Постанова № 19464813, 16.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/14470/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретарі          Кішенковій Г.О.

за участю:

представника позивача – не з’явився;

відповідач – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Краматорського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю в розмірі 3050,35 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2011 року Краматорський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю в розмірі 3050,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю за період з 28 лютого 2007 року по 22 січня 2008 року. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності з 26 листопада 1999 року та стан фізичної особи – підприємця ним припинено 27.04.2009 року. Таким чином, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю за період з 28 лютого 2007 року по 22 січня 2008 року в сумі розміром 3050,35 грн.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 суму незаконно отриманих коштів у розмірі 3050,35 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського центру зайнятості – робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Краматорського міського центру зайнятості від 28.02.2007 року №НТ070228 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 28.02.2007 року по 22.02.2008 року.

Наказом від 24.01.2008 року №НТ080124 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у зв’язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до п.п.11 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 23.01.2008 року.

За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному складено Акт №102010-24 від 15.10.2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» про встановлення факту подання недостовірних даних безробітним ОСОБА_1, а саме: безробітний ОСОБА_1 при реєстрації у центрі зайнятості не повідомив, що він зареєстрований як фізична особа – підприємець.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.08.2010 року встановлено, що відповідач з 26.11.1999 року зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та стан фізичної особи – підприємця припинено 27.04.2009 року.

При зверненні до Краматорського міського центру зайнятості був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, про що не повідомив позивача. У період перебування на обліку, як безробітний за період з 28 лютого 2007 року по 22 січня 2008 року отримав допомогу по безробіттю у сумі розміром 3050,35 грн.

Однак на момент судового розгляду справи відповідачем сума безпідставно сплаченої йому допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву, що на цей час він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобов’язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Таким чином, на момент звернення до Краматорського міського центру зайнятості, ОСОБА_1 мав статус суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. З реєстру виключений не був.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Краматорському міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.

Відповідач своєчасно не подав до Краматорського міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності.

Внаслідок цього йому було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період з 28 лютого 2007 року по 22 січня 2008 року в сумі розміром 3050,35 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 28 лютого 2007 року по 22 січня 2008 року складає 3050,35 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Краматорського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Краматорського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю в розмірі 3050,35 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Краматорського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37173300901059 УДК Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23419575) суму переплати допомоги по безробіттю у сумі розміром 3050 (три тисячі п’ятдесят) грн. 35 (тридцять п’ять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 16 листопада 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2011 року.

Суддя                                                                       Фещук А.В.