Постанова № 19464740, 17.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2011 р. Справа № 2а/0570/18197/2011

час прийняття постанови: 14 год. 00 хв. Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Лазарєва В.В.,

суддів: Чучка В.М., Дмитрієва В.С.

при секретарі Кутафіній К.Ю.,

за участю:

представників позивача Щербака О.В., Любого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних інвестицій» до Державного агентства земельних ресурсів України про скасування наказу № 181 від 03.10.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Інститут земельних інвестицій» (далі також Товариство) звернулося до суду з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України (далі Держземагенство України), в якому просило скасувати наказ відповідача № 181 від 03.10.2011 року про визнання недійсною ліцензію АВ №421012, видану позивачу 07.07.2008 року на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ був прийнятий на підставі ст. 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а саме не переоформлення ліцензії у звязку із зміною місцезнаходження Товариства. Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним, оскільки Товариство не змінювало свого місцезнаходження з моменту реєстрації, що підтверджується статутними документами позивача, а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У звязку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом та просить скасувати вищезазначений наказ Держземагенства України.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача до суду за викликом не зявився. Надав письмову заяву, в якій просив розглянути справи без участі представника Держземагенства України та заперечення на позов. У запереченнях відповідач зазначає, що 02.09.2011 здійснено позапланову перевірку додержання ліцензійних умов ТОВ «Інститут земельних інвестицій» місцезнаходження якого: м. Донецьк, пр. Ілліча, 24, кв. 4.

За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки від 02.09.2011 №3.

Комісією 02 вересня 2011 року здійснено виїзд за адресою, яка вказана в реєстраційних документах ТОВ «Інститут земельних інвестицій» - пр. Ілліча, 24, кв. 4, м. Донецьк. На місці було встановлено, що за даною адресою знаходиться житлове приміщення - квартира, яку придбали господарі два роки тому.

Здійснити позапланову перевірку ліцензіата виявилося неможливим через відсутність ТОВ «Інститут земельних інвестицій» за адресою зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи та ліцензії. Згідно із статтею 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» на засіданні Комісії з питань ліцензування робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів Держземагентства України ухвалено рішення про визнання недійсною ліцензії серії АВ № 421012 на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, видану ТОВ «Інститут земельних інвестицій» 07.07.2008 року. Підставою для визнання недійсною ліцензії є зміна місцезнаходження юридичної особи.

Наказом Держземагентства України від 03.10.2011 №181 визнано ліцензію ТОВ «Інститут земельних інвестицій» (серія АВ №421012) недійсною. Відповідач вражає, що виносячи оскаржуваний наказ Держземагентства України діяло в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства, у звязку з чим просить відмовити ТОВ «Інститут земельних інвестицій» у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних інвестицій», є юридичною особою, зареєстровано 30.05.2008р., ідентифікаційний код юридичної особи: 35952001, місцезнаходження: 83017, Донецька область, м. Донецьк, пр-т. Ілліча, буд. 24, кв. 4 (а.с. 6, 9-11).

Відповідач Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентства України). Згідно положення «Про Державне агентство земельних ресурсів України», затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445/2011 (далі Положення № 445) відповідач (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

У відповідності до підпункту 27 пункту 3 Положення № 445, основними завданнями Держземагентства України є, зокрема, проведення у випадках, передбачених законодавством, ліцензування певних видів господарської діяльності та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання відповідних ліцензійних умов.

Так, відповідно до наказу Держземагентства України від 15.08.2011 року № 75 Головним управління Держкомзему у Донецькій області (далі Управління) 02.09.2011 року здійснено позапланову перевірку додержання ліцензійних умов ТОВ «Інститут земельних інвестицій» місцезнаходження якого м. Донецьк, пр. Ілліча, 24, кв. 4. (а.с. 34-35). Підставою для проведення перевірки став лист Служби безпеки України від 03.08.2011 року № 8/3/2-7070 (а.с. 36).

Про проведення позапланової перевірки позивача було повідомлено рекомендованим листом Управління від 17.08.2011 №01-60-4037/3660-03 (а.с. 39), про що свідчить квитанція Укрпошти щодо прийняття рекомендованого листа від 17.08.2011 №7220 (а.с. 41). Рекомендований лист повернутий Укрпоштою 22.08.2011 року з відміткою на штампі «вибули» (а.с. 40).

За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки від 02.09.2011 № 3 (а.с. 37-38). Згідно висновків зазначеного акту перевірки, встановлено порушення ст.ст. 16, 17 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» з боку Товариства, а саме: зміна місцезнаходження ТОВ «Інститут земельних інвестицій» без переоформлення ліцензії (АВ №421012) у порядку та строки передбачені нормами чинного законодавства.

02 вересня 2011 року комісією здійснено виїзд за адресою, яка вказана в реєстраційних документах ТОВ «Інститут земельних інвестицій» - пр. Ілліча, 24, кв. 4, м. Донецьк. На місці було встановлено, що за даною адресою знаходиться житлове приміщення - квартира, яку придбали господарі два роки тому.

Здійснити позапланову перевірку ліцензіата (позивача) виявилося неможливим через відсутність ТОВ «Інститут земельних інвестицій» за адресою зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи та ліцензії.

У звязку із вищезазначеним відповідачем, а саме комісією з питань ліцензування робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів Держземагентства України ухвалено рішення про визнання недійсною ліцензії серії АВ № 421012 на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, видану ТОВ «Інститут земельних інвестицій» 07.07.2008 року. Підставою для визнання недійсною ліцензії є зміна місцезнаходження юридичної особи.

Наказом Держземагентства України від 03.10.2011 № 181 визнано вищезазначену ліцензію ТОВ «Інститут земельних інвестицій» (серія АВ №421012) недійсною. (а.с. 7, 32).

Суд вважає таке рішення відповідача повністю обґрунтованим і таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства України з огляду на наступне.

У відповідності до п. 2 Положення № 445, Держземагентство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, що повністю кореспондується із ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-III від 01.06.2000 р. (далі Закон № 1775) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Згідно із ст. 16 Закону № 1775, підставами для переоформлення ліцензії є: 1) зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця; 2) зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - підприємця; 3) зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного в частині третій статті 9 цього Закону.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Статтею 17 Закону № 1775 передбачено, що ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

На підставі документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування, орган ліцензування може прийняти рішення про анулювання ліцензії у строки, передбачені цим Законом.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 р., місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи є те місце де фактично здійснюється господарська діяльність юридичної особи чи з якого проводиться щоденне її керування.

Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція надіслана на адресу ТОВ «Інститут земельних інвестицій» (пр. Ілліча, 24, кв. 4, м. Донецьк) з серпня 2011 року повертається із відміткою «вибули», в тому числі кореспонденція надіслана на адресу позивача Донецьким окружним адміністративним судом.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник позивача Щербак О.В. (керівник ТОВ «Інститут земельних інвестицій») Товариство з липня 2011 року господарської діяльності не веде та за вказаною адресою ні керівництво, ні робітники підприємства не знаходяться.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, а саме те, що юридична особа - ТОВ «Інститут земельних інвестицій» не знаходиться за адресою: пр. Ілліча, 24, кв. 4, м. Донецьк, суд робить висновок про те, що підприємство фактично змінило своє місцезнаходження.

Посилання представника позивача Любого А.В. на той факт, що на підприємстві встановлений триденний робочий тиждень та керівник підприємства буває за вищезазначеною адресою, суд вважає необґрунтованими оскільки вони протирічать поясненням самого керівника.

Також, судом не приймаються до уваги посилання представника позивача, як на ознаку протиправності рішення відповідача, на те, що згідно статутних документів та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТОВ «Інститут земельних інвестицій» є пр. Ілліча, 24, кв. 4, м. Донецьк із дня реєстрації, оскільки місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників позивача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази, надані відповідачем у якості заперечень проти позову, є належними доказами у справі, адже вони містять вичерпну інформацію, яка об'єктивно спростовує обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, а саме те, що позивачем були порушені, передбачені нормами чинного законодавства, ліцензійні умови щодо не переоформлення ліцензії у звязку із зміною місцезнаходження, суд приходить до висновку, що відповідач виносячи оскаржуваний наказ № 181 від 03.10.2011 року про визнання недійсної ліцензії серії АВ № 421012, виданої ТОВ «Інститут земельних інвестицій» 07.07.2008 року на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак позовні вимоги ТОВ «Інститут земельних інвестицій» до Державного агентства земельних ресурсів України про скасування наказу № 181 від 03.10.2011 року є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних інвестицій» до Державного агентства земельних ресурсів про скасування наказу № 181 від 03.10.2011 року відмовити у повному обсязі.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 17 листопада 2011 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 22 листопада 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Лазарєв В.В.

Судді Чучко В.М. Дмитрієв В.С.