Постанова № 19463134, 01.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2011 р. Справа №2а-3850/11/0170/24 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря СеменкоО.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Малого приватного підприємства "АМО"

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим

про спонукання до виконання певних дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

позивач ОСОБА_1, довіреність вих№30/05-2011 від30.05.2011року;

від відповідача не зявився.

ВСТАНОВИВ:

МПМ «АМО» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про заборону ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим здійснювати дії по реалізації оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000271502 від 29.03.2011р. на суму 4307,43грн.; про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271502 від 29.03.2011р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 4307,43грн., за порушення строків сплати податкового зобов'язання по ПДВ по декларації № 30591 від 22.03.2011р. на суму 43101,00грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до вимог пункту 7 підрозділу «Перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України до позивача за несвоєчасно перерахування грошових коштів на погашення самостійно задекларованого податкового зобовязання по декларації з ПДВ №30591 від20.01.2011року на суму 43101,00грн. повинні бути застосовані штрафні санкції в розмірі 1грн.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, про що надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких зазначає, що згідно листа Державної податкової адміністрації України від03.02.2011року №2963/7/10-1017/302 «Про застосування штрафних санкцій» Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі АР Крим правомірно та законно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкцій на підставі ст.126 Податкового кодексу України, оскільки штрафна санкція, що передбачена п.7 підрозділу «Перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобовязань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року. Також відповідач зазначає, що ДПА України повідомлено про відкликання листа від31.12.2010року №29429/7/10-1017/5190 (щодо застосування штрафної санкції у розмірі не більше 1 гривні).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в Бахчисарайському районі АР Криму відносинах з МПП«АМО», здійснював владні управлінські функції на підставі повноважень, визначених Податковим Кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Мале приватне підприємство «АМО» (далі МПП«АМО») зареєстроване у якості юридичної особи (ідентифікаційний код20701118), про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №570796 (а.с.9).

Відповідно до Свідоцтва №00588951 серії НВ№596157 про реєстрацію платника податку на додану вартість МПП«АМО» є платником податку на додану вартість (а.с.18).

Таким чином, судом встановлено, що МПП«АМО» є субєктом господарювання, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 22.03.2011 року завідувачем сектору адміністрування ПДВ відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ в Бахчисарайському районі АРКрим Павлюченко Н.П. проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплат податку на додану вартість до бюджету МПП«АМО» за грудень 2010року, за результатами якої складено Акт №35/1502/20701118 (а.с.17).

Перевіркою встановлено порушення п.126.1 ст.13 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата ПДВ за декларацією з ПДВ №30591 від20.01.2011року, граничний термін сплати 30.01.2011року, дата фактичної сплати 11.02.2011 року, кількість днів затримки 12.

29.03.2011 року на підставі акту перевірки № 35/1502/20701118 від 22.03.2011року Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі АРКрим винесено податкове повідомлення рішення №0000271502, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість до МПП«АМО» застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 4307,43грн. (а.с.15).

Позивач, не погодившись зі спірним податковим повідомленням рішенням, звернувся до суду.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були визначені Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від03.04.1994року (далі Закон №167), що діяв у період, за який встановлено порушення.

Згідно з п.2.1. та п.2.2 ст. 2 Закону №167 платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №167 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесене відповідачем на підставі ст.126 Податкового кодексу України за порушення норм п.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

Пунктом 2 ст.203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Листом від31.12.2010року №29429/7/10-1017/5190 Державна податкова адміністрація України проінформувала, що Верховною Радою України 02.12.2010р. прийнято Податковий кодекс України за №2755-VI, який набере чинності з 01.01.2011р. (далі - Кодекс).

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено: «Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення».

Цим пунктом чітко визначено «за період», тобто передбачений проміжок часу, з яким пов'язують виникнення, зміну і припинення відповідних правовідносин, виконання зобов'язань тощо.

Отже, штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні застосовується виключно за вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року будь-яке порушення податкового законодавства.

Водночас ДПАУ звернулася до Міністерства юстиції України щодо підтвердження позиції податкового органу стосовно застосування положення вказаного пункту Перехідних положень Податкового кодексу України.

Листом від03.02.2011 року №2963/7/10-1017/302 «Про застосування штрафних санкцій» Державна податкова адміністрація України повідомила, що Відповідно до пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) втратив чинність Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-III).

Починаючи з 1 січня 2011 року, платники податків несуть відповідальність, передбачену нормами Кодексу, зокрема, у разі виявлення за результатами камеральних перевірок порушень.

Так, коли платник податку подає податкову декларацію (розрахунок) з порушенням граничних термінів подання податкової звітності, застосовується штрафна санкція у розмірах, передбачених пунктом 120.1 статті 120 Кодексу.

При цьому в акті перевірки фіксується факт порушення термінів подання податкової звітності, що встановлені Законом №2181-III, та застосовується штрафна санкція у розмірі 170 гривень (пункт 120.1 статті 120 Кодексу) за кожну неподану (несвоєчасно подану) податкову декларацію, зазначену у такому акті.

У разі встановлення протягом року з дати винесення податкового повідомлення-рішення таких дій (несвоєчасного подання) повторно, штрафна санкція застосовується у розмірі 1020 гривень за кожне таке несвоєчасне подання.

Повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 гривень згідно з пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

У випадку порушення платниками податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 1 січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених статтею 126 Кодексу.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Штрафна санкція, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 по 30.06.2011.

Також зазначеним листом від03.02.2011 року №2963/7/10-1017/302 «Про застосування штрафних санкцій», ДПА України відкликає лист від 31.12.2010 №29429/7/10-1017/5190 (щодо застосування штрафної санкції у розмірі не більше 1 гривні).

Пізніше, Листом від 23.03.2011 року №8199/7/101017/1114 «Про відкликання листів» Державна податкова адміністрація України, керуючись Законом України від 4 грудня 1990року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» та з метою актуалізації нормативної бази, визнала такими, що втратили чинність, перелічені у листі листи ДПА України, зокрема, лист від 03.02.2011 №2963/7/10-1017/302.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, як вбачаться з наказів ДПА України від31.12.2010року №29429/7/10-107/5190, від03.02.2011року №2963/7/10-107/302 «Про застосування штрафних санкцій», від 23.03.2011року №8199/7/10-107/1114«Про відкликання листів», вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» є обовязковим, а отже, вони не містять ознак підзаконного нормативно-правового акту та не можуть бути застосовані судом при вирішенні даного спору.

Водночас відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому статтею 147 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Норма, що передбачена п.7 підрозділу «Перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України не скасована, не змінена та діє на момент вирішення даного спору в суді.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вказана норма Закону щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, підлягає застосуванню до правовідносин, яки виникли між Малим приватним підприємством «АМО» та Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі АР Крим, оскільки порушення п126.1 ст.126 Податкового кодексу України було виявлено Державною податковою інспекцією під час проведення невиїзної документальної перевірки МПП«АМО» 22.03.2011 року та податкове повідомлення рішення №0000271502 винесено 29.03.2011 року, тобто у період дії вказаної норми - з 01.01.2011року по 30.06.2011року.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271502 від 29.03.2011р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 4307,43грн., за порушення строків сплати податкового зобов'язання по ПДВ по декларації № 30591 від 22.03.2011р. на суму 43101,00грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про заборону ДПІ в Бахчисарайському районі АРКрим здійснювати дії по реалізації оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000271502 від 29.03.2011р. на суму 4307,43грн. суд зазначає наступне.

Згідно з абз.2, 3 п.39.15 ст.39 Податкового кодексу України визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки. За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п.60.5 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З урахуванням викладених норм, судом зроблений висновок про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000271502 від 29.03.2011р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 4307,43грн. вважається відкликаним з моменту оскарження цього податкового повідомлення-рішення до Окружного адміністративного суду АР Крим, що має наслідком відсутність у податкового органу можливості вчиняти які-небудь дії з його реалізації.

На підстав викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про заборону ДПІ в Бахчисарайському районі АРКрим здійснювати дії по реалізації оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000271502 від 29.03.2011р. на суму 4307,43грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена у строк, визначений ч.3 ст.160 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000271502 від 29.03.2011р. про застосування до Малого приватного підприємства «АМО» штрафних санкцій в розмірі 4307,43грн., за порушення строків сплати податкового зобов'язання по ПДВ по декларації №30591 від 22.03.2011р. на суму 43101,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «АМО» (98400, АР Крим, м.Бахчисарай, вул.Фрунзе, б.97, кв.52, ідентифікаційний код20701118) 1,70грн. судового збору.

4. В іншій частині в задоволенні позовної заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.