Вирок № 19448152, 21.11.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-39/11

Номер статистичного звіту 46

Код суду 0707

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Фазикош О.В.,

при секретарі Смужаниця А.О.,

з участю прокурора Гнідий О.Ю,

захисникаОСОБА_1,

потерпілогоОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця , гр-на України, з середньою спеціальною освітою, працюючого медбратом в обласній дитячій лікарні, одруженого, маючого на вихованні 3-х малолітніх дітей, раніше не судимого, військовозобов”язаного,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

22 серпня 2009 року, біля 13-ї години, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки „ВАЗ 21099”, д.н. НОМЕР_1, рухаючись на автодорозі сполученням Мукачево В. Добронь в с. Страбічево, Мукачівського району, на перехресті доріг Страбічево В. Лучки, не забезпечив безпеку руху під час виконання маневру повороту ліворуч з головної дороги на другорядну при цьому грубо порушив вимоги п.п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 11.3 ПДР України не надав перевагу їдучому у зустрічному йому напрямку по головній дорозі автомобілю марки „ Хонда Сівік” , д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого відбулось зіткнення між автомобілями.

Внаслідок вказаної дорожньої пригоди водій автомобіля „Хонда-Сівік”, д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи №786/09 від 28.10.2009 року отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку 1 ст., що проявилось горизонтальним ністагмом, позитивним симптомом штрюмпеля, анізорефлексією, позитивним симптомом Марінеску-Родовічі, слабістю конвергенції, похитуванням в позі Ромберга, а також даними СКТ обстеження №1543 головного мозку, при якому були встановлені КТ ознаки геморогічного забою головного мозку правої гемісфери чолової ділянки. Вогнищева неврологічна симптоматика трималася на протязі всього періоду лікування. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по механізму удару, можливо в салоні автомобіля, при ДТП, що мала місце 22.08.2009 року, і відносяться до групи тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ ступені тяжкості, згідно п.2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою розлад здоров”я на строк понад 21 день.

Своїми діями водій ОСОБА_3, порушив вимоги:

П.1.2 ПДР України згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

П.1.3 ПДР України згідно якого учасники дорожнього руху зобов”язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

П.1.4 ПДР України згідно якого кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

П.1.5 ПДР України згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров”ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа яка створила такі умови, зобов”язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

П.11.3 ПДР України згідно якого на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об”їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Порушення водієм ОСОБА_3, п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 11.3 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв”язку з настанням наслідків, а саме отримання тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості ОСОБА_2

Своїми діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч.1 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є порушення Правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом ,що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Підсудний ОСОБА_3, свою вину, у вчиненні інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.. 286 ч. 1 КК України не визнав взагалі і на досудовому слідстві від дачі показів відмовився, але в судовому засіданні пояснив суду, що він їхав зі свого дому в напрямку с.В.Лучки, виїхавши на центральну дорогу почав рух в напрямку с.В.Лучки. Підїжджаючи до перехрестя увімкнув лівий показник повороту, за 40 метрів перед собою підсудний побачив транспортний засіб, який рухався назустріч. Він зупинився та подивився в дзеркало заднього виду, машин їдучих за ним не бачив, а коли повернув голову подивитись в ліве бокове дзеркало відбуло зіткнення. Пояснив, що зіткнення автомобілів відбулося на полосі руху підсудного. Цивільні позови він не визнає повністю, оскільки він не порушував ПДР та не винен у вчиненні даної ДТП.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 22 серпня 2009 року, десь біля 11-ї години 40 хвилин , рухався на автомобілі марки „ Хонда СІВІК„ д/н НОМЕР_2, автодорогою сполученням Чоп- Мукачево, в напрямку м. Чоп. рухався своєю правою смугою руху дороги, зі швидкістю приблизно 80 км / годину. Погода була ясна, дорожнє покриття сухе. Транспортних засобів в цей час не було. Коли він став наближатися до населеного пункту с. Страбічево знизив швидкість до 60 км / годину. В цей час в зустрічному напрямку він побачив, що йому на зустріч рухається легковий автомобіль марки ВАЗ 21099. Так як автомобіль рухався своєю смугою руху, ніяких знаків повороту не включав, то для нього ніякої перешкоди не представляв. Коли вони стали наближатися один до другого, до перехрестя вулиць с. Страбічево з с. В. Лучки, водій не включаючи покажчика повороту і не гальмуючи , на відстані приблизно десь 5-7 метрів, різко став переїзжати з своєї смуги руху на його. Побачивши це, він прийняв міри до гальмування і правіше до обочини, щоб уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем, однак відстань між ними була невелика і уникнути зіткнення не представилось можливим. Зіткнення сталося передньою частиною його автомобіля об праву сторону автомобіля ВАЗ 21099. ДТП сталося на його смузі руху, Під час ДТП, він вдарився сильно головою і грудьми в подушку безпеки, з послідуючим ударом у підголовник сидіння водія. Різаних ран і переломів в нього не було. Біль у голові не проходила і 27.08.2009 року звернувся в Мукачівську ЦРЛ.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_7, інспектор дізнання Мукачівського ВДАІ, який прибув на місце ДТП, пояснив, що згідно пояснень учасників ДТП автомобіль марки «Хонда»їхав в напрямку м.Чоп, а автомобіль марки «ВАЗ 21099»виїжджав з перехрестя повертаючи в напрямку с.В.Лучки, не пропустив автомобіль, який їхав по зустрічній смузі руху, і відбулося зіткнення. Були складені фототаблиця і схема ДТП. Свідок пояснив, що автомобіль «ВАЗ 21099»стояв з правої сторони в напрямку м.Чоп на зустрічній смузі руху, «Хонда»стояла на свої полосі руху. Свідків самого ДТП на той момент не було, людей було багато і всі зазначали, що вийшли на місце ДТП після зіткнення автомобілів.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_8, інспектор ДПС м.Мукачево, який прибув на місце ДТП, пояснив, що ДТП сталося в с.Страбичево, згідно пояснень учасників ДТП автомобіль марки «Хонда»їхав по головній дорозі, ВАЗ 21099 повертав в с.В.Лучки, після чого відбулося зіткнення ближче до обочини. Коли вони приїхали на місце події «Хонда»стояла на своїй смузі, ВАЗ 21099 на зустрічній.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_9, інспектор ВДАІ та АТІ м.Мукачево, який прибув на місце ДТП, пояснив, що поступив дзвінок, що в с.Страбичево сталося ДТП, автомобілі марки «Хонда»та «ВАЗ 21099»зіткнулися, вони приїхали на місце події, і почали складати протокол.

Автомобілі були доставлені на штрафмайданчик. Спочатку були легкі тілесні ушкодження, тому було відмовлено у порушенні кримінальної справи, поки не проведена медична експертиза. На момент огляду учасники ДТП не зазначали, що у них була якась перешкода в момент руху, а водій ОСОБА_3 сказав, що він не замітив автомобіль марки «Хонда»і тому не пропустив його.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_10, пояснив, що був присутнім на місці пригоди, в якості понятого. Коли приїхав там вже були працівники міліції, автомобілі були розбиті. Зазначив, що в протоколах все відповідає дійсності і зауважень до протоколів не має.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_11, пояснила, що про ДТП дізналася після дзвінка свого чоловік, куди прийшла через 10 хвилин. Побачила потерпілого та чоловіка, міліції ще не було, у її чоловіка була кров на обличчі та руках, а у потерпілого по справі видимих пошкоджень не було

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_12, пояснив, що того дня знаходився вдома. Почув удар і зразу вийшов на вулицю, побачив, що два автомобіля потрапили в ДТП. Потерпілий вийшов з машини, з ним було все гаразд, на його думку, а у підсудного текла кров з носа, він допоміг підсудному ОСОБА_3 дійти до свого двору, вмитися і викликав наряд ДАІ. Працівники ДАІ приїхали та почали оформляти дорожньо-транспортну пригоду. Саме зіткнення свідок не бачив.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_13 пояснив, що 22.08.2009 року десь біля обіду він їхав на своєму авто в сторону м.Мукачево. В попутному напрямки на відстані 130-150 метрів, рухався автомобіль марки ВАЗ-2109, перед перехрестям с.В.Лучки цей автомобіль призупинився і на ньому горів лівий задній сигнал поворот на ліво, автомобіль стояв під углом ближче до роздільної смуги, чи пересік роздільну смугу не памґятає. Через якусь мить побачив, що автомобіль ВАЗ 2109 різко починає кружити і він зупиняється у обочини зустрічної смуги. Лише наблизившись до місця, де заходився автомобіль, то побачив, що сталося зіткнення з зустрічним транспортом. Він проїхав декілька метрів і зупинився. Після того, як підійшов до місця ДТП побачив з правої сторони припаркований легковий автомобіль, марку не памятає. Пояснив, що задне ліве колесо було спущено.

Допитаний в якості експерта в судовому засіданні ОСОБА_6, пояснив, шо висновок від 21.20.2009 року за № 785/09 підтримує повністю, експертизу проводив у присутності особи, на підставі історії хвороби, ОСОБА_2 з 27.08.2009 року по 28.08.2009 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Мукачівський ЦРЛ, з 28.08.2009 року переведений на амбулаторне лікування з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку 1-го ступення. Гемологічний забій головного мозку. На амбулаторному лікуванні знаходився до 19.09.2009 року. Стаціонарне лікування поєдналося з амбулаторним лікування, яке є продовженням стаціонарного. 19.09.2009 року закрито лікування. Було визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Відносно дослідницької частини у висновку від 21.20.2009 року за № 785/09, пояснив, що така знаходиться в Акті за № 706 від 30.09.09 року.

Допитаний в якості експерта в судовому засіданні ОСОБА_14, пояснив, що висновок транспортно-трасологічної експертизи від 11.11.2009 року за №2384/377, автотехнічної експертизи від 11.11.2009 року за №2383/375, автотехнічної експертизи від 11.11.2009 року за № 2385/376 та транспортно-трасологічної експертизи від 22.12.2009 року за №2697/440 підтримує повністю.

По висновкам експертиз зіткнення відбулося під кутом 135%, і це не залежить де знаходились автомобілі після самого зіткнення, обидва автомобілі були справні, місце зіткнення було встановлене на смузі руху автомобіля «Хонда «Сівік», а ВАЗ 21099 не надав перевагу руху. Було 6 варіантів по яким у всіх варіантах винним був водій автомобіля ВАЗ 21099 і в двох варіантах із цих шести було обоюдна вина водіїв, де водій автомобіля «Хонда «Сівік» міг, коли рухався побачивши, що автомобіль ВАЗ 21099 виїжджає на зустрічну смугу руху зупинитись шляхом гальмування. Крім того, пояснив, що пошкоджень систем автомобілів, які впливають на рух не було.

Допитаний в якості експерта в судовому засіданні ОСОБА_15, пояснив, що висновок підтримує повністю, вихідні дані, з яких робилися розрахунки та надавався висновок по експертизі були надані слідчим та зазначені в постанові. Самі ці дані зазначаються, як водієм ВАЗ 21099 підсудним, так і водієм «Хонда»- потерпілим.

Під час відтворення обстановки та обставин події (а.с. 91-97), де підсудний ОСОБА_3 пояснював, що 22.08.2009 року біля 11 год. 40 хв., не доїжджаючи до перехрестя с.В.Лучки, включив показчик лівого повороту і так як автомобілів, які б їхали йому на зустріч, не бачив, подивився у дзеркало заднього виду, автомобілів так само не було, почав виконувати маневр повороту у ліву сторону, тобто у с.В.Лучки, в той момент, коли вже виконував маневр повороту то зіткнувся з зустрічним транспортним засобом автомобілем марки «Хонда Сівік», який рухався в зустрічному напрямку, в момент виконання маневру повороту призупинився і швидкість його автомобіля становила 10 км/год. Крім того, під час відтворення вказував на місце зіткнення автомобілів.

Під час відтворення обстановки та обставин події (а.с. 98-104), де потерпілий ОСОБА_2 пояснював, що 22.08.2009 року біля 11 год. 40 хв., він рухався автодорогою сполученням м.Чоп-В.Добрань-Мукачево, в напрямку м.Чоп, зі швидкістю 80 км/год. По своїй смузі руху, наближаючись до с.Страбічево знизив швидкість до 60 км/год. Побачив автомобіль марки ВАЗ-21099, який рухався в зустрічному напрямку руху, ніяких знаків повороту не включаючи. Наближаючись один до другого та до перехрестя вулиць з с.Страбічево на В.Лучки, водій зустрічного транспортного засобу, не включаючи показника повороту і не гальмуючи, на відстані приблизно 5-7 метрів різко став переїжджати з своєї смуги на його. Потерпілий побачивши це, прийняв міри до гальмування і правіше до обочини, щоб уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем, але відстань між ними була невелика і уникнути зіткнення не вдалося. Крім того, під час відтворення вказував на місце зіткнення автомобілів.

Заслухавши підсудного, потерпілого, свідків, експертів та дослідивши матеріали кримінальної справи суд приходить до наступного висновку.

Так, дослідивши в судовому засіданні пояснення, які ОСОБА_3 давав на досудовому слідстві, а саме під час відтворення обстановки та обставин події (а.с. 91-97), а також пояснення, які надавались ОСОБА_3 (а.с. 29-31), показання свідків, потерпілого та пояснення експертів суд вважає, що ці показання про обставини скоєння злочину передбаченого ст.. 286 ч.1 КК України є достовірними, оскільки підтверджуються сукупністю інших доказів, що є у справі, тому вони можуть бути покладені в основу вироку.

Часткова зміна підсудним в подальшому своїх показань, які ніякими іншими доказами не стверджуються, на думку суду, є способом захисту його особистих інтересів і не може вплинути на обєктивність дослідження обставин, які викривають чи виправдують його.

Не дивлячись на невизнання ОСОБА_3 своєї вини його винність стверджується також іншими матеріалами зібраними по справі:

ШВідповідно до протоколу огляду місця події, план схеми ДТП та фото таблиці до протоколу місця події визначено та встановлено, місце дорожньо транспортної пригоди, яким являється участок дороги сполученням Мукачево В. Добронь в с. Страбічево, Мукачівського району, на перехресті доріг Страбічево В. Лучки, відповідно фото таблиці чітко зафіксовано розташування автомашин (т.1 а.с.12-22)

ШПротоколами перевірки стану транспортних засобів відповідно до яких виявлено механічні ушкодження автомашин учасників ДТП (т.1 а.с.25-26).

ШВідповідно до акту №706/2009 від 19.09.2009 року судово-медичного освідчення гр.-на ОСОБА_2 ( т.1 а.с.44-47) у потерпілого ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку 1 ст. і відносяться до групи середньої тяжкості.

ШВисновком судово-медичної експертизи №786/09 від 28.10.2009 року отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку 1 ст., що проявилось горизонтальним ністагмом, позитивним симптомом штрюмпеля, анізорефлексією, позитивним симптомом Марінеску-Родовічі, слабістю конвергенції, похитуванням в позі Ромберга, а також даними СКТ обстеження №1543 головного мозку, при якому були встановлені КТ ознаки геморогічного забою головного мозку правої гемісфери чолової ділянки. Вогнищева неврологічна симптоматика трималася на протязі всього періоду лікування. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по механізму удару, можливо в салоні автомобіля, при ДТП, що мала місце 22.08.2009 року, і відносяться до групи тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ ступені тяжкості, згідно п.2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою розлад здоров”я на строк понад 21 день. (Том № 1 а.с. 121-122). Суд вважає за можливе прийняти даний доказ як допустимий, без проведення додаткових досліджень, оскільки висновки судово медичної експертизи містять прямі, категоричні висновки, які повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

ШПротоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 та план схемою до протоколу (т.1 а.с. 91-97)

ШПротоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 та план схемою до протоколу (т.1 а.с. 98-104)

ШВисновком судово автотехнічної експертизи № 2697/440 від 22 грудня 2009 року відповідно до якого в даній дорожній ситуації для забеспечення безпеки дорож нього руху водій автомобіля марки «ВАЗ 21099»д.н. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_3, повинен був керуватися вимогами пунктів 12.3 та 16. 13 ПДРУ, а водій автомобіля марки «Хонда Сівік»д.н. НОМЕР_2 гр. ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів 12.3 ПДРУ. Повний зупиночний шлях автомобіля марки «Хонда Сівік»д.н. НОМЕР_2, в даних дорожніх умовах становить відстань 40.6. . . 42. 2 м. В чотирьох варіантах часу існування небезпеки для руху водій автомобіля марки «Хонда Сівік»д.н. НОМЕР_2 гр. ОСОБА_2, не мав технічноі можливості зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21099 д. н. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_3 шляхом застосуван ня своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху, а в двох варіантах часу існування небезпеки для руху водій автомобіля марки «Хонда Сівік»д.н. НОМЕР_2 гр. ОСОБА_2, мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21099 д. н. НОМЕР_1 шляхом застосування своєчасного гальмування з мо менту виникнення йому небезпеки для руху. Виізд автомобіля марки " ВАЗ 21099 " д. н. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_3, на смугу руху автомобіля марки «Хонда Сівік»д.н. НОМЕР_2 гр, є ознакою виникнення небезпеки для руху його водію гр. ОСОБА_2, а п. 12.3 Правил дорожнього ру ху України з урахуванням визначення терміну "небезпека для руху" що є в загальних положеннях ПДРУ в п. 1.10 регламентує в таких си туаціях застосовувати тільки гальмування, а не маневрування, і тому технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ -21099»д. н. НОМЕР_1 маневруванням не розглядається. З технічноі точки зору причиною даної ДТП, в чотирьох варіантах часу існування небезпеки для руху, стали діі водія автомобіля марки «ВАЗ 21099» д.н. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_3, який виконуючи маневр повороту ліворуч не дав дорогу автомобілю марки «Хонда Сівік»д. н. НОМЕР_2, що рухався по рівнозначній довозі в зустрічному напрямку прямо, і в двох варіантах часу існування небезпеки для руху, як дії водія автомобіля «ВАЗ 21099»д.н. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_3, який виконуючи маневр повороту ліворуч не дав дорогу автомобілю «Хонда Сівік» д.н. НОМЕР_2, шо рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, так і дії водія автомобіля марки «Хонда Сівік»д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2, який в момент виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного гальмування (т.1 а.с. 109-115). Крім того, вказана експертиза проводилась з урахуванням даних які надали як потерпілий ОСОБА_2, так і підсудний ОСОБА_3, а тому суд вважає за можливе прийняти даний доказ як допустимий, без проведення додаткових досліджень, оскільки висновки судово- автотехнічної експертизи містять прямі, категоричні висновки, які повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

ШВисновком судово транспортно трасологічної експертизи № 2384/377 від 11.11.2009 року та фото таблиці до нього, відповідно до якого форма і характер пошкоджень транспортних засобів співпадає в тому випадку, що при першочерговому контактуванні повздовжні осі вищезгаданих транспортних засобів перебували під кутом 135 + 5 градусів, при цьому автомобіль марки "Хонда - Сівік" д.н. НОМЕР_2, першопочатково контактував передньою середньою частиною з передньою правою частиною автомобіля марки "ВАЗ - 21099" д.н. НОМЕР_1. Виходячи зі схеми ДТП та протоколу огляду місця події встановлено, що місце зіткнення автомобіля марки "Хонда - Сівік" д.н. НОМЕР_2 з автомобілем марки "ВАЗ -21099" д.н. НОМЕР_1, знаходиться на смузі руху автомобіля марки "Хонда - Сівік" д.н. НОМЕР_2 (т.1 а.с. 80-86). Суд вважає за можливе прийняти даний доказ як допустимий, без проведення додаткових досліджень, оскільки висновки судово транспортно трасологічної експертизи містять прямі, категоричні висновки, які повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

ШВисновком судової експертизи технічного стану автомобіля марки «ВАЗ-21099»д.н. НОМЕР_1 № 2385/376 від 11.11.2009 року відповідно до якої на момент огляду і експертної перевірки робоча гальмівна система автомобіля марки «ВАЗ-21099»д.н. НОМЕР_1, відповідала вимогам на експлуатацію, знаходилась у працездатному стані. Технічний стан елементів системи робочого гальма в цілому, визначений вище, після дорожньої пригоди, дає підстави стверджувати, що і до ДТП система робочого гальма автомобіля марки «ВАЗ-21099»д.н. НОМЕР_1, була у працездатному стані і могла виконувати свої функції по зміні швидкісного режиму руху транспортного засобу. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок про те, що на момент і експертного дослідження, система рульового керування автомобіля марки «ВАЗ-21099»д.н. НОМЕР_1, відповідала вимогам на експлуатацію і знаходилась в працездатному стані. Технічний стан елементів системи рульового керування в цілому, визначений вище, після дорожньої пригоди, дає підстави стверджувати, що і до ДТП рульове керування автомобіля марки «ВАЗ-21099»д.н. НОМЕР_1, було у працездатному стані і могло виконувати свої функції по зміні напрямку руху транспортного засобу. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок про те, що елементи рульового керування та робочої гальмівної системи, автомобіля марки «ВАЗ-21099»д.н. НОМЕР_1, до дорожньо -- транспортної пригоди відповідали вимогам на експлуатацію і знаходились у справному стані, технічних несправностей не виявлено. Перед дорожньою пригодою вище названі системи, що забезпечують безпеку руху, були справні і могли виконувати свої конструктивні функції (т.1 а.с.71-75). Суд вважає за можливе прийняти даний доказ як допустимий, без проведення додаткових досліджень, оскільки висновки судової експертизи технічного стану автомобіля містять прямі, категоричні висновки, які повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами

ШЛистками непрацездатності потерпілого ОСОБА_2 (т.2 а.с.154-155)

Твердження підсудного ОСОБА_3 та його захисника про те, що водій автомобіля «Хонда Сівік»виконував маневр обґїзду автомобіля, який був припаркований на дорозі з правої сторони по ходу його руху в безпосередній близькості від перехрестя доріг с.Страбічево с.В.Лучки та при виконанні маневру обґїзду водій виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем марки ВАЗ-21099 підсудного, спростовується схемою ДТП та фото таблицями до неї, показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Твердження підсудного ОСОБА_3 та його захисника про те, що зіткнення відбулося на лівій смузі руху тобто на смузі руху автомобіля підсудного, а також те, що потерпілий рухався з більшою швидкістю ніж це зазначено в матеріалах справи, суд вважає неправдивими, і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Такі покази підсудного спростовуються дослідженими судом доказами, які узгоджуються між собою. Зокрема висновками експертів, які суд вважає обґрунтованими, показами свідків, потерпілого.

Твердження підсудного ОСОБА_3 та його захисника про те, що під час руху автомобіля «Хонда Сівік»лопнуло заднє ліве колесо і внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2 на автомобілі виїхав на зустрічну смугу де зіткнувся з автомобілем підсудного ОСОБА_3 спростовується протоколами перевірки стану транспортних засобів після ДТП, схемою ДТП та фото таблицями до неї, показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Також експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснював, що у разі пошкодження якого-небудь із коліс автомобіля, яке розривається, то на дорозі залишається відповідний слід, в даному випадку така ситуація не мала місце при цьому ДТП. Крім того, як експерт ОСОБА_14 так і експерт ОСОБА_15 вказували в судовому засіданні, що якщо б заднє колесо розірвалося або лопнуло, то автомобіль зупинився набагато скоріше.

Крім того, суд звертає увагу, що покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 з приводу того, чи було розірвано або спущене колесо на автомобілі марки «Хонда Сівік»відрізняються і точно вказати ніхто з них не зміг, яке саме колесо було спущене, чи розірване, чи взагалі лопнуте, тому в цій частині суд критично відноситься до вказаних показів свідків.

Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_13, стосовно того, що він особисто бачив саме зіткнення, а також те, що підсудний включив покажчик лівого повороту та зупинився перед виконанням маневру повороту ліворуч, оскільки згідно його показів, він знаходився на відстані 150 метрів від перехрестя де сталося зіткнення підїхавши вже після зіткнення, і окрім того, як пояснив сам свідок в судовому засіданні, після ДТП вів особисту розмову з матірю підсудного ОСОБА_3 про обставини справи, а в якості свідка при складанні протоколу та схеми ДТП не був присутнім.

Тому суд вважає, що покази підсудного ОСОБА_3 про те, що автомобіль марки «Хонда Сівік»виконуючи маневр обґїзду автомобіля, який був припаркований на дорозі з правої сторони по ходу його руху в безпосередній близькості від перехрестю доріг с.Страбічово с.В.Лучки та при виконанні маневру обґїзду водій ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем підсудного марки ВАЗ-21099, а також інша версія підсудного про те, що під час руху автомобіля «Хонда Сівік»лопнуло заднє ліве колесо і внаслідок чого потерпілий на автомобілі виїхав на зустрічну смугу де зіткнувся з автомобілем підсудного ОСОБА_3 є неправдивими, оскільки вони суперечать іншим доказам по справі, не узгоджуються з ними та є способом захисту підсудного від пред'явленого йому обвинувачення.

Суд вважає, що у висновку судово-медичної експертизи №786/09 від 28 жовтня 2009 року експерт повно відповів на поставлені перед ним питаннями слідчого, врахував акт №706/2009 від 19.09.2009 року судово-медичного обстеження ОСОБА_2, в якому судмедексперт посилався на дані медичної документації. У висновку судово-медичної експертизи №786/09 від 28 жовтня 2009 року дослідницька частина знаходиться в акті №706/2009 від 19.09.2009 року. Цей висновок узгоджений з іншими матеріалами справи. З аналогічним зауваженнями ОСОБА_3 вже звертався на досудовому слідстві, про що було винесено постанову від 28 грудня 2009 року (т.1 а.с. 124). Крім того, в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердив висновки проведеної ним експертизи, а в матеріалах справи крім того, наявні листки непрацездатності потерпілого ОСОБА_2 (т.2 а.с.154-155). Суд вважає за можливе прийняти даний доказ як допустимий, без проведення додаткових досліджень, оскільки висновки судово-медичної експертизи містять прямі, категоричні висновки, які повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Твердження підсудного ОСОБА_3 та його захисника про те, що під час лікування потерпілий знаходився на стаціонарному, а потім на амбулаторному лікуванні, стосуються якості дотримання правил лікування, але не впливають на висновки щодо характеру заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень. Стосовно довідки від 29.12.10 р. наданої захисником підсудного про відсутність знаходження ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні, суд не бере до уваги та відкидає як доказ, оскільки в довідці не зазначено за який проміжок часу надаються відомості, а також відсутня повна адреса потерпілого по справі.

Висновком судової експертизи технічного стану автомобіля марки «ВАЗ-21099»д.н. НОМЕР_1 № 2385/376 від 11.11.2009 року, яка була проведена відповідно до вимог ст. 75, 196 КПК України і якою підтверджується, що система рульового керування та робочого гальма автомобіля „ВАЗ-21099”, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент експертного огляду знаходились в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, які могли впливати на їх вихідні параметри. Даний висновок експертизи суд визнає як доказ оскільки він науково обґрунтований і будь-яких сумнівів у правильності такого висновку суд не має. Твердження підсудного ОСОБА_3, що його транспортний засіб на момент проведення експертизи знаходився дома, спростовується наявною в матеріалах кримінальної справи розпискою від 25 грудня 2009 року про зобовґязання зберігати автомобіль до вирішення справи по суті (т.1 а.с. 129).

Разом з тим, суд не бере до уваги та відкидає висновок судової експертизи технічного стану автомобіля марки "Хонда - Сівік" д.н. НОМЕР_2 № 2383/375 від 11.11.2009 року (т. 1 а.с. 62-66), оскількизгідно висновку на дослідження було надано автомобіль, який має зовнішні механічні пошкодження, а згідно акту здачі-приймання виконаних ремонтних робіт автомобіля від 10.10.2009 року автомобіль марки "Хонда - Сівік" д.н. НОМЕР_2 було відремонтовано (т.2 а.с. 168).

Суд відхиляє доводи підсудного ОСОБА_3 та його захисника про необґрунтованість проведених по справі інших експертиз, оскільки досліджені судом висновки експертів були призначені та проведені без порушень процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи та без обмеження прав підсудного ОСОБА_3про що ним зазначалось в протоколах про предявлення матеріалів експертиз.

Саме покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, експерта ОСОБА_15, експерта ОСОБА_14 в повній мірі відповідають встановленим судом обставинам вчинення підсудними злочину і в сукупності узгоджуються , взаємодоповнюються та підтверджуються вище проаналізованими доказами .

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених вказаними свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, покази свідків об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Таким чином, суд розцінює покази підсудного ОСОБА_3, як намагання створення видимості відповідності його дійПравилам дорожнього руху, а відповідно як наслідок, спробу уникнення відповідальності, як кримінальної так і цивільно правової за вчинене.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що дії підсудного за ст. 286 ч. 1 КК України кваліфіковано правильно, - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує особу підсудного, який винним себе не визнав, шкоду заподіяну злочином не відшкодував.

Обставини, які б обтяжували чи помякшували покарання ОСОБА_3 суд не находить.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», а тому суд враховуючи вищезазначене, особу підсудного ОСОБА_3 який позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, тяжкість вчиненого ним злочину, наслідки злочину, які потягнули за собою середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також те, що підсудний з потерпілим ОСОБА_2 не примирився, вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ст.286 ч.1 КК України та маються достатні підстави для застосування ст.75 КК України при призначенні покарання підсудному та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку, а також до ОСОБА_3 слід застосувати додаткове покарання як позбавлення права керувати транспортними засобами.

На думку суду саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

В судовому засіданні підсудний про застосовування щодо нього положень Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року відмовився, відповідних клопотань не заявляв.

Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного позову по справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє його повністю, частково або відмовляє в його задоволенні.

Згідно ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Ч.2 ст. 386 ЦК України встановлено, що право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди має власник, права якого порушені.

Ч.1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно копії довіреності на керування та розпорядження автомобілем від 18 січня 2007 року, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, уповноважив ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_18, розпоряджатися автомобілем марки «ВАЗ - 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с. 42).

Згідно копії довіреності на керування та розпорядження автомобілем від 13 лютого 2007 року, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, діючи по довіреності від ОСОБА_16, уповноважив ОСОБА_3, розпоряджатися автомобілем марки «ВАЗ - 21099», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с. 41).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки «Хонда Сівік»д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 (т.1 а.с. 39).

На підтвердження позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, а саме понесених позивачем витрат на ремонт автомобіля, позивачем ОСОБА_2 були надані відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт, квитанції, висновки спеціаліста, яким суд надає належної оцінки в сукупності з іншими доказами та з врахуванням всіх обставин по справі.

Згідно висновку спеціаліста № 52/2009 від експертного авто товарознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП автомобіль марки «Хонда Сівік»д.н.з. НОМЕР_2 загальна сума матеріального збитку внаслідок ДТП складає 121770,33 гривень (т.1 а.с. 169-197). З приводу вказаного вище висновку ні підсудний ОСОБА_3, ні його захисник суттєвих зауважень не робили.

Згідно акту здачі-приймання виконаних ремонтних робіт автомобіля від 10.10.2009 року автомобіль марки "Хонда - Сівік" д.н. НОМЕР_2 було відремонтовано та передано власнику, виконавцем яких був ФО СПД ОСОБА_19, а замовником: ОСОБА_2, сума виконаних робіт складає: 123580, 50 гривень (сто двадцять три тисячі п»ятсот вісімдесят) гривень 50 коп. (т.2 а.с. 168).

Згідно квитанції на розрахунок готівкою № 11 від 23.01.2010 року, вартість ремонту автомобіля Хонда Сівік склала 123580, 50 гривень (т.2 а.с. 167).

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 зазначив, що його цивільна відповідальність станом на день ДТП не була застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. У відповідності з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 суд враховує характер дій, глибину душевних страждань позивача, ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, істотність вимушених змін у способі життя позивача, час, що минув з моменту виникнення моральної шкоди, а також керується принципами розумності і справедливості, і вважає, що заявлена позивачем сума у розмірі 5000,00 гривень підлягає до часткового задоволення в сумі 500 гривень.

Тому суд вважає, що заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на його користь 123580,50 грн. матеріальної шкоди слід задовольнити повністю так як вимога стверджується письмовими доказами, цивільний позов про стягнення моральної шкоди сумі 5000 грн. слід задовольнити частково відповідно до змісту матеріалів справи та слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і призначити йому покарання, у виді обмеження волі на строк один рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Запобіжний захід залишити попередній, підписку про невиїзд, до набрання законної сили вироком суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 123580 (сто двадцять три тисячі пятсот вісімдесят) гривень 50 коп. матеріальної шкоди та 500 (пятсот) гривень моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411 з ОСОБА_3 судові витрати по справі в розмірі 4258 (чотири тисячі двісті пятдесят вісім) гривень 14 коп. за виконання експертизи.

Речовий доказ автомобіль марки «ВАЗ-21099» д.н. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_3 після вступу вироку в законну силу.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Головуючий О.В.Фазикош