Постанова № 1944868, 28.07.2008, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" липня 2008 р.

Справа № 3/107

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні 28.07.08 о 17:50 адміністративну справу № 3/107

за позовом: Державного підприємства "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою";

до відповідача: Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області;

про відсутність компетенції та визнання вимог такими, що не підлягають виконанню,

за участю:

секретаря судового засідання Кузьмичової О.О.;

представників

позивача - юриста Бондаренка М.В., довіреність № 01/18-1245 від 23.04.08;

відповідача - головного спеціаліста-юрисконсульта відділу правової роботи Зайцевої Л.А., довіреність № 3 від 08.01.08;

відповідача - головного контролера-ревізора відділу контролю у сфері будівництва та послуг Тягаєнко В.А., довіреність № 1994 від 06.05.08.

Державне підприємство "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі по тексту - ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") просило визнати протиправними дії контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області (далі по тексту - КРУ в Кіровоградській області) щодо висновків про наявність порушень чинного законодавства України при укладанні трудових угод з працівниками інституту, які знаходились у відпустках згідно реєстру, що додається;

визнати незаконними вимоги контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, викладені в листах від 27.12.07 вих. № 29-14/6153, від 31.01.08 вих. № 29-14/485,

відшкодувати витрати по найму житла, які без наявних готельних рахунків виплачені на суму 10 040 грн. 57 коп.;

відшкодувати суму зайво виплаченої премії до свят в розмірі 12 900 грн.;

привести у відповідність трудові угоди на проведення робіт з інвентаризації земель фізичними особами на суму 13 908 грн.

У заяві "про уточнення позовних вимог", в якій посилаючись на ст. ст. 51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України просить

встановити відсутність компетенції посадових осіб КРУ в Кіровоградській області надавати висновки у сфері трудових правовідносин при укладанні трудових угод з працівниками інституту, які знаходились у відпустках;

визнати такими, що не підлягають виконанню вимоги КРУ, викладені в листах від 27.12.07 вих. № 29-14/6153 та від 31.01.08 вих. № 29-14/485,

відшкодувати витрати по найму житла, які без наявних готельних рахунків виплачені на суму 10 040 грн. 57 коп.,

відшкодувати суму зайво виплаченої премії до свят в розмірі 12 900 грн.,

привести у відповідність трудові угоди на проведення робіт з інвентаризації земель фізичними особами на суму 13 908 грн.

Зміна позовних вимог, зокрема предмету позову, є правом позивача.

Відповідач адміністративний позов не визнав. просить у задоволенні викладених у ньому вимог відмовити, посилаючись на те, що

факт укладення трудових угод з працівниками, які знаходились у щорічних відпустках був встановлений при перевірці правильності нарахування та виплати заробітної плати, відпускних, інших виплат;

акти приймання робіт мали місце, але в жодному з них не зазначені обсяги робіт, які виконувалися працівником, тому виник сумнів щодо виконання взагалі будь-якої роботи;

висновків про завдання підприємству збитків за рахунок укладання трудових угод угод фахівцями КРУ в Кіровоградській області не викладено;

згідно п. 7 ст.10 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" органам Державної контрольно-ревізійної служби надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ вимоги про усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження та використання державної власності і фінансів;

форма вимоги не встановлена, тобто юридична форма вимоги як рішення органу державної виконавчої влади - офіційного письмового документа, який породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин не існує, тому вона не може бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позову; представники відповідача вважають позов поданим безпідставно та таким, що не підлягає задоволенню

При дослідженні обставин справи, письмових доказів, заслуховуванні пояснень представників сторін господарський суд встановив наступне.

Відповідно до плану на 4 квартал 2007 р., на підставі виданих направлень ревізійною групою КРУ в Кіровоградській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за період 2006 р. та 9 місяців 2007 р., за результатами якої складений акт від 03.12.07 № 29-09/327 (далі по тексту - Акт ревізії).

Ревізією правильності проведення витрат на оплату праці (стор. 31 Акту ревізії) встановлено, що Інститутом протягом 2006 р. та 9-ти місяців 2007 р. застосовувалася форма розрахунку з фізичними особами та працівниками інституту за роботу, проведену на підставі укладених трудових угод - протягом 2006 р. укладено 102 трудові угоди, по яких нараховано та виплачено заробітної плати у розмірі 84 428 грн. 85 коп., за 9 місяців 2007 р. - 110 із виплатою 89 234 грн. 58 коп. заробітної плати. Особи, які здійснювали перевірку встановили факти укладання трудових угод, в яких не вказуються паспортні дані, адреси та ідентифікаційний код, з працівниками Інституту, які на момент їх укладання знаходились у плановій відпустці та за умовами трудової угоди виконували свої ж обов'язки, передбачені посадовими інструкціями. Кошторис видатків на виконання договірної роботи не розраховано. У акті перевірки (стор. 32) зроблений висновок, що директором постійно порушувалися вимоги ст. ст. 74 та 79 Кодексу законів про працю в Україні в частині того, що кожний працівник має право на одержання щорічної планової відпустки.

Позивач просить визнати відсутність у посадових осіб КРУ в Кіровоградській області компетенції у сфері трудових відносин.

У Акті ревізії (стор. 12) зазначено, що при проведенні ревізії встановлено те, що робітникам підприємства протягом 2006 р. відшкодовувалися витрати по найму житла лише при наявності документа, який підтверджує прийняття готівки, а саме - квитанції до прибуткового касового ордеру, що суперечить вимогам п. п. 1.6 та 1.12 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон в частині, що документом, який підтверджує витрати на наймання житлового приміщення, повинен бути готельний рахунок, в якому зазначено прізвище працівника, направленого у відрядження, термін проживання та вартість основних і додаткових послуг, отриманих у готелі, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в результаті чого безпідставно виплачено коштів на покриття витрат по найму житла за 2006 р. в загальній сумі 10 040 грн. 57 коп.

Вибірковою ревізією правильності нарахування та виплати премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат (стор. 28 Акту ревізії) встановлені факти нарахування і виплати премій в лютому 2006 та 2007 років всупереч Колективному договору, оскільки на підставі наказів керівника від 15.02.06 № 4-О, від 20.02.07 № 18-К виплачена премія до Дня захисника батьківщини в розмірі 12 900 грн., що є порушенням вимог додатку № 9 до Колективного договору на 2006 рік та ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди".

Ревізією встановлені факти виконання фізичними особами, з якими укладено трудові угоди, робіт, що підлягають кодуванню за Єдиним ліцензійним реєстром (стор. 32 Акту ревізії). Протягом 2006 р. та 9-ти місяців 2007 р. Інститутом укладено трудових угод на загальну суму 13 908 грн. (в т. ч. 2006 р. - 9 068, 9-ть місяців 2007 - 4 840 грн.).

КРУ в Кіровоградській області направило керівнику ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вимоги "Про усуненні виявлених порушень і недоліків за результатами ревізії" № 29-14/6153 від 27.12.07, № 29-14/485 від 31.01.08, в яких посилаючись на ст. 10 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" вимагає, зокрема, відшкодувати витрати по найму житла, які без наявних готельних рахунків виплачені на суму 10 040 грн. 57 коп.; відшкодувати суму зайво виплаченої премії до свят у розмірі 12 900 грн.; привести у відповідність трудові угоди на проведення робіт з інвентаризації земель фізичними особами на суму 13 908 грн.

Позивач просить визнати викладені вимоги відповідача такими, що не підлягають виконанню.

Господарський суд вважає наявними підстави для задоволення позову.

За ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Такі положення передбачені у ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Адміністративний позов може містити вимоги, зазначені у ч. 3 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, згідно із ч. 4 такої статті Кодексу, інших вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Правовідносини сторін виникли у сфері публічно-правових відносин, тому захист прав та/чи інтересів суб'єкта господарювання за поданим ним адміністративним позовом, в якому він сам визначає суть вимог, має розглядатися в адміністративному провадженні по суті.

Конституцією та законами України не встановлено інший порядок судового провадження за позовом, який як адміністративний поданий ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

КРУ в Кіровоградській області здійснює діяльність на підставі Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ст. 2 Закону, інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально-відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Процедуру проведення інспектування встановлює "Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550, (далі по тексту - Порядок).

Права державної контрольно-ревізійної служби перелічені у ст. 10 Закону.

пунктом 16 Порядку передбачено, що ревізія проводиться шляхом:

документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складанням фінансової звітності;

фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконання робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних витрат шляхом організації контролю запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів.

Перевірка, аналіз, викладення висновків щодо додержання керівником підконтрольної установи вимог законодавства про працю, зокрема норм Кодексу законів про працю України, не входить до компетенції органів контрольно-ревізійної служби України.

Крім того, зазначаючи про те, що директором Інституту постійно порушувалися вимоги ст. ст. 74 "Щорічні відпустки", 79 "Порядок і умови надання щорічних відпусток" Кодексу законів про працю України, КРУ в Кіровоградській області не довела того, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, не надавались щорічні (основна та додаткова) (а не планова як зазначено у акті ревізії) відпустки встановленої тривалості, наявність заборони підприємствам, установам і організаціями на укладання із громадянами, що перебувають у щорічній відпустці, трудових угод, обов'язковість відкликання працівників з щорічної відпустки замість укладання із ними трудових угод на виконання робіт. Як випливає із норм частини восьмої ст. 79 Кодексу законів про працю України, відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівників у встановлених законодавством випадках.

Зазначення у акті перевірки про те, що директором Інституту постійно порушувалися вимоги ст. ст. 74 та 79 Кодексу законів про працю України, господарський суд визнав порушенням інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин та перевищенням компетенції осіб, які були уповноважені здійснити ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства, а не перевірку додержання законодавства України про працю.

Наслідком викладених вище висновків особами, які проводили ревізію, про порушення керівником державного підприємства вимог законодавства про працю стало надсилання за підписом керівника КРУ в Кіровоградській області листом від 07.12.07 № 11-29-12/58/27 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, Департаменту інспектування суб'єктів підприємницької діяльності із повідомленням про те, що директором Інституту постійно порушувалися вимоги ст. ст. 74 та 79 Кодексу законів про працю України, в частині того, що кожний працівник має право на одержання щорічної планової відпустки, та лист заступника голови Головного контрольно-ревізійного управління України від 25.12.07 № 28-12/832 "Про результати ревізії в системі Державного земельного агентства України" Кабінету Міністрів України, в якому зазначено, що директором Кіровоградського Інституту було укладено 212 трудових угод з штатними працівниками, які знаходились у плановій відпустці та виконували роботи, які передбачені посадовими інструкціями, що призвело до незаконних видатків на загальну суму більше 187 тис. грн.

Господарський суд погоджується із доводами позивача про те, що висновки посадових осіб КРУ в Кіровоградській області в Акті ревізії, зроблені ними із перевищенням компетенції потягли негативні наслідки, і є порушенням його інтересів.

Не спростовані відповідачем доводи позивача про те, що з працівниками Інституту, які знаходилися у відпустках, за період 2006 р. та 9 місяців 2007 р. було укладено лише 34 угоди на суму 76 094 грн. 36 коп.

Позов про встановлення відсутності компетенції посадових осіб КРУ в Кіровоградській області надавати висновки у сфері трудових правовідносин при укладанні трудових угод з працівниками інституту, які знаходилися у відпустках підлягає задоволенню.

Пунктами 7, 10 ст. 10 КРУ в Кіровоградській області наділено правом пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Тобто, невиконання вимог КРУ в Кіровоградській області мають правові наслідки.

Вимагаючи від ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" відшкодувати витрати по найму житла, які без наявних готельних рахунків виплачені на суму 10 040 грн. 57 коп., КРУ в Кіровоградській області не зазначило які норми законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів порушено першим, порядку, в якому господарюючий суб'єкт має виконати вимогу про відшкодуванню суми.

"Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон", затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.06.1999 р. № 146, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.06.1999 р. за № 418/3711 встановлює порядок відшкодування витрат на відрядження.

Посилаючись у Акті перевірки на порушення Інститутом п. 1.6, 1.12 такої Інструкції, особи, які проводили перевірку не врахували того, що п. 1.12 в названій Інструкції відсутній.

Крім того, твердження про те, що витрати по найму житла мають бути підтверджені готельними рахунками, а при їх відсутність такі витрати повинні бути відшкодовані, не грунтуються на положеннях Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання жилого приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу), за користування холодильником, телевізором. Тобто, йдеться про наявність підтвердних документів (в оригіналі) без зазначення того, що це обов'язково мають бути готельні рахунки з готелів, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи. Не містить названий пункт і обов'язковості зазначення у готельному рахунку прізвища працівника, направленого у відрядження, термін проживання, вартості основних та додаткових послуг, отриманих у готелі.

За п. 1.11 Інструкції (посилання на який відповідачем не здійснювалося) витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Тобто, йдеться про оригінали документів, які фактично підтверджують витрати в зв'язку з відрядженням.

Підтвердними документами є розрахункові документи у відповідності до законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно із абзацом другим п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та надання послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, уразі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

Отже, виходячи з викладених норм законодавства послуги з розміщення та проживання фізичних осіб можуть надавати і інші, крім готелів, особи із оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Тому прибуткові касові ордери, підписані і завірені печаткою, в яких зазначені суми за проживання осіб, які знаходилися у відрядженні у гуртожитках та інших місць проживання при наданні послуг з проживання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності (крім підприємств торгівлі та громадського харчування), не є порушенням зазначеної вище інструкції та законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Позов про визнання вимоги відповідача про відшкодуванню 10 040 грн. 57 коп. такою, що не підлягає виконанню поданий обгрунтовано.

Виплати у сумі 12 900 грн. працівникам ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" до Дня захисника Батьківщини виплачувалися на підставі наказів керівника. КРУ в Кіровоградській області ні у Акті ревізії, ні у вимогах не зазначило, яка конкретно норма законодавства з питань збреження і використання державної власності і фінансів порушена, у якій спосіб має бути відшкодована суми, і чому 12 900 грн. є сумою зайво виплаченою.

Твердження у Акті ревізії про те, що Колективним договором на 2004-2008 роки не передбачена виплата сум премій до названого свята, не є доведенням порушення підконтрольною установою законодавства з питань збереження і використання активів. Вказуючи у Акті ревізії на порушення підприємством ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди", особи, які здійснювали інспектування не вказали, які саме положення статті Закону порушені при виплаті премії на підставі наказів керівника у зв'язку із святкуванням Дня захисника Батьківщини.

Вимога про відшкодування суми 12 900 грн. як зайво виплаченої до свят суми не грунтується на нормах законодавства, є неконкретною, тому позов про визнання її такою, що не підлягає виконанню визнаний господарським судом поданим за наявності підстав.

Вимагаючи привести у відповідність трудові угоди на проведення робіт з інвентаризації земель фізичними особами на уму 13 908 грн., КРУ в Кіровоградській області не вказало, у відповідність із чим (до чого) трудові угоди мають бути приведені, тобто яким чином підконтрольна установа повинна виконати вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" як замовник уклав із фізичними особами як виконавцями трудові угоди (договори підряду) на виконання робіт. Перелік робіт, їх вартість, термін виконання містяться у названих договорах. Після виконання робіт складені акти про їх прийняття. Здійснені відповідно до умов договорів роботи оплачені. Договори укладені відповідно до ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 846, ч. 1 ст. 853, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України.

Те, що фізичні особи - змовники, які на думку осіб, що здійснювали ревізію, не мали дозволів і ліцензій на проведення інвентаризації земель, не є підставою для КРУ в Кіровоградській області вимагати приводити трудові угоди на проведення робіт з інвентаризації земель у відповідність.

За ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочини - трудові угоди (договори підряду), укладені позивачем із громадянами є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом або вони не визнані недійсними судом.

Відповідачем, яким направлена вимога, не зазначено, які порушення законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів допущені при укладанні та виконанні трудових угод (договорів підряду), яким чином приведення їх у відповідність вплине на те, що такі порушення будуть усунуті.

Позов про визнання вимоги про приведення трудових угод у відповідність такими, що не підлягають виконанню, задовольняється господарським судом.

Твердження представників КРУ в Кіровоградській області про те, що ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" фактично погодився із вимогами, про що свідчать накази керівника спростовуються доводами позивача про його незгоду із такими вимогами, зверненням до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України здійснені позивачем судові витрати по сплаті 3 грн. 40 коп. присуджуються йому з Державного бюджету України. Виконавчий лист про стягнення судового збору надсилається судом до місцевих органів державної податкової служби, що встановлено ч. 2 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 163, ст. 167, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Встановити відсутність компетенції посадових осіб контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області надавати висновки у сфері трудових правовідносин при укладанні трудових угод з працівниками інституту, які знаходилися у відпустках.

3. Визнати такими, що не підлягають виконанню державним підприємством "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вимоги контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській області, викладені в листах від 27.12.07 № 29-14/6153, від 31.01.08 вих. № 29-14/485 щодо

відшкодування витрат по найму житла, які без наявних готельних рахунків виплачені на суму 10 040 грн. 57 коп.;

відшкодування суми зайво виплаченої премії до свят у розмірі 12 900 грн.;

приведення у відповідність трудові угоди на проведення робіт з інвентаризації земель фізичними особами на суму 13 908 грн.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (адреса: 25030, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 26; і. к. 00700186) 3 грн. 40 коп. судового збору.

5. Виконавчий лист про стягнення судового збору видати за заявою позивача після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Копії постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але не була у встановлений строк подана апеляційна скарга, постанова набирає чинності після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя

Н. В. Болгар

31.07.08