застосовані вимоги п. 184.7 Податкового кодексу України щодо умовного продажу залишків товарів та необоротних активів на дату анулювання.

          Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЛОГ ЛТД”– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0001961600 від 26.08.2011р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 14.11.2011р.          

Суддя                                                             І.В.Шара