Постанова № 19463071, 05.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2011 р. (16:11) Справа №2а-10143/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С. Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Юрченка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

про скасування постанови

Суть спору: до Окружного адміністративного суду АР Крим з Господарського суду АР Крим надійшла скарга на постанову Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 23.06.2009р. про повернення виконавчого документу у справі № 5002-6/3635-2008А за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 1 203, 86 грн. Позивач просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 23.07.2009 року, мотивуючи свої вимоги тим, що вказана постанова винесена у порушення вимог ст. 40, 47 Закону України “Про виконавче провадження”від 21.04.1999р. №606-XIV.

Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2009 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим Павлюк Н.В. було винесено постанову про повернення зазначеного виконавчого документа стягувачу.

Постанова від 23.06.2009 року мотивована тим, що згідно акту державного виконавця, боржник за адресою не мешкає, вручити постанову про відкриття виконавчого провадження не видається можливим. З посиланням на положення п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим Павлюк Н.В. було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Не погодившись з зазначеними діями державного виконавця відповідача, позивач просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 23.07.2009 року

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи інтересів третіх осіб, про захист яких вони просять.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби передбачені ст. 181 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 181 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 23.06.2009 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим Павлюк Н.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме: виконавчого листа 2-19/3635-2008А, який видано 09.09.2008 року Господарським судом АР Крим щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, відомості про р/р не має) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя ( р/р 34211379700005 в Управлінні Державного казначейства України в АР Крим ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, код платежу - 16050203) 1 203,86 грн. заборгованості.

Зважаючи на те, що про наявність постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.06.2009 року позивач дізнався 27.07.2011 року, про що свідчить акт державного виконавця від 27.07.2011 року, і одразу ж - 28.07.2011 року звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений КАС України.

На момент виникнення спірних правовідносин діяльність органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень здійснювалась відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”в редакції від 16.04.2009 року (далі Закону України “Про виконавче провадження”) та “Інструкції про проведення виконавчих дій”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за №865/4158, в редакції від 14.11.2008 року (далі “Інструкція про проведення виконавчих дій”).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу”примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Статтею 3 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що органами державної виконавчої служби підлягають виконанню рішення, інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону) .

Відповідно до п.1.5 “Інструкції про проведення виконавчих дій” державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: за письмовою заявою стягувача; якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника; якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Також, згідно з абзацом 7 п. 4.11.1 “Інструкції про проведення виконавчих дій”, виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, зокрема, якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місце знаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.

Відповідно до п. 4.11.2 “Інструкції про проведення виконавчих дій”, про наявність обставин, зазначених у абзацах третьому - сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, державний виконавець складає акт.

Акт має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у т. ч., чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильності оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схоронності на день складання акта тощо. У разі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису.

У разі встановлення перевіркою неповноти проведених виконавчих дій, з метою повного виконання рішення, начальник органу державної виконавчої служби дає письмову вказівку державному виконавцю про вжиття додаткових заходів для розшуку майна боржника і його реалізації. Така вказівка приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, в провадженні відповідача на виконанні перебував виконавчий лист 2-19/3635-2008А, виданий 09.09.2008 року Господарським судом АР Крим щодо стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, відомості про р/р не має) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя ( р/р 34211379700005 в Управлінні Державного казначейства України в АР Крим ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, код платежу - 16050203) 1 203,86 грн. заборгованості.

Надана представником відповідача копія виконавчого провадження № 790/13 № СВИД 7706 ЄДРВП № 11787189 щодо виконавчого листа № 2-19/3635-2008 А від 09.09.2008 року свідчить про те, що під час відкриття виконавчого провадження 13.03.2009 року державним виконавцем були скеровані запити до адресного довідкового сектору ВДІРФА ГУ МВС України щодо адресу реєстрації ОСОБА_3 та до СМ БРТІ, УДАІ ГУ МВС України в АР Крим, Управління Сімферопольського відділення Ощадбанку, ДПІ в м. Сімферополі щодо наявність у боржника майна (нерухомого, автотранспорту, грошових коштів)

Матеріали виконавчого провадження містять довідку адресного довідкового сектору ВДІРФА ГУ МВС України в АР Крим від 29.03.2009 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована 30.11.2001 р. за адресою АДРЕСА_1., а також довідку Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське МБРТІ" про те, що ОСОБА_3, в числі зареєстрованих громадян, які мають нерухоме майно в м. Сімферополі не значиться.

23.06.2009 року (майже через 3 місяці після відкриття виконавчого провадження та отримання довідки сектору ВДІРФА ГУ МВС України в АР Крим) державним виконавцем відповідача складено акт про те, що на час проведення виконавчих дій по АДРЕСА_1 боржник не проживає за вказаною адресою.

Відомостей про вжиття інших заходів суду надано не було, доказів звернення до суду з поданням про розшук боржника чи винесення постанови про оголошення розшуку майна боржника, звернення за письмовою згодою стягувача чи відмови стягувача відшкодувати витрати на розшук та авансувати витрати на ці заходи відповідачем суду також не надано.

Представник позивача, під час розгляду справи, наполягав на тому, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою, зазначеною в виконавчому документі і на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві - 23.06.2009 року мешкала по АДРЕСА_1. Крім того, представник позивача посилається на те, що державний виконавець мав можливість стягнути заборгованість, оскільки ОСОБА_3 є власником легкового автомобіля з 10.12.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

Приймаючи до уваги пояснення представника позивача, акт від 23.06.2009 року, складений одноособово державним виконавцем без залучення понятих, відсутність відомостей про вжиття державним виконавцем інших заходів щодо розшуку боржника, а також те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні дані про одержання відповідей на всі запити виконавчої служби, копії яких є у виконавчому провадженні, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не здійснювались належним чином дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження боржника, належного йому майна та здійснення всіх інших заходів примусового характеру та проведення виконавчого провадження у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідач доказів правомірності своїх дій не надав, не довів, що діяв неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, тобто розсудливо, що вказує на доведеність позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 23.07.2009 року, без вимоги про визнання її протиправною.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправною та скасувати постанову Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 23.06.2009 року про повернення виконавчого документу стягувачеві щодо примусового виконання виконавчого листа №2-19/3635-2008А, виданого 09.09.2008 року Господарським судом АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.10.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 10.10.2011 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 23.06.2009 року про повернення виконавчого документу стягувачеві щодо примусового виконання виконавчого листа №2-19/3635-2008А, виданого 09.09.2008 року Господарським судом АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Кузнякова С.Ю.

<Текст >