Постанова № 19464768, 17.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16198/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грищенка Є.І.

при секретаріЧерніковій О.Є.

за участю:

представника позивача Кондрацького О.Г.

відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Артемівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7761,54 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Артемівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі за текстом «позивач» або «Артемівський МЦЗ») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі за текстом «відповідач» або «ОСОБА_2») стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7761,54 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю, але, як встановлено при перевірці, останній був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 13.06.2001 року. Просили стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7761,54 гривен.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю з 22.06.2010 року по 08.06.2011 року.

22.06.2010 року ОСОБА_2 було подано заяву про надання статусу безробітного, в якій вказав, що станом на день подання заяви він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання документів, що містять неправдиві відомості, та неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, він зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Артемівським міським центром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_2 з 13.06.2001 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За результатами перевірки складено акт № 370 від 13.07.2011 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.07.2011 року державна реєстрація ОСОБА_2 здійснена 13.06.2001 року (а.с. 10).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14.12.2010 року внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності, що не повязане з банкрутством. Станом на 19.10.2010 року підприємницька діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_2 не припинена.

Відповідно ч.1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі п.п. 1 п.5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

На підставі п.1 ст. 47 вищезазначеного закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч.2 п. 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Таким чином, ОСОБА_2 на день постановки на облік був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та на день прийняття наказу про повернення виплат не був позбавлений статусу підприємця.

Відповідно до Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон №1533-III) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 31 Закону №1533-III встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 ст.36 Закону №1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю у сумі 7761,54 грн., що підтверджується відомостями виплат за період перебування відповідача а обліку у центрі зайнятості.

Відповідачу листом № 2508 від 22.07.2011 року пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю. Станом на день винесення постанови, допомога по безробіттю не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Артемівського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми переплати допомоги по безробіттю у розмірі 7761,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 2, 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Артемівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7761,54 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Артемівського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 37173300901015 отримувач Артемівський міський центр зайнятості, ЄДРПОУ 25103706, банк отримувача УДКУ м. Донецьк, МФО 834016) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 7761,54 (сім тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 54 копійки.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 17 листопада 2011 року у присутності сторін.

Постанова в повному обсязі складена 22 листопада 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.