Постанова № 19465601, 23.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 року (о 11 год. 46 хв.) Справа № 2а-0870/9212/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Тєтєрєвої К.О.

за участю представників позивача Дрогової А.В., Гришина Р.В.

представників відповідача Драча В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діф-Логістик»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2011 №0002311600

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діф-Логістик» (далі ТОВ «Діф-Логістик», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2011 №0002311600.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, і просили задовольнити їх у повному обсязі, та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та поясненнях по суті позову (вх. від 09.11.2011 №43997). Зокрема, вважають необґрунтованими висновки відповідача, зафіксовані у акті від 30.08.2011 №208/16/35764432 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Діф-Логістик» у податковій звітності по податку на додану вартість, щодо безпідставності корегування податкового кредиту у серпні 2011року податкових накладних, виписаних контрагентами за травень 2010 року, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, за що позивачу нараховано суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 216780,84 грн. Вказують, що позивачем було подано до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя податкову декларацію по податку на додану вартість з додатками №1, №5 за травень 2010 року, проте у звязку із виявленим платником самостійно заниженням податкового зобовязання і податкового кредиту за травень 2010 року, 16.08.2010 ТОВ «Діф-Логістик» подано уточнюючий розрахунок з додатком №5, реєстром отриманих і виданих накладних за травень 2010 року. Крім того, пояснюють, що 19.08.2011 позивач виявив помилку у коді ІПН в уточнюючому розрахунку, який подано до податкового органу 16.08.2010, яка сталась в результаті збою програмного забезпечення бухгалтерського обліку, у звязку із чим ТОВ «Діф-Логістик» направило уточнюючий розрахунок за травень 2010року з додатком №5. Таким чином, вважають, що дії позивача не можна розцінювати як безпідставне включення отриманих податкових накладних в податковий кредит, оскільки зазначені суми були уточнені 16.08.2010, тобто у строк передбачений законодавством, а 19.08.2011 ТОВ «Діф-Логістик» було уточнено лише код ІПН контрагента, при цьому суми залишились незмінними. З урахуванням викладеного просять позов задовольнити та скасувати спірне рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданих запереченнях від 07.11.2011. Зокрема, зазначає, що камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем п.50.1 ст.50 та абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Пояснює, що перевіркою встановлено, що підприємством відповідно до наданого уточненого розрахунку з податку на додану вартість за травень 2010 року (вх. №9007046410 від 19.08.2011) від кореговано податкові накладні, виписані контрагентами за травень 2010 року, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки на загальну суму 173424,67 грн. Таким чином вважає, що дані камеральної перевірки свідчать про завищення суми податкового кредиту, заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість, як зазначено у п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобовязання, встановлені пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання. З урахуванням викладеного, вважає, що спірне рішення винесене на підставі норм чинного законодавства та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

06.07.2010 ТОВ «Діф-Логістик» на адресу відповідача поштою направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року.

20.07.2010 позивачем до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року разом із додатками № 1 та 5.

У звязку із виявленим позивачем заниженням суми податкового зобовязання та податкового кредиту, 11.10.2010 позивачем до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок разом із додатком № 5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за травень 2010 року. Згідно уточнення в Додатку №5 декларації з ПДВ за травень 2011 року в розділі 2 (Податковий кредит) в рядках 1 та 2 колонки 4 відображено суму обсягу поставки (без ПДВ) у розмірі 449960,01 грн. та 417163,32 грн., тобто загальна сума складає 867123,33 грн., а сума ПДВ в колонці 5 89991,99 грн. та 83432,68 грн., а загалом на суму 173424,67 грн.

18.08.2011 позивачем до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок разом із додатком № 5, а саме: позивачем виявлено, що в рядках 1 та 2 колонки 2 в розділі 2 (Податковий кредит) уточнюючого розрахунку від 11.10.2010 відображено однаковий індивідуальний податковий номер контрагента 100000000000, що є помилковим.

Посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Діф-Логістик» у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя складений відповідний акт від 30.08.2011 №208/16/35764432 (далі Акт), у якому зазначається, що перевіркою встановлені порушення, зокрема, п.50.1 ст.50 та абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України) в частині безпідставного віднесення до податкового кредиту лютого 2011 року податкових накладних, виписаних контрагентами за травень 2010 року, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у Акті, позивач направив на адресу відповідача заперечення від 03.10.2011 №35.

Супровідним листом від 05.10.2011 №9815/10/16 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя направив на адресу ТОВ «Діф-Логістик» податкове повідомлення-рішення від 05.10.2011 №0002311600, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість - усього у розмірі 216780,84 грн., у тому числі за основним платежем 173424,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 43356,17 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Із матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2010 року ТОВ «Діф-Логістик» самостійно виявлено заниженням суми податкового зобовязання та податкового кредиту за травень 2010 року, у звязку із чим 11.10.2010 позивачем до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок разом із додатком № 5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за травень 2010 року.

Згідно із абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Таким чином, позивач уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за травень 2010 року подав у строк менший за 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних, а отже, у позивача було право на включення до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних у травні 2010року.

Щодо уточнюючого розрахунку від 18.08.2011 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 18.08.2011 позивачем до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість з додатками у звязку з тим, що позивачем виявлено, що в рядках 1 та 2 колонки 2 в розділі 2 (Податковий кредит) додатку 5 до уточнюючого розрахунку від 11.10.2010 відображено однаковий індивідуальний податковий номер контрагента 100000000000, що є помилковим.

Оскільки, податкові зобовязання з податку на додану вартість за травень 2011 року відкореговані позивачем у серпні 2010 року, тобто до спливу 365 календарних днів з дня виписки, а у серпні 2011 року ТОВ«Діф-Логістик» було відкореговано лише код індивідуального податкового номеру контрагентів. При цьому, вищевказаний уточнюючий розрахунок від 18.08.2011 жодним чином не вплинув на розрахунки із бюджетом та на визначення податкових зобовязань, а ним ТОВ«Діф-Логістик» лише внесло зміни до коду ІПН контрагентів позивача, що саме представником відповідача у судовому засіданні підтверджено.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим твердження представника відповідача, що ТОВ«Діф-Логістик» відповідно до уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за травень 2010 року, наданого 18.08.2011 позивачем до податкового органу, відкореговано податкові накладні виписані контрагентами за травень 2010 року, що перевищує 365 календарних днів з дати виписки на загальну суму 173424,67 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2011 №00002311600, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)І.В. Батрак

Постанова виготовлена у повному обсязі та підписана 28.11.2011.

Постанова не набрала законної сили

СуддяІ.В. Батрак