Постанова № 19464058, 02.11.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2742/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Сіжук О.В.,

з участю представника позивача Сівака О.В.,

представника відповідача Луцької обєднаної державної податкової інспекції Гаврилюка В.С.,

представник відповідача Головного управління державного казначейства України у Волинській області Вербич М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулася з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001412302 від 13.08.2011 року та стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 245 423,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що згідно з поданою до Луцької ОДПІ податковою декларацією та розрахунку з податку на додану вартість за квітень 2011 року бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає 245 423,00 грн. На підставі поданих підприємством документів щодо операцій придбання (імпорту) будівельних матеріалів, що вплинули на формування суми бюджетного відшкодування, Луцькою ОДПІ в період з 07.07.2011 року по 13.07.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 18.07.2011 року №5565/23-2/30473709, яким встановлено факт порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року на 245423,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 03.08.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001412302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 245423,00 грн. та визначено штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.

Зазначене рішення Луцької ОДПІ було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду первинної скарги підприємства до ДПА у Волинській області дане рішення було залишене без змін, а скарга без задоволення.

Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомлення-рішенням Луцької ОДПІ та вважає, що воно є незаконним та підлягає скасуванню з таких підстав.

Згідно акту перевірки основним видом діяльності ВКФ «Віта-Авто» є діяльність автомобільного та вантажного транспорту, будівельна діяльність. Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Кемп С.Т.А.Р.» було заключено з ВКФ «Віта-Авто» договір генерального підряду №14 від 12.01.2011 року. Згідно договору генпідрядник (ВКФ «Віта-Авто») зобовязується на свій ризик з залученням власних матеріалів та обладнання, згідно проектної документації замовника (ТзОВ «Кемп С.Т.А.Р.»), виконати будівельно-монтажні роботи з благоустрою Архітектурно-ландшафтного комплексу приватної резиденції. Замовник зобовязується прийняти вищевказані роботи та повністю оплатити генпідряднику вартість виконаних робіт та матеріалів. Факт виконання робіт оформляється відповідними актами приймання передачі виконаних робіт.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.03.2011 року імпортовані будівельні матеріали не були використані в господарській діяльності позивача, про що свідчить відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт, хоча стан бухгалтерського обліку ВКФ «Віта-Авто» та договір генерального підряду свідчать лише про намір будівництва Архітектурно-ландшафтного комплексу.

Луцькою ОДПІ не підтверджено відображене підприємством у декларації за квітень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 245423,00 грн. з тих підстав, що згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України під терміном «господарська діяльність» слід розуміти діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Тобто, метою діяльності субєкта господарської діяльності є економічна вигода отримання доходів.

Таким чином, на думку відповідача, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2011 року на суму 245423,00 грн.

Позивач вказує на те, що в розумінні статті 3 Господарського кодексу України «під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.» До основних напрямків економічної політики держави у відповідності до статті 10 цього Кодексу віднесена «податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів».

Тобто, відповідно до наведеного, а також в силу п. 200.1, п. 200. 4 ст. 200, п. 198. 3 ст. 198 ПК України позивач вважає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що основною умовою для формування податкового кредиту підприємства є наявність мети такого підприємства використовувати в подальшому придбані ним товари, послуги в його господарській діяльності.

На підставі наведеного, позивач стверджує, що ним правомірно відображено у декларації за квітень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 245423,00 грн., а тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.08.2011 року №0001412302 та стягнути бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 245423,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, у ньому викладених, та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача Луцької ОДПІ в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях заявлені позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що перевіркою правомірно встановлено, що станом на 01.03.2011 року та на 30.04.2011 року імпортовані будівельні матеріали не були використані в господарській діяльності ВКФ «Віта-Авто», про що свідчить відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та відсутність розрахунків між підприємствами у зазначений період, а укладена угода свідчить лише про наміри будівництва Архітектурно-ландшафтного комплексу. Крім того, ВКФ «Віта-Авто» доходів в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах від ТзОВ «Кемп С.Т.А.Р.» від виконання робіт (надання послуг) станом на 01.04.2011 року не отримувала, а тому податковою інспекцією у відповідності до норм чинного законодавства зроблено висновок про безпідставне включення ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ до відшкодування з Державного бюджету у декларації за квітень 2011 року податку на додану вартість в сумі 245423,00 грн. Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Волинській області у письмовому поясненні від 21.10.2011 року №15-08/455-6574 та в судовому засіданні зазначила, що відповідно до норм чинного законодавства відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків податкового органу або за рішенням суду. Оскільки висновки Луцької ОДПІ на суму, заявлену в позовній заяві, не надходили, правових підстав для такого відшкодування немає. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ВКФ “Віта-Авто” у формі ТзОВ є субєктом господарювання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №02820133 є платником податку на додану вартість з 26.05.2004 року.

В період з 07.07.2011 року по 13.07.2011 року Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року згідно поданої 20.05.2011 року до Луцької ОДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року разом із розрахунком бюджетного відшкодування, заявою про відшкодування податку на рахунок платника у банку та розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Згідно з декларацією за квітень 2011 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає податок на додану вартість у сумі 245423,00 грн.

За наслідками перевірки складено акт від 18.07.2011 року №5565/23-2/30473709, у висновках якого зазначено, що перевіркою не підтверджено відображене ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ у декларації за квітень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 245423,00 грн. у звязку із порушенням підприємством абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акта перевірки Луцькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0001412302, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 245423,00 грн. та визначено штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0001412302 скаргу позивача була залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Згідно акту перевірки основним видом діяльності ВКФ «Віта-Авто» є діяльність автомобільного та вантажного транспорту, будівельна діяльність.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Кемп С.Т.А.Р.» було заключено з ВКФ «Віта-Авто» договір генерального підряду №14 від 12.01.2011 рок, згідно якого генпідрядник (ВКФ «Віта-Авто») зобовязується на свій ризик з залученням власних матеріалів та обладнання, згідно проектної документації замовника (ТзОВ «Кемп С.Т.А.Р.»), виконати будівельно-монтажні роботи з благоустрою Архітектурно-ландшафтного комплексу приватної резиденції. Замовник зобовязується прийняти вищевказані роботи та повністю оплатити генпідряднику вартість виконаних робіт та матеріалів. Факт виконання робіт оформляється відповідними актами приймання передачі виконаних робіт.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.03.2011 року імпортовані будівельні матеріали не були використані в господарській діяльності позивача, про що свідчить відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт, хоча стан бухгалтерського обліку ВКФ «Віта-Авто» та договір генерального підряду свідчать лише про намір будівництва Архітектурно-ландшафтного комплексу.

Таким чином, фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року були висновки Луцької ОДПІ про те, що згідно проведеного аналізу бухгалтерського обліку імпортовані в березні 2011 року на митну територію України згідно ВМД будівельні матеріали станом на початок квітня 2011 року не використані в господарській діяльності, тобто, на думку Луцької ОДПІ податковий кредит з податку на додану вартість по придбаним товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як такі товарно-матеріальні цінності почали таким підприємством використовуватись в оподатковуваних операціях.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобовязання та податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази про заниження (завищення) суми податкового зобовязання позивача, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, та податкового кредиту, що вплинув на визначення бюджетного відшкодування за квітень 2011 року на суму 245423,00 грн.

Спростовуючи висновок Луцької ОДПІ про те, що податковий кредит з податку на додану вартість по придбаним товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як такі товарно-матеріальні цінності почали таким підприємством використовуватись в оподатковуваних операціях, суд зазначає.

Податковий кредит у сумі 245423,00 грн. сформований за наслідками господарських операцій, а саме операцій по придбанню будівельних матеріалів в березні 2011 року.

Як вбачається з витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб основними видами діяльності підприємства є: будівництво будівель, дослідження конюктури та виявлення суспільної думки, організація перевезень вантажів, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, діяльність у сфері інжинирінгу, технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Отже, товари будівельні матеріали придбані підприємством з метою забезпечення здійснення своє підприємницької діяльності, тобто є такими, що мають сприяти отриманню прибутку підприємством відповідно до статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як встановлено пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, факт, який підтверджує правомірність формування податкового кредиту є співвідношення виду діяльності підприємства з доцільністю придбавання товарно-матеріальних цінностей, а також наявністю мети використання таких товарно-матеріальних цінностей в подальшому для отримання прибутку підприємством.

В свою чергу, питання часу використання таких товарно-матеріальних цінностей для отримання прибутку є, на думку суду, прерогативою лише підприємства, оскільки всі ризики які можуть бути повязані з затримкою в використанні таких товарів лежать на підприємстві.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема це може бути або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України є видача платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана продавцем податкова накладна або митна декларація із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

Судом було встановлено, що на підставі вантажно - митних декларації позивачем в березні 2011 року придбано будівельні матеріали, по ціні яких було сплачено суму податку на додану вартість.

У податковій декларації за квітень 2011 року сформовано податковий кредит на підставі вищевказаних ВМД; податковий кредит за вказаними господарськими операціями бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування у податковій декларації за квітень 2011 року.

На думку суду, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товару та правомірно віднесено до бюджетного відшкодування у квітні 2011 року сплачений при придбанні товару податок на додану вартість в сумі 245423, 00 грн.

Порядок повернення сум бюджетного відшкодування в свою чергу закріплений у пунктах 200.7-200.13 статті 200 ПК України: платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач - Луцька ОДПІ не довів правомірності зазначеного податкового повідомлення-рішення про зменшення ВКФ «Віта-Авто» у формі ТзОВ суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 245423,00 грн.

Зважаючи на ту обставину, що відповідач не довів порушення з боку позивача пункту 200.4 статті 200 ПК України, а дії позивача щодо визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 245423,00 грн. за декларацією за квітень 2011 року відповідають вимогам розділу V ПК України, податковою перевіркою не було виявлено ознак фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, то суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.08.2011 року № 0001412302 є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача Головного управління державного казначейства України у Волинській області та не заперечується представником позивача з Державного бюджету України невідшкодованим за декларацією за квітень 2011 року залишається податок на додану вартість в сумі 245423,00 грн.

Згідно з пунктом 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Оскільки підприємству не відшкодовано 245423,00 грн. податку на додану вартість за квітень 2011 року і підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми слід також задовольнити.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0001412302 від 03.08.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної фірми "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 245423 (двісті сорок п"ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 07 листопада 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський