Постанова № 19464838, 14.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16658/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивачаАнгеліна І.І.,

представника відповідачаГрищенко А.О., Шапошникова О.О.,

представника третьої особи1не зявився,

представника третьої особи2не зявився,

представника третьої особи3Пропастіна В.М.,

представника третьої особи4Цуприк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Промтехнології ВС” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Донецький-металургійний завод”, Приватне акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська”, Публічне акціонерне товариство “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Вуглехімічна лабораторія” про скасування висновків акту від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехнології ВС" (код ЄДРПОУ 36276633) (далі ТОВ «Промтехнології ВС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування висновків акту від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Горлівською ОДПІ була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промтехнології ВС" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість при вчиненні господарських взаємовідносин з ПП "Енерго Атлас" за період з 1.12.2010р. по 28.02.2011р., результати якої оформлено актом №732-23-311/36276633 від 11 квітня 2011р.

В акті перевірки податковий орган робить висновок про нікчемність угод, укладених позивачем із зазначеними підприємствами, при цьому вказує на порушення ТОВ НВП "Промтехнології ВС":

- п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 429965грн.

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 426991грн.

Позивач не погоджується з такими висновками акту перевірки, вказує на невідповідність висновків податкового органу фактичним обставинам, оскільки господарські операції за вказаними угодами позивачем були здійснені реально, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Оскільки висновки відповідача про нікчемність угод потягнули за собою висновки про нікчемність угод, укладених позивачем в подальшому, позивач вказує на порушення його прав спірним актом перевірки, та простить скасувати висновків акту від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення податковим органом не приймались, висновки актів перевірки не тягнуть для позивача негативних наслідків, не є обов'язковими, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Представники третьої особи3 та третьої особи4 в судовому засіданні пояснили, що мали господарські відносини із ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промтехнології ВС".

Представники третьої особи1 та третьої особи2 в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені відповідним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехнології ВС» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради 27.01.2009 р., код субєкта господарювання за ЄДРПОУ: 36276633. Місцезнаходження субєкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Павлова, 13А, кімн.6. Фактичне місцезнаходження: 84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Рудакова, 38/18. Взято на податковий облік до Центрально-Міського відділення Горлівської ОДПІ 28.01.2009р. за №23627. Станом на 11.04.2011р. перебуває на обліку в Центрально-міському відділенні Горлівської ОДПІ. У періоді за який проводилась перевірка відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.02.2009р. №100193015, видане Центрально-міським відділенням Горлівської ОДПІ 09.02.2009р., ТОВ “НВП Промтехнології ВС” було зареєстровано платником ПДВ з 09.02.2009р. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ 362766305714.

Відповідач Горлівська ОДПІ є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України повноваження.

Судом встановлено, що Горлівською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Промтехнології ВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість при вчиненні господарських взаємовідносин з ПП "Енерго Атлас" за період з 1.12.2010р. по 28.02.2011р., результати якої оформлено актом від 11 квітня 2011р. №732-23-311/36276633.

В акті від 11 квітня 2011р. позивач зазначає, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 9) за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 у сумі 491967 грн., у т.ч. грудень 2010р. - 223515 грн., січень 2011р. - 101674 грн., лютий 2011р. 166778 грн. встановлено, що на формування податкового зобовязання мало вплив здійснення операцій з реалізації комплектуючих для вугільно-збагачувального обладнання, сировини для технологічного вугільно-збагачувального процесу, товарно-матеріальних цінностей, отримання передплати за поставлену продукцію, товарно-матеріальні цінності.

Проведеною перевіркою відображеного показника у р.1 Декларацій з податку на додану вартість „операції, що оподатковуються за ставкою 20%” у сумі 491967 грн., у т.ч. грудень 2010р. - 223515 грн., січень 2011р. - 101674 грн., лютий 2011р. 166778 грн. на підставі наступних документів: податкових накладних за 2010-2011рр., реєстрів виданих податкових накладних; рахунків-фактур; товарних накладних, журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 361, договорів на поставку встановлено завищення задекларованих ТОВ "НВП Промтехнології ВС" податкових зобовязань у рядку 1 Декларацій з податку на додану вартість „операції, що оподатковуються за ставкою 20%” всього у сумі 429965 грн., у т.ч.: грудень 2010р. - 188909 грн., січень 2011р. - 88602 грн., -лютий 2011р. - 152454 грн..

Відповідач зазначає, що ТОВ «Промтехнології ВС» завищено податкові зобовязання з податку на додану вартість по "начебто" реалізованому товару покупцям (ОП Шахта ім.Засядько, ТОВ Донбасвуглезбагачення, ТОВ Донецьке вугільне паливо та інш.) згідно наданих до перевірки документів із назвою "податкові накладні".

Згідно наданих до перевірки "податкових накладних" встановлена "реалізація" вищезазначеним субєктам господарської діяльності покупцям товару, який начебто придбавався у постачальника ПП "Енерго Атлас" (код ЄДРПОУ 37156710). До перевірки не надано документи, що підтверджують транспортування товару, що вказує на безтоварний характер проведення операцій та фактичну відсутність товару.

Враховуючи зазначене та відповідач зробив висновок, що суми податкового зобовязання сформовані в порушення п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у звязку із "реалізацією" іншим покупцям ТМЦ придбаних від ПП "Енерго Атлас" та підлягають виключенню зі складу податкового зобовязання у періодах: грудень 2010р. - 188909 грн., січень 2011р. - 88602 грн., лютий 2011р. - 152454 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника у р.10.1 колонка Б Декларацій з податку на додану вартість “операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%” у сумі 503666 грн., у т.ч. грудень 2010р. - 221645 грн., січень 2011р. - 118204 грн., лютий 2011р. 163817 грн. на підставі наступних документів: податкових накладних за 2010-2011р., реєстрів отриманих податкових накладних; рахунків-фактур; журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631, 311 договорів на поставку встановлено завищення задекларованих ТОВ "НВП Промтехнології ВС" показників податкового кредиту у рядку 10.1 Декларацій з податку на додану вартість “операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%” всього у сумі 426991 грн., у т.ч.: грудень 2010р. - 187179 грн., січень 2011р. - 88602 грн., лютий 2011р. - 151210 грн.

Відповідач в акті перевірки вказує, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по документам із назвою "податкова накладна" від постачальника ПП «Енерго Атлас» (код ЄДРПОУ 37156710, м.Алчевськ) за нікчемним правочином та робить висновок про порушення ТОВ «Промтехнології ВС» пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В обгрунтування правомірності висновку про порушення позивачем ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, що призвело до визнання угоди 25/11-01 від 25.11.2010р. між TOB «Промтехнології ВС» та ПП «Енерго Атлас» нікчемною позивач посилається на податкову інформацію, отриману від Алчевської ОДПІ (лист №10733/236-2 від 01.04.2011р.; №10843/ 236-2 від 01.04.2011р.) стосовно субєкта господарської діяльності юридичної особи Приватного підприємства "Енерго Атлас" (код ЄДРПОУ 37156710), яке знаходиться на обліку в Алчевській ОДПІ, з якої вбачається наступне:

1."…Угоди укладені між ПП «Енерго Атлас» та його покупцями не спричинила реального настання правових наслідків";

2."…В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ПП «Енерго Атлас» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

3."…В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, інформації від Алчевського ВПМ та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.".

4."…Оскільки на ПП «Енерго Атлас» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.".

5."…Усі операції купівлі-продажу ПП «Енерго Атлас» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання до „вигодонабувача”.

Згідно висновків податкового органу, викладених в пункті 4 акту перевірки від 11.04.2011р., ТОВ «Промтехнології ВС» порушено:

- п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого підприємством завищено податкові зобовязання з податку на додану вартість всього у сумі 429965 грн;

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього у сумі 426991 грн.

Проте, за наслідками проведених перевірок Горлівською ОДПІ, не зважаючи на встановлені порушення податкового законодавства, не приймались податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість або про зменшення суми грошового зобов'язання.

Суд вважає оспорювані висновки акту перевірки від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, предметом перевірки були взаємовідносини позивача з ПП «Енерго Атлас».

Судом встановлено, що 25.11.2011 р. між ПП «Енерго Атлас» (Продавець) та TOB «Промтехнології ВС» (Покупець) був укладений договір №25/11-01 (а.с.35-36) на поставку товарів згідно специфікацій.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. ) станом на 13.01.2011р. Приватне підприємство "Енерго Атлас" знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підтвердило відомості про власну державну реєстрацію, має уповноважені органи управління та не має відомостей про припинення власної діяльності, про її обмеження або про ознаки фіктивності тощо.

На виконання цього договору у грудні 2010 року, січні лютому 2011 року були здійснені поставки позивачу товарів (плита футеровочна МПЛ-150 М1, колосник МПЛ 150 М1, ланцюг ПР 15,875, броня бічна МПЛ-150 М1, зірка скорочувача МПЛ-150 М1, цинк хлористий та інш.).

Виконання господарських операцій обома сторонами угоди підтверджено в судовому засіданні первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, а саме, податковими накладними, видатковими накладними. Оплата позивачем та придбані товари підтверджена в судовому засіданні виписками з банківського рахунку позивача.

Податкові накладні, видані позивачу ПП «Енерго Атлас» відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних TOB «Промтехнології ВС».

Факт отримання товару від ПП "Енерго Атлас" підтверджується Довідкою від 02.09.2011р. №134/23-411-1/36276633 (а.с.49-50) про результати проведення зустрічної звірки даних бухгалтерських та інших документів ТОВ "НВП "Промтехнології ВС" з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ДП "Донецька залізниця" (код за ЄДРПОУ 01074957) за період з 1.01.2011р. по 31.01.2011р.

Згідно з даною довідкою відповідачем 02.09.2011 року проведена зустрічна перевірка ТОВ "НВП "Промтехнології ВС".

Перевіркою встановлено, що постачальником продукції, яка поставлялася ДП "Донецька залізниця", є ПП "Енерго Атлас", яким з позивачем було укладено угоду №25/11-01 від 25.11.2011р. та видано податкові накладні з зазначенням номеру, дати та суми ПДВ по кожній податковій накладній.

В подальшому придбані за вказаними договорами товари позивачем були продані Асоціація ДРФЦ, ЗАТ Донецьсталь, ТОВ Ф-ка Чумаковська, ЦЗФ Вуглегірська, ТОВ Донбасвуглезбагачення, ЗАТ Михайлівське, ВД Маріуполь, ТОВ ВХЛ, ТОВ ДЗК, ЦЗФ Нагольчанська, ТОВ Донецьке вугільне паливо, ВАТ Зміївська ТЕС, ЦЗФ Узлівська, ЗАТ Яновське, ДП РовенькиАнтрацит, ДП Артемвугілля, ЦЗФ Калінінська, ЦЗФ Узлівська, Шахта ім.Засядько, ДП Артемвугілля, ТОВ Метінвест-Холдинг, ТОВ Ш-та Садова, ТОВ Донбасвуглепереробка, про що свідчать досліджені в судовому засіданні договори з вказаними суб'єктами господарювання, а також первинні документи податкового та бухгалтерського обліку - податкові накладні, видаткові накладні.

Податкові накладні, видані позивачем вказаним підприємствам відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних TOB «Промтехнології ВС».

Факт перевезення позивачем товару, отриманого від ПП "Енерго Атлас" контрагентам-покупцям, у тому числі й третім особам підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля та товарно-транспортних накладних за грудень 2010р., січень 2011р. та лютий 2011р.

У відповідності до пп. „а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Як встановлено п. 187.1 ст. 187 цього кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно з п. 188.1 ст. 188 кодексу в редакції, яка діяла на час здійснення спірних господарських операцій, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). Пунктами 198.1 та 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Судом встановлено, що основним видом діяльності TOB «Промтехнології ВС» є оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівницт ва, монтаж машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва. Фактично ТОВ «Промтехнології ВС» в перевіряємому періоді здійснювало реалізацію ТМЦ та комплектуючих для вугільно-збагачувальних фабрик регіону. З метою одержання прибутку позивачем були укладені спірну угоду з ПП «Енерго Атлас», за якими позивач придбав комплектуючі та цинк хлористий.

В подальшому позивачем придбані ТМЦ були продані Асоціація ДРФЦ, ЗАТ Донецьсталь, ТОВ Ф-ка Чумаковська, ЦЗФ Вуглегірська, ТОВ Донбасвуглезбагачення, ЗАТ Михайлівське, ВД Маріуполь, ТОВ ВХЛ, ТОВ ДЗК, ЦЗФ Нагольчанська, ТОВ Донецьке вугільне паливо, ВАТ Зміївська ТЕС, ЦЗФ Узлівська, ЗАТ Яновське, ДП РовенькиАнтрацит, ДП Артемвугілля, ЦЗФ Калінінська, ЦЗФ Узлівська, Шахта ім.Засядько, ДП Артемвугілля, ТОВ Метінвест-Холдинг, ТОВ Ш-та Садова, ТОВ Донбасвуглепереробка, про що свідчать досліджені судом первинні документи.

Враховуючи зазначені вище вимоги Податкового кодексу України, витрати позивача з придбання пального у ПП «Енерго Атлас» є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, а тому такі сума підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів позивачем була вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ПП «Енерго Атлас».

Виходячи із змісту укладеного між позивачем та його контрагентом договору вбачається, що зазначеним договором сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів. Сторонами не було предявлено зауважень один до одного з приводу виконання укладених договорів.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобовязання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Кваліфікація правочину, як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України, передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку на ухилення від сплати податків).

Суд вважає, що спірні операції між позивачем та його безпосереднім контрагентом, мали товарний характер, вчинені відповідно до вимог ЦК України, Господарського Кодексу України, що регулюють договірні зобовязання.

Крім того, суд звертає увагу на ті обставини, що за матеріалами справи, вбачається, що за результатами здійсненої перевірки, був складений акт від 14.01.2011 року, в основу висновків, якого при визначені податкових зобовязань, покладені принцип визначеності нікчемності правочину, між позивачем та його контрагентом по господарським відносинам, що в свою чергу потягло за собою прийняття 08 лютого 2011 року субєктом владних повноважень спірного податкового повідомлення рішення.

02.12.2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону №2756, до ст.228 ЦК України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 ст.228 ЦК України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними субєктами господарювання. В даному випадку виходячи з акту перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентами. Тобто має місце оспорюванність самого договору, внаслідок чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між субєктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину взаємовідносин у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між субєктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходе тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обовязків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст. 228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 01.01.2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обовязкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків, є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що в свою чергу приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі, не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу на не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своєї суті нікчемністю укладених правочинів, що в свою чергу не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є ні чим іншим як припущеннями відповідача, які ні чим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Суд звертає увагу, у разі, коли податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між субєктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Відповідач не надав суду будь яких судових рішень щодо зазначених обставин (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин).

Суд, з урахуванням приписів частини 4 ст.70 КАС України, які є обовязковими для суду, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним є безпідставним та не обґрунтованим. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Крім того, як встановлено під час судового розгляду будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом, або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, із застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсний, або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Наявні документи позивача, як первині, підтверджують факт здійснення господарських опе рацій. Під час судового розгляду встановлено не тільки придбання позивачем, за договором ПП «Енерго Атлас», та оплату позивачем за товар, але й ви користання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній в господарській діяльності, що відповідає виду здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність субєктів господарювання.

Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару.

Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Ні Закон України „Про податок на додану вартість” ні Податковитй кодекс України не містять у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Крім того, у Наказі Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 значиться, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (п.2)

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.(п.3)

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.(п.4)

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.(6.)

Згідно додатку 7 (підпункт 3.1.1 підпункту 3.1 пункту 3 розділу I) до «Методичних рекомендацій з оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їхніх філій, відділень і інших відособлених підрозділів і документуванню виявлених порушень» затверджених наказом ДПА України від 11 вересня 2008р. № 584, при описі встановленого(их) порушення(нь) в обов'язковому порядку зазначаються, зокрема:

зміст встановленого порушення;

первинні та (або) інші документи (їх відсутність), які зафіксовані (повинні бути зафіксовані) в бухгалтерському і податковому обліку та підтверджують наявність встановлених фактів, кореспонденція рахунків

Будь-який висновок акта перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Опис встановленого порушення повинен містити встановлений безпосередній зв'язок (його відсутність) між показниками відповідних рядків податкової декларації (звіту, розрахунку) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки суб'єктів господарювання.

У випадку, якщо перевіркою можливо визначити конкретний первинний документ або обліковий регістр, невикористання, використання, або некоректне використання якого вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій, акт перевірки має містити посилання на такий первинний документ або обліковий регістр.

Як встановлено у судовому засіданні, перелік конкретних порушень, з посиланням на первинні документи й регістри бухгалтерського обліку, в Акті перевірки від 25.11.2010р. відповідач не зазначив.

Відтак, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в спірному акті перевірки, про нікчемність угод є безпідставним та такими, що суперечать діючому законодавству.

Що стосується права позивача оскаржувати висновки акту перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Податковим кодексом України в пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Отже, платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Акт державного органу - це офіційний письмовий документ, який породжує для суб'єкту контролю певні правові наслідки, направлений на регулювання певних відносин та такий, який має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин, тобто, є юридичною формою рішення суб'єкта владних повноважень.

Податковим кодексом України, зокрема, врегульований порядок оформлення результатів перевірок.

Так, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 цього кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як зазначалось раніше, судом встановлено, що за наслідками проведеної перевірки органом державної податкової служби не були прийняті податкові повідомлення-рішення.

З урахуванням того, що податковим органом за наслідками здійснених документальної невиїзної позапланової перевірки позивача не приймались податкові повідомлення-рішення про збільшення або зменшення суми грошового зобов'язання, в зв'язку з чим платник податків позбавлений можливості оскарження до суду рішень податкового органу, приймаючи до уваги, що висновки актів перевірки щодо нікчемності угод потягли за собою висновки про порушення позивачем порядку як формування податкового кредиту, так й визначення суми податкових зобов'язань, що в свою чергу, негативно вплинуло на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у контрагентів позивача, суд вважає, що висновки акту перевірки мають для позивача негативні наслідки самі по собі, а тому такі висновки можуть бути предметом розгляду в рамках адміністративної справи.

При цьому суд бере до уваги той факт, що діючим законодавством не встановлений інший порядок судового оскарження висновків перевірок контролюючих органів.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, з урахуванням того, що висновки акту перевірки мають для позивача негативні наслідки, суд вважає, що висновки акту прийняті необгрунтовано, упереджено, без врахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехнології ВС" підлягають задоволенню..

Згідно зі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Промтехнології ВС” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Донецький-металургійний завод”, Приватне акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська”, Публічне акціонерне товариство “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Вуглехімічна лабораторія” про скасування висновків акту від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633 задовольнити повністю.

Скасувати висновок акту Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехнології ВС" (код ЄДРПОУ 36276633) п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР щодо завищення податкових зобовязань з податку на додану вартість у грудні 2010 року, у січні 2011 року та лютому 2011 року.

Скасувати висновок акту Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 11.04.2011 року №732-23-311/36276633 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промтехнології ВС" (код ЄДРПОУ 36276633) . 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у грудні 2010 року, у січні 2011 року та лютому 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехнології ВС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 14 листопада 2011 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 18 листопада 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.