Постанова № 19463059, 21.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2011 р. (11:41) Справа №2а-10842/09/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В. при секретарі Мородецькій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 8280,09 від 09.08.2011 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. СімферопольАР Крим

про стягнення 32884,66 грн. заборгованості,

Обставини справи: Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим про стягнення 32884,66 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління ПФУ та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4, встановлений механізм погодження та відшкодування таких витрат, пунктом 5, зокрема, якого передбачено, що органи ПФУ щомісячно проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду звірки витрат по особових справах потерпілих, складають акти щомісячної звірки, в яких визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням ПФУ та Управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.09.2009 року провадження по справі відкрито суддею Кушновою А.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2011 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 2а-5651.1/09/11/0170.

Розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду АР Крим № 139 від 12.04.2011 року у зв'язку з відпусткою судді Кушнової А.О. справу передано до провадження судді Сидоренко Д.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 року справу прийнято до провадження суддею Сидоренко Д.В. та провадження по справі поновлено.

Позивачем 29.09.2011 року до суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 32743,59 грн.

Крім того, 20.10.2011 року позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат за серпень 2009 року у розмірі 32884,66 грн.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 21.10.2011 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не зявився, надав суду письмові заперечення на позов, в яких з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що сума державної адресної допомоги не входить до основного розміру пенсії, не повязана зі страховим випадком, а отже, не має відшкодовуватись Пенсійному фонду. Відсутні також підстави для відшкодування основного розміру пенсії тим особам, особові справи яких відсутні у Фонді. Крім того, відповідачем було зазначено про те, що деякі документи в особових справах потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві оформлені не належним чином, у звязку з чим відсутні підстави для відшкодування витрат на виплату пенсій вказаним особам.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який також є субєктом владних повноважень, суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за серпень 2009 року у розмірі 32884,66 грн., суд зобовязаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем та відповідачем у серпні 2009 року підписано акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У звязку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблицю розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Судом встановлено, що розбіжності в розмірі 33320,32 грн. виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії таким особам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_6, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48,ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71

В ході вивчення матеріалів справи, зокрема акту звірки, а також таблиці розбіжностей за серпень 2009, судом встановлено, що до загальної суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 33320,32 грн. включені 435,66 грн. пенсії, виплаченої ОСОБА_3

Проте, в ході судового розгляду позивач надав суду докази щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3 у розмірі 435,66 грн.

Таким чином, загальна сума невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій за серпень 2009 року становить 32884,66 грн., з них:

1049,25 грн. - основний розмір пенсії, 125,37 грн. цільова грошова допомога, 7,59 грн. поштові витрати на їх доставку,

1088,00 грн. допомога на поховання та 8,60 грн. поштові витрати на її доставку,

30048,01 грн. державна адресна допомога та 116,41 грн. витрати на її доставку,

439,40 грн. підвищення непрацюючим пенсіонерам та 2,03 грн. поштові витрати на доставку.

Що стосується позовних вимог про відшкодування суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги у сумі 30048,01 грн., підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам у сумі 439,40 грн. та витрат на їх доставку у сумі 118,43 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (в редакції, що діяла на момент підписання акту звірки між позивачем та відповідачем) здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту Закон № 1058) непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» з метою здійснення заходів щодо соціального захисту громадян та підтримання їх купівельної спроможності з урахуванням зростання цін Кабінетом Міністрів України встановлено у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), у розмірі 7,5 грн., з 1 липня його збільшено до 14,2 грн., а з 1 жовтня - до 28,4 грн.

Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону № 1058 пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

При цьому, до страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265, та підвищення до пенсії, встановлене Постановою КМУ від 11.03.2009 року № 198, не включається.

Отже, суд дійшов висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 та Постанови КМУ від 11.03.2009 року № 198 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обовязки саме органів Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів. Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії та підвищення до пенсії, встановлене Постановою КМУ від 11.03.2009 року № 198, до нього не входять.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога та підвищення до пенсії, встановлене Постановою КМУ від 11.03.2009 року № 198, є самостійними видами пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру окрім інших видів виплат.

Відтак, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги та підвищення до пенсії, встановленого Постановою КМУ від 11.03.2009 року № 198.

Таким чином, безпідставними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача перелічених виплат за серпень 2009 року в загальній сумі 30605,85 грн., де 30048,01 грн. становить державна адресна допомога; 439,40 грн. - підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам та 118,43 грн. - витрати на їх доставку.

На підставі зазначеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Що стосується вимог позивача про відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання ОСОБА_63 в сумі 1088,00 грн. та 8,60 грн. витрат на її доставку, то суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року № 826 затверджений Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до п. 2 якого витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 06.03.2006 № 13 «Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (чинній на момент виплати допомоги на поховання ОСОБА_63) витрати на поховання проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

При цьому, обовязок щодо встановлення причинного зв'язку смерті інвалідів з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворювання покладений на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) (п.1.1. Наказу Міністерства охорони здоров'я від 22.11.1995 року № 212).

Отже, з урахуванням зазначеного вище, обовязковою умовою виплати допомоги на поховання застрахованої особи є встановлення причинного звязку між смертю інваліда з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворювання.

Позивачем до матеріалів справи було додано свідоцтво про смерть ОСОБА_63 серії НОМЕР_1 від 29.07.2009 року, про не було наведено доказів наявності причинного звязку між смертю інваліда з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворювання.

Враховуючи зазначене вище, відсутні підстави для відшкодування Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. СімферопольАР Крим витрат Управлінню ПФУ в м. Сімферополі АР Крим на виплату допомоги на поховання ОСОБА_63 у розмірі 1088,00 грн. та 8,60 грн. на її доставку.

У звязку з чим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 1049,25 грн. основного розміру пенсії, 125,37 грн. цільової грошової допомоги та 7,59 грн. поштових витрат на їх доставку (згідно списку, т.ІІІ, а.с.222), то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що не прийняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71 не були включені відповідачем до Актів щомісячної звірки у звязку з тим, що у відповідача, зокрема відсутні особові справи потерпілих, а також акт про нещасний випадок на виробництві, який призвів до інвалідності, що є підставою для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Але суд враховує, що обовязок Фонду відшкодовувати витрати позивачу, повязані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, навіть при відсутності особових справ в розпорядженні виконавчої дирекції фонду прямо передбачений Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-IIІ від 22.02.2001 року.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілим страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок їхніх страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у звязку з виплатою таких пенсій являються обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 №166 «Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги» розмір оплати послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у селі становить 1,56% від її суми.

Таким чином, згідно з нормами законодавства Фонд соціального страхування повинен відшкодувати понесені Пенсійним фондом витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності, цільової грошової допомоги за умови, що документи, на підставі яких потерпілий отримує пенсію з інвалідності, відповідають встановленим нормам.

Судом була перевірена наявність підстав для відшкодування Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71

За результатами вивчення документів, наявних в матеріалах справи, судом зясовано, що Фондом соціального страхування відшкодовані витрати на виплату пенсії ОСОБА_59 за серпень 2009 року у сумі 141,07 грн., з них 1,11 грн. витрати на доставку.

Так, відповідачем у запереченні на позов було зазначено про те, що у звязку з прийняттям особової справи ОСОБА_59, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. СімферопольАР Крим листом від 24.12.2010 року № 04-2371 звернулось до Управління ПФУ в Центральному районі у м. Сімферополь з пропозицією проведення додаткової звірки витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_59

На підставі вказаного листа 09.03.2011 року між Управлінням та Фондом проведено звірку витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_59 за період з квітня 2001 року по липень 2010 року на загальну суму 14125,74 грн., яка у тому числі включає витрати на виплату та доставку пенсії за серпень 2009 року.

За результатами проведеної звірки складено відповідний акт від 09.03.2011 року, в якому зазначено про те, що відповідачем прийнято до заліку суму витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_59 за період з січня 2007 року по серпень 2010 року в сумі 5761,63 грн. (т.ІІІ, а.с.149).

На підставі зазначеного вище, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 139,96 грн. витрат на виплату пенсії ОСОБА_59 та 1,11 грн. витрат на її доставку, у звязку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Крім того, матеріали справи вказують на відсутність підстав для відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_68

Підставою для призначення пенсії за інвалідністю ОСОБА_68 є акт про нещасний випадок на виробництві № 1 від 20.06.1983 року (т.ІІ, а.с.2-3), згідно з яким він 12.06.1983 року при роботі у Локомотивному депо Одеса-Застава І, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга 6, отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Витягом із акту огляду у МСЕК № 1144 від 03.10.1983 року (т.ІІ, а.с.4) ОСОБА_68 встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Згідно зі ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.

Відповідно до п. 1.6. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням роботодавця або за місцем проживання потерпілого.

Згідно з наявним в матеріалах справи актом № 1 від 03.10.1983 , нещасний випадок з ОСОБА_68 стався при роботі у Локомотивному депо Одеса-Застава І, що розташований у м. Одеса.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України субєкт владних повноважень зобовязаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази по справі.

Всупереч зазначеній нормі закону, позивачем не було представлено доказів того, що ОСОБА_68 не перебуває на обліку в інших відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем знаходження роботодавця, де позивач отримує відшкодування страхових виплат.

Так, позивачем суду були представлені листи-запити від 23.07.2010 року № 8094/06-5 та від 20.04.2010 року № 9381/06-5 (т.ІІ, а.с.58-59) щодо отримання інформації від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Приморському районі м. Одеса відносно отримання страхової виплати ОСОБА_68

Проте, відповіді на вказаний запит та доказів того, що ОСОБА_68 дійсно не отримує страхові виплати за місцем знаходження роботодавця надано не було.

Відтак, відсутні підстави для відшкодування відповідачем витрат Управління Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсії ОСОБА_68 за серпень 2009 року в сумі 137,04 грн.

В ході судового розгляду справи, судом також було вивчено документи, на підставі яких призначена та виплачується пенсія ОСОБА_67 і було встановлено наступне.

Згідно з актом № 1 від 09.02.1988 року (т.ІІ, а.с.187) ОСОБА_67 08.02.1988 року при роботі на Гулістанській ДСК (Узбекистанська РСР) отримав трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до витягу акту огляду у МСЕК до довідки серії А № 375619 від 24.10.1988 року ОСОБА_67 встановлена ІІІ група інвалідності (т.ІІ, а.с.188).

Розпорядженням від 03.02.1995 року ОСОБА_67 призначена пенсія по інвалідності.

Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначеного також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригінал.

Проте, позивачем не було надано суду копії трудової книжки, що не дає змогу визначити трудовий стаж ОСОБА_67 та, відповідно, розрахувати розмір пенсії, що має йому виплачуватись.

Крім того, відповідач заперечуючи проти відшкодування ОСОБА_67 пенсії по інвалідності зазначив про те, що в матеріалах особової справи потерпілого відсутні копія паспорту та ідентифікаційного коду, що не дає змогу ідентифікувати особу, з якою стався нещасний випадок, з особою, який виплачується пенсія.

Всупереч вимогам ст. 71 КАС України позивачем не було надано доказів правомірності виплати та нарахування пенсії ОСОБА_67, у тому числі за серпень 2009 року в сумі 136,28 грн. (135,21 основний розмір, 1,07 витрати на доставку).

У звязку з цим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

Що стосується виплати пенсії ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, то вказаним особам пенсія позивачем призначена та виплачується правомірно.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати витрати на виплату пенсії вказаним особам у розмірі 211,78 грн. (1049,25грн. 139,96грн. (ОСОБА_59.) 137,04 (ОСОБА_68.) 135,21 (ОСОБА_67)).

Також підлягають відшкодовуванню витрати на виплату цільової грошової допомоги вказаним особам у загальній сумі 125,37 грн., а також витрати на доставку пенсії в сумі 10,61 грн.(7,59 грн. 1,11 грн. (ОСОБА_59) 1,07 грн. (ОСОБА_67)).

З огляду на зазначене вище, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 347,76 грн. (211,78 грн.+125,37 грн.+10,61 грн.) заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 26.10.2011 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кім, 56/69; р/р 97178140200119 в ГУ ДКУ В АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 25871960) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі АР Крим (95013 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова,10, р/р 25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458) суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 347,76 грн.

3.В інший частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.