Постанова № 19464732, 11.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/18078/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріМогілевському A.A.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень -рішень

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за дов., ОСОБА_3 за дов., .ОСОБА_2 за дов.

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Данком» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення -рішення від 05.10.2011 року № 22169/10/003952340 та від 05.10.2011 року № 22170/10/003962340. |

Заявою від 11 листопада 2011 року позивач зменшив позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення -рішення від 05.10.2011 року № 22170/10/003962340 та просив скасувати його частково у розмірі 2348384 грн., оскільки з порушенням у розмірі 105618 грн. основного платежу та 26405 грн. штрафної санкції позивач погоджується та його не оспорює. В інший частині позовних вимог позивач залишає їх без змін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями, та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування валових витрат та податкового кредиту у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з TOB «Гримпантес», TOB «Стім-Прауд», TOB «Укрпромбуд», TOB ТК «ВВС» та посилається на неправомірність висновку відповідача щодо нікчемності правочинів із даними контрагентами.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши про правомірність прийнятого рішення про нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку зі здійсненням позивачем нікчемних правочинів, які не створюють правових наслідків, а отже, платник податків не має право на формування валових витрат та податкового кредиту за такими господарськими операціями.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належними чином.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача від 11.11.2011 року про направлення запиту до відповідного підрозділу Державтоінспекції МВС України про наявність заявки на узгодження маршруту, де отримувачем є TOB «Данком» за Період серпень-грудень 2009 року, оскільки відповідно до частини 3 статті 71 Кодексу

адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Податковим органом не надано доказів неможливості самостійно направити запит до підрозділу Державтоінспекції МВС України на протязі всього строку розгляду справи з урахуванням того, що клопотання відповідачем заявлено на третьому судовому засіданні. Також суд зазначає, що податковим органом в клопотанні не зазначено, до якого підрозділу Державтоінспекції МВС України повинно бути направлено запит та не зазначено норму КАС України, яка передбачає повноваження суду на направлення запитів, з урахуванням того, що клопотання заявлено в рамках статті 49 КАС України, яка не визначає повноваження суду при розгляді адміністративної справи. Також суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковий орган, не здійснивши самостійно дій по доказуванню правомірності прийнятих рішень, вважає за можливе перекласти цей обов'язок на суд, мотивуючи свої вимоги можливістю суду сприяти особам*, які беруть участь у справі, в отриманні доказів. Цей висновок податкового органу Ь безпідставним, оскільки суд сприяє в отриманні доказів у разі, якщо сторона не може самостійно надати докази, та зазначена сторона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані. Таких доказів податковим органом не було надано.

Відповідно до частини 5 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може збирати докази з власної ініціативи. Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд зазначає, що предметом розгляду справи є правомірність вже прийнятого рішення податкового органу, в основу прийняття якого не було покладено дослідження маршруту, де отримувачем є Позивач, тому з власної ініціативі суд не витребовує вказані у клопотанні відомості.

Окрім цього, суд зазначає, що під час проведення перевірки податковим органом не було направлено запитів до відповідних підрозділів Державтоінспекції та дослідження питання маршруту, де отримувачем є Позивач, не було здійснено під час проведення перевірки. З цього приводу суд зазначає, що предметом розгляду справи є правомірність вже прийнятого рішення податкового органу, суд не може перебирати на себе функції податкового органу та проводити дослідження та перевірку по питанням, які не досліджувались податковою під час проведення перевірки.

З цих же підстав судом відмовлено у задоволенні усного клопотання відповідача про зупинення провадження по справі у зв'язку з плануванням направлення запиту самостійно, за тих же підстав, як і клопотання про направлення запиту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача^ дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах позовних вимог, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Данком» є юридичною особою, включене до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 34705334, знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька.

Відповідачем -Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податковогб законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншогб законодавства за цей же період.

За результатами перевірки було складено акт № 5258/23-2/34705334 від 31.08.2011 року (надалі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення, яке оспорюються у межах цієї адміністративної справи, а саме:

пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 2348383 грн., у тому числі: за 2009 рік у розмірі 1243315 гри., у тому числі за 3 квартал

2009року у розмірі 245885 грн., за 4 квартал 2009 року у розмірі 997430 грн., за 2019 Р*к У розмірі 1105068 грн., у тому числі за 2квартал 2010 року у розмірі 186757 грн., за 3 квартал

2010року у розмірі 906937 грн., за 4 квартал 20І0 року у розмірі 11374 грн.

п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3, п. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість у розмірі 1984325 грн., у тому числі за 2009 рік у розмірі 1058467 грн. та за 2010 рік у розмірі 925858 грн.| За висновками вищенаведеного акту перевірки заступником керівника податкового органу (відповідача у справі) 5 жовтня 2011 року прийняті податкові повідомлення -рішення від 05.10.2011 року № 22169/10/003952340 про нарахування податку на прибуток у розмірі 2935479 грн. та від 05.10.2011 року № 22170/10/003962340 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 2480406 грн., яке частково оскаржується в межах цієї адміністративного справи у розмірі 2348384 грн. Спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі зазначеного акту перевірки і стосуються визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додатну вартість. Пунктом 3.1.2 акту перевірки встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання валових витрат у розмірі 9393538 грн. у зв'язку з укладанням та виконанням правочинів Позивачем з TЦB «Гримпантес», TOB «Стім-Прауд», TOB «Укрпромбуд», TOB ТК «BBC» на протязі 2009-2010 років.

Усі порушення податкового законодавства встановлені на підставі ч.2 ст. 203, ч.І ст. 207, ст. 215, п.1 ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому TOB «Данком» з постачальниками TOB «Гримпантес», TOB «Стім-Прауд», TOB «Укрпромбуд», TOB ТК «ВВС» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

Судом встановлено, що 3 березня 2010 року між товариством з обмеженою «Данком» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ВВС» (Постачальник) укладено договір № 0303/1001 (далі - Договір). Відповідно до* п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, товар - нафтопродукти в асортименті, кількості та цінах, передбачених у специфікаціях до договору; а'Покупець прийняти товар та оплатити його у строки, встановлені у договорі. Згідно із п.2.1.1 Договору, постачання товару здійснюється за рахунок Постачальника, який орендує автотранспорт та вартість транспортних послуг включає до ціни товару.

На виконання умов Договору TOB «ТК «ВВС» 8 квітня 2010 року позивачу було поставлено дизельне паливо у кількості 7870 літрів, що підтверджується видатковою накладною від 8 квітня 2010 року № 6-0408-4, податковою накладною від 8 квітня 2010 року 5-0408-4, договором про надання авто послуг від 4 січня 2010 року та товарно-транспортною накладною від 8 квітня 2010 року № 0408/5-f про відпуск нафтопродуктів, платіжними дорученнями, витягу з журналу реєстрації довіреностей, які долучені до матеріалів справи.

Судом для з'ясування реальності та повноти відображення в обліку платника податків господарських відносин TOB «ТК «ВВС» з Позивачем, а також з метою підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, ухвалою було витребувано у TOB «ТК «ВВС» пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій між цим підприємством та Позивачем, на виконання якої TOB «ТК «ВВС» підтвердило господарські відносини з Позивачем з наданням документів на транспортування дизельного палива, у тому числі договору про надання авто послуг від 4 січня 2010 року, товарно-транспортну накладну від 8 квітня 2010 року № 0408/5-т про відпуск нафтопродуктів та акту приймання - здачі робіт.

Судом встановлено, що 12 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Данком» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбуд» (Продавець) укладено договір № 1207-03 (далі - Договір). Відповідно до п.І.І Договору, Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, товар, найменування, кількість та ціна якого визначається у рахунках - фактурах, товарних та податкових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору TOB «Укрпромбуд» за період липень, серпень, жовтень 2010 року позивачу було поставлено стабілізатору асфальтобетонної суміші у кількості 4500 кг., що підтверджується товарними накладними, податковими накладними, дорожними листами вантажного автомобіля, платіжними дорученнями, витягу з журналу реєстрації довіреностей, які долучені до матеріалів справи.

Судом для з'ясування реальності та повноти відображення в обліку платника податків господарських відносин TOB «Укрпромбуд» з Позивачем, а також з метою підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, ухвалою було витребувано у TOB «Укрпромбуд» пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій між цим підприємством та Позивачем, на виконання якої TOB «Укрпромбуд» підтвердило господарські відносини з Позивачем з зазначенням умови договору між ними - само вивіз покупцем зі складу TOB «Укрпромбуд» у місті Києві. Дані, які зазначені у листі TOB «Укрпромбуд» на адресу суду, повністю співпадають з даними та документами, які надані Позивачем до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 1 червня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Данком» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальніспо «Грімпантес» (Продавець) укладено договір № 01/06-2010 (далі - Договір). Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі, будівельні матеріали для будівництва та ремонту асфальтного покриття на умов цього договору. Згідно із п.3.1 Договору, доставка товару здійснюється автотранспортом Покупця.

На виконання умов Договору TOB «Грімпантес» за період червень, липень, серпень 20Г0 року позивачу було поставлено товар - масло трансмісійне, масло моторне, бітум, бутонал, мазут, щебінь, масло гідравлічне, емульсія, мінеральний порошок, пісок, шлак відвальний, бетон, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, витягу з журналу реєстрації довіреностей, які долучені до матеріалів справи.

Судом для з'ясування реальності та повноти відображення в обліку платника податків господарських відносин TOB «Грімпантес» з Позивачем, а також з метою підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, ухвалою було витребувано у TOB «Грімпантес» пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій між цим підприємством та Позивачем, однак конверт було повернуто на адресу суду з відміткою пошти про незнаходження цієї фірми за вказаною адресою.

Судом встановлено, що 28 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Данком» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стім-Прауд» (Продавець) укладено договір № 35 (далі : Договір). Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язався продати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору .

На виконання умов Договору TOB «Стім-Прауд» за період червень, липень, серпень 2010 року позивачу було поставлено товар - згідно видаткових накладних, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами вексельних розрахунків, витягу з журналу реєстрації довіреностей, які долучені до матеріалів справи. 1

Судом для з'ясування реальності та повноти відображення в обліку платника податків господарських відносин TOB «Стім-Прауд» з Позивачем, а також з метою підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, ухвалою було витребувано у TOB «Стім-Прауд» пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснення господарських операцій між цим підприємством та

Позивачем, однак конверт було повернутона адресу суду з відміткою про незнаходження цієї фірми за вказаною адресою.* Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість позивачу податковий орган визначив відсутність документів, що підтверджують транспортування та отримання товару та акти неможливості проведення перевірок TOB «Укрпромбуд», TOB «ТК «BBC», TOB «Стім-Прауд», в яких зроблено висновок про нікчемність усіх угод, вчинених цими підприємствами за 2008, 2009, 2010 роки.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень ґрунтуються на таких підставах:

-відсутність документів, що підтверджують транспортування та отримання товару;

-акти неможливості проведення перевірок TOB «Укрпромбуд», TOB «ТК «BBC», TOB «Стім-Прауд», в яких зроблено висновок про нікчемність усіх угод, вчинених цими підприємствами за 2008, 2009, 2010 роки.

Щодо відсутності документів, що підтверджують транспортування та отримання товару, суд зазначає наступне.

Спірність даних обставини, на думку податкового органу, полягає у непідтверджені реального руху товару за договорами з TOB «Гримпантес», TOB «Стім-Прауд», TOB «Укрпромбуд», TOB ТК «BBC».

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. N 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 6 цієї Інструкції; довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Відповідно до п. 9 цієї Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі.

Матеріали справи містять журнал реєстрації довіреностей, який ведеться Позивачем, з зазначенням виданих довіреностей посадовій особі позивача - директору від 12.07.2010 року № 219 від 10.08.2010 року № 240, від 20.10.2010 року № 301.

Суд погоджує доводи позивача щодо неможливості надання оригіналів довіреностей до перевірки, оскільки довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Суд зазначає, що вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачені вимоги щодо підтвердження витрат документами, які б підтверджували фактичне здійснення платником податку господарської операції. Матеріали справи містять, у тому числі, журнал реєстрації довіреностей, який підтверджує отримання товару посадовою особою позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що умовами договору позивача з TOB «Грімпантес» передбачено, що постачання товару здійснюється за рахунок Постачальника, тобто за рахунок вказаного підприємства. При цьому, сторони передбачили, що при переданні товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю видаткову накладну, які були предметом перевірки та містяться в матеріалах справи.!

Відповідно до пояснень представника позивача, товари, які були предметом продажу за договорами з TOB «Гримпантес», TOB «Стім-Прауд», TOB «Укрпромбуд», TЦB ТК «BBC», були використані для будівництва та ремонту доріг на виконання договорів підряду, які долучені судом до матеріалів справи.

Суд зазначає, що такі дії платника податків не суперечать чинному законодавству, не заборонені будь-яким нормативно-правовим актом та податковий орган під час усього розгляду справи не спростував ці доводи позивача.

Таким чином, висновок податкового органу щодо не підтвердження реального руху товару за договорами з TOB «Гримпантес», TOB «Стім-Прауд», TOB «УкрпромбуД», TOB ТК «ВВС» спростовується матеріалами справи та є безпідставним.

і

Щодо висновків актів про проведення перевірок або про неможливість проведення перевірок TOB «Укрпромбуд», TOB «ТК «BBC», TOB «Стім-Прауд» щодо вчинення нікчемних правочинів цими підприємствами за період 2008,2009,2010 роки з усіма контрагентами, суд зазначає наступне.

Згідно висновків зазначених в акті перевірки, у TOB «Укрпромбуд», TOB «ТК «ВВС», TOB «Стім-Прауд» відсутні основні засоби, виробничі потужності, складські приміщення.

З приводу відсутності у TOB «Укрпромбуд», TOB «ТК «BBC», TOB «Стім- Прауд»основних засобів та виробничих потужностей слід зазначити, що спірними договорами не передбачено, що продаж товару мав бути здійснений саме виробничими потужностями цих підприємств. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагентів позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів. Так само відповідачем не доведено, що виконання господарських операцій по постачанню товару вимагало наявності певної кількості працівників у штаті контрагентів позивача з урахуванням того, що в акті про результати перевірки TOB «Укрпромбуд» питання кількості працюючих взагалі не досліджувалось (при складанні акту були використані декларації з ПДВ, додатки 5 до декларацій, інформація, що міститься в базах даних ДПІ) та будь-яке посилання на кількість працюючих відсутнє; в акті в акті про неможливість проведення перевірки TOB «ТК «ВВС» відображено кількість працюючих у другому кварталі 2010 року - 9 осіб. Таким чином, відповідачем не доведено, що кількість працюючих на цих підприємствах є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем по постачанню товару. Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що валові витрати можуть повинні бути підтверджені документом, який засвідчує фактичне отримання товару. Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334 передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Такої підстави як попередні висновки органів державної Податкової служби TOB «Укрпромбуд», TOB «ТІК «BBC», TOB «Стім-Прауд», якими зроблено висновок про нікчемність усіх правочинів у відповідному періоді для виключенні витрат зі складу валових Закон № 334 не передбачає. Тобто, окрім документів, якими оформлюються господарські операції, а саме, договір, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, Позивачем підтверджено подальше використання цих товарів договорами підряду на будівництво та ремонт доріг, що спростовує висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, які обумовили формування валових витрат та податкового кредиту, та підтверджують правильність їх формування позивачем. Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит -це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання Звітного періоду. Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Долучені до матеріалів справи письмові докази, зокрема, договір, податкові накладні, і які видані позивачу його контрагентами, які спростовують висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, які обумовили формування податкового кредиту, та підтверджують правильність його формування позивачем.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями та сплата податку на додану вартість згідно платіжних доручень, які долучені судом до матеріалів справи.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виходячи із змісту укладених між позивачем та його контрагентами договорів купівлі-продажу товарів вбачається, що зазначеними договорами сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів. Сторонами не було пред'явлено зауважень один до одного з приводу виконання укладеного договору.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Кваліфікація правочину, як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України, передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку -на ухилення від сплати податків).

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутності господарських операцій, економічною необґрунтованістю) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення, від сплати до державного бюджету обов'язків платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин; який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Суд звертає увагу, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування1 та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в Межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь -яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надані.

З аналізу актів по неможливість проведення перевірок TOB «Стім-Прауд».| TOB «Укрпромбуд», TOB ТК «ВВС» та заперечень відповідача проти позову вбачається, що обставинами, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договорів між позивачем та

TOB «Гримпантес», TOB «Стім-Прауд», TOB «Укрпромбуд», TOB TK «BBC» є їх спрямованість на порушення публічного порядку у зв'язку з відсутністю довіреностей та документів транспортування товарів, та, як наслідок, відсутності реального руху товарів та фактичне отримання товарів.

Суд вважає, що ці обставини спростовується зібраними у справі доказами, які досліджені під час розгляду справи. Судом на підставі видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, журналу реєстрації довіреностей, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, встановлено наявність таких документів. Суд вважає, що надані позивачем документи та зібрані судом документи під час розгляду справи підтверджують реальність господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом помилково здійснено нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість в частині заявлених позовних вимог на підставах, викладених в акті перевірки.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування основного платежу з податку на прибуток та податку на додану вартість в частині, яка оскаржується, то нарахування штрафних санкцій здійснено податковим органом також неправомірно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а судові витрати? ііідлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, , 158, 162, 163, 167, 185-186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2011 р. № 22169/10/003952340 та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 22170/10/003962340 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 05.10.2011 року № 22169/10/003952340 про нарахування податку на прибуток на суму 2935479 грн.

Частково скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька 05.10.2011 року № 22170/10/003962340 про нарахування податку на додану вартість в частині 2348384 грн.

Присудити з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3 грн.40 коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Данком».

Повний текст постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у повному обсязі 11 листопада 2011 року в присутності представників позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.В. Савченко

Суддя Савченко С. В.