Вирок № 19424589, 20.10.2011, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Ізяславський районний суд Хмельницької області

вул.Незялежності,3 м.Ізяслав, Хмельницька обл., Україна інд.30300

Справа № 1/2207/126/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2011 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

судді Пашкевича Р.В.

при секретарі Гедзенюк В.В.

з участю прокурора Шнайдер М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізяславі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, який народився 21 лютого 1974 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні якого знаходяться одна малолітня дитина, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в :

23 червня 2011 року, в період часу з 13 год. по 14 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, через не зачиненні вхідні двері зайшов в житлове приміщення ОСОБА_2, за адресою с.Плужне Ізяславського р-ну, вул.Некрасова, 4, з метою зустрічі зі своїм знайомим ОСОБА_3 Зайшовши до будинку, відчинив наступні двері до кімнат, які були зачиненні на защіпку. Пройшовшись по кімнатам зрозумів, що в будинку нікого немає. На столі однієї із кімнат замітив мобільний телефон марки «Samsung»GT –E 2121 B, вартістю 244 грн. 80 коп., в якому знаходилась флеш-карта місткістю 2гб., вартістю 30 грн., та сім карта оператора «Діджус»вартістю 10грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 3 грн. В цей момент у нього виник умисел на крадіжку даного телефону. Скориставшись відсутністю інших осіб у даному домоволодінні, таємно в свою користь викрав вищевказаний мобільний телефон. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 287 грн. 80 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, не заперечив той факт, що він викрав з будинку ОСОБА_2 вищевказаний мобільний телефон, який в подальшому привласнив собі для власного збагачення.

Крім визнання вини самим підсудним, його вина знайшла підтвердження в ході судового слідства в досліджених доказах:

Зокрема, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, яка являється інвалідом І групи з дитинства, показала, що 23.06.2011 року вона разом із співмешканцем ОСОБА_3 та опікуном ОСОБА_4 пішли до магазину по продукти харчування, залишивши у дома мобільний телефон. Після повернення додому виявила, що телефон, який лежав на столику у кімнаті зник. Внаслідок чого вони повідомили про це у міліцію.

Показами свідка ОСОБА_4, яка суду показала, що вона являється опікуном для ОСОБА_2, та 23.06.2011 року вона разом з ОСОБА_2 та її співмешканцем пішли до магазину по продукти харчування, при цьому вхідні двері будинку не зачинили, а тільки підперли віником. Однак інші двері з веранди, які ведуть до інших кімнат в будинку вони защіпнули на защіпку. Повернувшись додому виявили пропажу телефону та повідомили про це міліцію.

Показами свідка ОСОБА_3, який суду показав, що він являється співмешканцем ОСОБА_2, та 23.06.2011 року біля 12 год. він разом з ОСОБА_2 та опікуном ОСОБА_4 пішли до магазину по продукти харчування, при цьому він зачинив двері до будинку з веранди на защіпку, а двері до веранди підпер віником. З магазину він повернувся перший та виявив, що телефону на столику не було. Після повернення ОСОБА_2 та опікуна ОСОБА_4, він запитав у них чи не брали вони телефону на що останні відповіли, що ні. Зрозумівши, що телефон викрали, повідомили про це міліцію. В подальшому він дізнався, що телефон викрав його знайомий ОСОБА_1 з яким він колись працював.

Показами свідка ОСОБА_5, який суду показав, що проживає по сусідству з ОСОБА_2, а саме їхні господарства знаходяться один навпроти одного. 23.06.2011 року біля 12год. 30хв. перебуваючи у себе в дворі, бачив як біля господарства ОСОБА_2 зупинилася підвода на якій їхали ОСОБА_6 та ОСОБА_1, останній пішов до будинку ОСОБА_2, а ОСОБА_6 розвертав підводу. ОСОБА_1 в будинку перебував декілька хвилин та вийшовши з будинку, підійшов до нього попросити цигарку, але в нього не було і ОСОБА_1 сів на підводу до ОСОБА_6 та поїхали в сторону центра села.

Показами свідка ОСОБА_6, який суду показав, що 23.06.2011 року він власними кіньми поїхав до с.Плужне Ізяславського р-ну, щоб забрати гроші за лікарське зілля. Разом з ним поїхав ОСОБА_1, приїхавши в с.Плужне та забравши гроші вони пішли випити пива. ОСОБА_1 запропонував йому поїхати до його знайомого ОСОБА_3, на що він і погодився. Приїхавши до господарства ОСОБА_3, ОСОБА_1 вискочив з підводи та пішов до будинку, а він тим часом розвертав підводу. Перебуваючи у будинку біля 5 хв. ОСОБА_1 вийшов з нього та сів на підводу сказавши, що у хаті нікого не має і вони поїхали до с.Добрин. За межами с.Плужне їх наздогнав ОСОБА_7, який помітив у руках ОСОБА_1 викраденого телефона. Зупинившись він підійшов до ОСОБА_1 та забрав даного телефона. Те що телефон викрадений він дізнався після того як ОСОБА_7 забрав його ОСОБА_1

Показами свідка ОСОБА_7, який суду показав, що 23.06.2011 року він перебував у магазині «Анастасія»в центрі с.Плужне, якого утримує його дружина. В другій половині дня до магазину зайшли ОСОБА_2 та її опікун ОСОБА_4 та повідомили, що з їхнього будинку викрали мобільний телефон марки «Самсунг», якого вони придбали в даному магазині близько місяця назад. Також з розмови він почув, що того дня до них додому приїжджали ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Через деякий час ОСОБА_7 на власному автомобілі поїхав у с.Добрин та по дорозі наздогнав підводу на якій сиділи ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Побачивши у руках ОСОБА_1 мобільного телефона, кий належить ОСОБА_2, зупинився та підійшов до ОСОБА_1 і вихопив даного телефона, сів у автомобіль і поїхав.

Протоколом огляду та вилучення, з якого вбачається, що ОСОБА_7 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон марки «SAMSUNG»моделі GT Е2121В, з сім картою «Діджус», та картою пам’яті спеціаліста марки er»формату SD», ємкістю 2Гб (а.с.7);

Висновком спеціаліста №186т від 25.06.2011 року, згідно якого вартість представленого на дослідження мобільного телефону марки «SAMSUNG»моделі GT Е2121В з урахуванням % зносу, станом на 23.06.2011 року, могла становити 244,80грн. без урахування вартості аксесуарів, при умові, що даний телефон знаходиться в технічно-справному стані та придатний для подальшого використання (а.с. 14-16);

Протоколом відтворення обставин та обстановки події від 08.07.2011 року та фото таблицею до нього, в якому ОСОБА_1 розповів та вказав, як саме він скоїв крадіжку з будинку мобільного телефону ОСОБА_2 (а.с.29-31);

Висновком експерта №564т від 05.07.2011 року, згідно якого залишкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону марки «SAMSUNG»моделі GT Е2121В з урахуванням % зносу, станом на 23.06.2011 року, могла становити 244,80грн. без урахування вартості аксесуарів, при умові, що даний телефон знаходиться в технічно-справному стані та придатний для подальшого використання (а.с.35-37);

Речовими доказами: мобільний телефон марки «SAMSUNG»моделі GT Е2121В, флеш –карта місткістю 2Гб. марки »та сім карта мобільного оператора «Діджус» (а.с.59).

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), а тому кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України.

При цьому, суд виходить із того, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 необґрунтовано кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) саме з кваліфікуючою ознакою проникнення у житло, виходячи з наступного.

Так, визначальним для вирішення питання про наявність у діях винної особи кваліфікуючої ознаки проникнення у житло є мета, з якою особа опинилася у ньому, та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщення (п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності»).

Як вбачається із показань підсудного ОСОБА_1, у будинок по вул.Некрасова, 4, в с.Плужне Ізяславського р-ну він проник через вхідні відчинені двері з метою зустрічі із своїм знайомим ОСОБА_3 та лише після цього у вказаному приміщенні в нього виник умисел на викрадення мобільного телефону, якого він там побачив. Вказані показання надавалися ОСОБА_1 стабільно та послідовно під час досудового слідства та розгляду справи судом, узгоджуються із іншими доказами, дослідженими по справі. При цьому, у справі не встановлено будь-яких обґрунтованих даних ставити під сумнів показаннями підсудного по справі.

За вказаних обставин, з врахуванням вимог ст.327 КПК України, згідно з якими вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, витлумачивши всі сумніви на користь підсудного, суд вважає, що у справі відсутні належні та допустимі докази проникнення ОСОБА_1 до приміщення будинку по вул.Некрасова, 4, в с.Плужне Ізяславського р-ну саме з метою вчинення крадіжки, а не зустрічі із знайомим, його доводи в цій частині не спростовані, а тому дана кваліфікуюча ознака підлягає виключенню із обвинувачення.

Виходячи із викладеного, дії підсудного слід перекваліфікувати з ч.3 ст.185 на ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні підсудному покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно злочин, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире розкаяння, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжуючих покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Що стосується особи підсудного, суд враховує, що ОСОБА_1 в силу ст.89 КПК України рахується раніше не судимим, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, на його утриманні знаходяться одна малолітня дитина.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, особу підсудного, обставини, що пом’якшують покарання, а також інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість призначити підсудному покарання у межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт.

Цивільний позов не пред’явлено.

Речові докази по справі підлягають поверненню власнику.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним по ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п’ятдесят) годин.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Хмельницькій області, р/р №31258272210321 МФО 815013 банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код №25575309 - 225 грн. 12 коп. судових витрат.

Речові докази по справі –мобільний телефон марки «SAMSUNG» GT –E 2121 B, флеш карта місткістю 2 ОСОБА_8 »та сім карта мобільного оператора «Діджус»–повернути потерпілій ОСОБА_9.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Ізяславський районний суд.

Суддя: