Рішення № 194146, 12.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.06 р. Справа № 1/242

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Груп” м. Київ

До відповідача Приватного підприємства „Югосталь” м. Донецьк

Про стягнення 3 999 грн. 88 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Розум А.С.

Представники :

Від позивача: Панченко Г.В. - представник

Від відповідача: не з’явився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „МД Груп” м. Київ звернулось з позовом до приватного підприємства „Югосталь” м. Донецьк про стягнення основного боргу – вартість недостачі 2 338 грн. 70 коп., штрафу 233 871 грн., пені 804 грн. 51 коп., інфляційних витрат 75 грн. 31 коп., річних 22 грн. 49 коп., збитків 525 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову надані копії: договору № 551/2005 від 09.11.2005 року та специфікації № 1 від 09.11.2005 року - на-4х арк..; довідки про включення до ЄДРПОУ відповідача – на 1 арк.; довідки про включення до ЄДРПОУ позивача – на 1 арк.; рахунку - фактури № СФ-0000157 від 03.12.2005 року – на 1 арк.; платіжних доручень з відміткою банку – на 4-х арк..; видаткової накладної № РН-0000113 від 03.12.2005 року – на 1 арк.; залізничної транспортної накладної № 52598001 від 03.12.2005 року – на 1 арк.; акту про призупинення приймання Вантажу від 12.12.2005 року – на 1 арк.; повідомлення телеграфом № 893 від 12.12.2005 року з квитанцією про відправку та звітом відділення зв’язку – на 1 арк.; повідомлення телеграфом № 894 від 12.12.2005 року з квитанцією про відправку та звітом відділення зв’язку – на 1 арк.; акту експертизи Київської ТПП № I-5695 від 16.12.2005 року – на 4-х арк..; претензії № 79 від 31.01.2005 року з повідомленнями про вручення відповідачу та вантажовідправнику – на 5-ти арк..; рахунку № 20609 від 26.12.2005 року, податкової накладної № 18740 від доручення про оплату послуг Київської ТПП з відміткою банку – на 4-х арк..; розрахунок розміру матеріальної відповідальності – на 1 арк..

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзив не надав, незважаючи на повідомлення про розгляд справи та відкладення належним чином. Відповідач не скористався правом на захист своїх інтересів, тому справа розглянута за наявними в неї матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

13.09.06р. позивач заявою згідно ст.. 22 Господарського процесуального кодексу збільшив позовні вимоги та просить стягнути основний борг 2 338 грн. 70 коп., штраф 233 грн. 87 коп., пеню 1 272 грн. 96 коп., інфляційні витрати 61 грн. 75 коп., річні 43 грн. 40 коп., збитки 828 грн. 28 коп.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 09.11.05 між сторонами був укладений договір № 557/2005, згідно з яким відповідач прийняв зобов’язання поставити металопродукцію, вартість якої оплачує покупець

(позивач). Кількість товару визначається специфікацією. Пунктом 4.4 договору сторони призначили порядок оплати.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

На виконання умов договору позивач платіжним дорученням від 22.11.05 перерахував в якості попередньої оплати 100 000 гривень.

3.12.05 відповідач пред’явив позивачу рахунок № РН – 0000113 на суму 170609-08 гривень, для оплати відвантаженої продукції у вагоні 64034283 по накладної 52598001 від 03.12.05року.

Платіжним дорученням № 314 від 03.12.05, № 181170 від 13.12.05, № 12 від 13.01.06 виставлений рахунок оплачений у повному обсязі з врахуванням попередньої оплати.

Вагон прибув на станцію 09.12.05 та доставлен до позивача. При вивантаженні продукції на складі та зважуванні була виявлена недостача.

Розділом 7 договору сторони передбачили порядок прийомки товару і згідно пункту 7.2 договору позивач зупинив прийомку та повідомив відповідача про недостачу для направлення постачальника для прийомки товару, що підтверджено телеграмою від 12.12.05.

Відповідач не з’явився, тому прийомка була здійснена експертом Київської товаро - промислової палати, про що свідчить акт експертизи № 1- 5695 від 16.12.05 року, яким встановлено факт недостачі металопродукції в середині пачок в кількості 730 кг. на суму 2338-70. Здійснення акту експертизи передбачено сторонами пунктом 7.2 договору в разі не явки представника відповідача для прийомки.

31.01.06 позивач заявив претензію відповідачу по факту виявленої недостачі і пропонував оплатити її. Відповідач передбачені вимоги не виконав, тому позивач нарахував річні та індекс інфляції на суму недостачі згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач довів позовні вимоги в цій частині і вони підлягають задоволенню.

В частині заявлених збитків позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки збитки у виді оплачених послуг за експертизу 525 гривень позивачем понесені з вини відповідача у зв’язку з тим, що він не з’явився для участі у прийомки товару і позивач змушений був викликати представника експертизи. Вказані збитки сплачені позивачем, про що надані докази.

Щодо збитків у виді витрат у зв’язку з відрядженням представника позивача у судове засідання , то вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України право на відшкодування збитків має особа якій їх завдано у результаті порушення її цивільного права. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права( реальні збитки). Витрати, пов’язані з відрядженням представника у судове засідання не є такими в розумінні викладеної статті.

Ці витрати, пов’язані з судовим розглядом спору. Позивач мав право повідомити суд про неможливість відрядження представника і заявити клопотання про розгляд справи без його участі. Питання про відрядження представника вирішував сам позивач і вини відповідача в цих витратах не вбачається. Відтак, суд не має підстав для віднесення збитків, пов’язаних з забезпеченням явки представника позивача в судове засідання, на відповідача.

В частині заявленої суми штрафу та пені за недопоставку товару позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що в разі не додержання узгоджених строків поставки товарів за договором або недопоставки товарів постачальник сплачує покупцю штраф у розміру 10% та пеню в розміру 0.2% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Тобто сторони передбачили відповідальність за недопоставку товару або недодержання строків постачання. В розумінні поняття поставки – це кількість товару узгодженого сторонами при укладенні договору. Невиконання цієї кількості є недопоставкою.

В силу господарського зобов’язання (ст. 173 Господарського кодексу України) один суб’єкт господарювання повинен здійснити певні дії щодо постачання товару, передачі майна, виконання робіт, тощо.

Виконання зобов’язання підтверджується будь якими доказами, а саме: накладною, рахунком, актом виконання робіт, тощо.

В розглядаємому спорі відповідач виконав зобов’язання шляхом відвантаження товару іншою особою - ВАТ “Єнакіївський металургійний завод”. Кількість відвантаженої продукції вказано в накладної № 57598001 від 3.12.05 і в рахунку № РН-0000113 від 3.12.05, який був пред’явлений позивачем відповідачу. Таким чином вказані докази підтверджують виконання зобов’язання згідно спеціфікації.

В разі виявлення недостачі її неможливо ототожнювати з недопоставкою, оскільки недостача є формою збитків і визначається як різниця між фактичною кількістю і кількістю, вказаною у супровідних документах. Позивач неправомірно вважає вказану різницю як недопоставку. Слід звернути увагу на те, що у позовній заяві позивач визначив недостачу як збитки за договором постачання і це є правомірним визначенням. Сума збитків у виді недостачі задоволена судом у повному обсязі.

Недопоставка є самостійним предметом спору як невиконання зобов’язання за договором і за вказане порушення передбачені санкції.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Груп” м. Київ задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Югосталь” (ЄДРПОУ 32516801) пр. Ілліча, 13, кв. 25, м. Донецьк, 83000, р/р 26002120280000 у Донецькій філії відділення № 12 в м. Єнакієве АКІБ “УкрСиббанк”. МФО 335827, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МД Груп” (ЄДРПОУ 31991010), вул.. Січневого повстання, 11-А, кв. 54, м. Київ, 01010, р/р 2600900018241 в ВАТ КБ “Хрещатик” м. Київа, МФО 300670, за матеріальні цінності суму 2 338, 70 грн., інфляційну складову в сумі 61, 75 грн., 3% річних в сумі 43, 40 грн., збитки в сумі 525, 00 грн.. витрати за державним митом в сумі 63, 36 грн., витрати за інформаційне забезпечення судового процесу в сумі 73, 30 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення оголошено у засіданні та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку.

Суддя Азарова З.П.