Вирок № 19412463, 27.09.2011, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 1/1713/76/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року м. Острог Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Гуц Ф.Л.

секретар - Самолюк А.В.

за участі прокурора - Ковальчук Л.В.

представника цивільного позивача ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» Пелиха А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Болотківці, Острозького району, Рівненської області, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, громадянина України, не судимого, проживаючого АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.388 КК України,

встановив:

ОСОБА_2, обіймаючи згідно рішення зборів засновників ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв»від 26.06.2005 року, посаду генерального директора цього Товариства та будучи службовою особою на якого, у відповідності до статуту підприємства, затвердженого протоколом зборів засновників від 21.06.2005 року, були покладені організаційнорозпорядчі та адміністративногосподарські обовязки, вчинив зловживання службовим становищем.

Так, 22.05.2006 року, ОСОБА_2 від імені ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» уклав з Рівненським обласним управлінням ВАТ «Державний ощадний банк України» кредитний договір №53, відповідно до якого отримав у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності, грошові кошти в сумі 500 000 грн. 30.05. 2006 року та 26.07.2006 року, до цього договору були укладені дві додаткові угоди, відповідно до яких ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв» отримав кредит від ВАТ «Державний ощадний банк України» на загальну суму 500000 грн. З метою забезпечення належного виконання зобовязання договору, 24.05. та 30.05. 2006 року, між ВАТ «Державний ощадний банк» та ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв» були укладені договори застави майна, на загальну суму 596 817 грн., яке повинно було зберігатись в м. Острог, вул. Бельмаж, 97, Рівненської області.

Згідно п.п. 2.2,3.3 договорів застави майна, ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв» в особі директора ОСОБА_2, зобовязано було не відчужувати, не міняти, не здавати предмет застави в оренду, заставу і не мало права без письмової згоди заставодержателя вчиняти будь-які дії, що могли вплинути, як безпосередньо, так і опосередковано, як тепер, так і в майбутньому, на кількісні та якісні показники предмету застави та платоспроможність заставодавця. Зокрема, заставодавець не повинен був без письмової згоди заставодержателя розпоряджатися будьяким чином предметом застави або його частиною, зменшувати без належних на те підстав, наявність яких повинна була бути письмово обґрунтована заставодавцем, якісні та кількісні показники предмета застави, а також укладати стосовно предмета застави договори оренди та будь які інші договори.

ОСОБА_2 в порушення зазначених умов договорів, не погасивши перед ВАТ «Державний ощадний банк України»зобовязання по кредиту, умисно, в особистих інтересах, з метою перешкодити реалізувати заставне майно відділом ДВС Острозького районного управління юстиції на прилюдних торгах, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в грудні 2010 року, без дозволу банку демонтував та вивіз в складські приміщення СФГ «Кургани», що в с. Кургани Березнівського району Рівненської області заставне майно, а саме: машину пневмоформувальну марки МПФ-5 заставною ціною 35400грн., міні піч конвеєрну МПК-5 заставною ціною 17625 грн., прес-форми заставною ціною 38430 грн., компресор Airpol 22 заставною ціною 35516 грн., установку помякшення води заставною ціною 6480 грн., етикетировочну машину ETMA 312 заставною ціною 95594 грн., машину упаковочну ТЕРМО ПАК ТР АВ заставною ціною 15150 грн., машину упаковочну ТЕРМО ПАК-ТР-АЛ-050-0500 заставною ціною 56131 грн., установку сатуруючу САУ 030 заставною ціною 62847 грн., розливочну машину РОЗМА 030 заставною ціною 179899 грн., укупорочну машину УКМА-30 заставною ціною 41625 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 заподіяв державі, в особі ВАТ «Ощадний банк України», тяжких наслідків у вигляді матеріальних збитків в сумі 584 697 грн., що 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, на момент вчинення злочину.

Крім того, ОСОБА_2, працюючи на посаді генерального директора ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» вчинив приховування майна, на яке було накладено арешт та описано.

Так, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.10.2008 року, через невиконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» , було вчинено виконавчий напис №5293 про звернення стягнення на заставлене майно товариства, який був направлений у відділ ДВС Острозького районного управління юстиції для виконання. 06.05.2010 року, державним виконавцем відділу ДВС Острозького РУЮ з метою виконання виконавчого напису, було здійснено опис та арешт заставного майна ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» та передано ОСОБА_2 на відповідальне зберігання, з одночасним попередженням його про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

Однак, ОСОБА_2, з метою приховання описаного та арештованого державним виконавцем ДВС Острозького РУЮ майна, в грудні 2010 року, без дозволу ВАТ «Державний ощадний банк України» та державного виконавця, демонтував та вивіз в складські приміщення СФГ «Кургани», що в с. Кургани Березнівського району Рівненської області описане та арештоване вищезазначене майно.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.388 КК України винним себе визнав повністю, щиро розкаявся. При цьому він показав, що працював генеральним директором ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв». 22.05.2006 року для розвитку виробництва було отримано кредит в розмірі 180000 грн. з поверненням до липня 2008 року. До кредиту були включені дві додаткові угоди, згідно яких був отриманий кредит на загальну суму 500000 грн. Крім того, були укладені договори застави майна для забезпечення виконання зобовязання кредиту. Предметом застави було обладнання для виробництва продукції. Кредит вчасно не був повернутий, оскільки виробництво зупинилось. Був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на суму 528437,52 грн. з ТзОВ «Острозький завод безалкогольних напоїв» на користь банку. Банк звернувся для виконання виконавчого напису до відділу ДВС Острозького районного управління юстиції. Державним виконавцем був зроблений опис та арешт майна. Майно ним було прийнято на зберігання і він був попереджений про відповідальність за його збереження. Він не був згідний з оцінкою майна, оскільки вона була занижена. Майно не продалось декілька разів і його оцінка знову була знижена. Не маючи наміру продавати його дешево, він його демонтував та перевіз в с. Кургани Березнівського району Рівненської області. Про це нікого не повідомляв. Потім йому стало відомо, що частину заставного майна, яке він залишив в складських приміщеннях СФГ «Кургани» с. Кургани Березнівського району Рівненської області було викрадено. Була порушена кримінальна справа. Крім викраденої частини майна, він повернув назад. Просив суд надати йому можливість за власні кошти повернути та встановити обладнання для розливу води, яке було викрадене.

Цивільний позов не визнає.

Крім повного визнання підсудним вини та його показань про обставини вчинення злочинів, його винність у їх вчиненні повністю доведена дослідженими доказами.

Свідок ОСОБА_4 показала, що на виконанні відділу ДВС Острозького РУЮ був виконавчий напис про звернення стягнення на заставлене майно ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв». Майно було передано на зберігання ОСОБА_2 Воно тричі виставлялось на торги, однак не було продано. Було виявлено, що на заводі було відсутнє обладнання лінії, яке було заставним майном. Про це вона повідомила банк. ОСОБА_2 їй пояснив, що лінію вивіз і сховав.

Свідок ОСОБА_5 показала, що відповідно до кредитного договору від 2006 року ОСОБА_2 взяв кредит під заставу нерухомого майна і обладнання, який мав погасити до 2008 року. Кредит не було погашено. При перевірці наявності заставного майна було встановлено, що його частина була відсутня. ОСОБА_2 пояснив, що майно продав і поверне банку кошти. Виконавчий напис був вчинений в звязку з неповерненням кредиту. Вартість заставного майно була більша ніж сума кредиту.

Свідок ОСОБА_6 показав, що 18.02.2011 року, під час проведення перевірки наявності заставного майна було виявлено відсутність його частини. ОСОБА_2 пояснив, що майно продав і поверне банку кошти.

Свідок ОСОБА_7 показав, що був присутній в якості понятого, коли було виявлено відсутність обладнання лінії в заводському цеху. ОСОБА_2 сказав, що лінію продав.

Свідок ОСОБА_8 дав суду аналогічні показання показанням даних в суді свідком ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_10 показав, що йому стало відомо в листопаді 2008 року, що кредит який надавався ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв», де генеральним директором був ОСОБА_2 не повернуто. Був вчинений виконавчий напис для звернення стягнення на заставне майно. Потім йому стало відомо, що лінія демонтована.

Свідок ОСОБА_11 показав, що був співвласником ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв». Йому було відомо про взятий кредит. Він допомагав розвантажувати демонтоване майно, яке мало продаватись щоб погасити кредит. Про те, що майно арештоване він не знав.

Свідок ОСОБА_12 показав, що розмовляв з ОСОБА_2 про повернення кредиту. Кредит не був повернутий, а тому було вчинено виконавчий напис. При його виконанні було виявлено відсутність частини заставного майна. ОСОБА_2 пояснив, що частину майна реалізував, щоб повернути кредит.

Свідок ОСОБА_13 показав, що в 2005 році він був в числі засновників ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв». Директором був обраний ОСОБА_2 Було вирішено запустити нову лінію і вона працювала. Про те, що ОСОБА_2 взяв кредит йому стало відомо в травні 2011 року.

Свідок ОСОБА_14 показав, що йому не було відомо про кредит, оскільки став працювати з ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» з 2007 року.

Представник цивільного позивача позов підтримав і просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Рівненського обласного управління 531 837,52 грн.

З протоколу огляду місця події від 12.05.2011 року та ілюстративної таблиці до нього вбачається, що місцем огляду являється приміщення цеху розливу води ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» в якому встановлено відсутність лінії по розливу води, а також видно місце установки лінії з слідами її демонтування.

( а.с. 184-186)

З протоколу огляду місця події від 31.05.2011 року та ілюстративної таблиці до нього, вбачається, що предметом огляду було обладнання з лінії для виготовлення та розливу газованої води ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв».

(а.с.187-194)

Відповідно до постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 31.05.2011 року та розписки від 31.05.2011 року, речові докази обладнання з лінії розливу води ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв»: - машина пневмоформувальна марки МПФ-5, мініпіч конвеєрна МПК-4;Прес-форма 6 шт., компресор Ейрпол 22, установка помякшення води, етикетировочна машина ЕТМА 312, машина упаковочна ТЕРМО-ПАК ТР-АВ, машина упаковочна ТЕРМО-ПАК ТР-АЛ-050-0500, установка сатуруюча САУ ОЗО, розливна машина РОЗМА 030, купорочна машина УКМА-30, знаходяться на відповідальному зберіганні у в.о. генерального директора ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв» ОСОБА_15

( а.с.195-199)

Відповідно до кредитного договору №53 від 22.05.2006 року вбачається, що ОСОБА_2 в особі директора ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» уклав з ВАТ «Державний ощадний банк України» кредитний договір, відповідно до якого отримав у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності, грошові кошти в сумі 320 000 грн. 30.05. 2006 року та 26.07.2006 року, до цього договору були укладені дві додаткові угоди №1,2 відповідно до яких ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» отримав кредит від ВАТ «Державний ощадний банк України» на загальну суму 500 000 грн. З метою забезпечення належного виконання зобовязання договору, 24.05. та 30.05. 2006 року, між ВАТ «Державний ощадний банк» та ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» були укладені договори застави майна, на загальну суму 596 817грн., яке повинно було зберігатись в м. Острог, вул. Бельмаж, 97, Рівненської області.

( а.с.32-47)

Із виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 03.10.2008 року за реєстром № 5293 вбачається, що він був вчинений через невиконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв».

( а.с.48-49)

Згідно акту опису та арешту майна ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв»від 06.05.2010 року, державним виконавцем відділу ДВС Острозького РУЮ з метою виконання виконавчого напису, було здійснено опис та арешт майна ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв»та передано його директору ОСОБА_2, на відповідальне зберігання, з одночасним попередженням його про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

( а.с. 55-56)

Із постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23649861 від 13.01.2011 року вбачається, що відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса від 03.10.2008 року про стягнення з ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» боргу в розмірі 531 837,52 грн.

( а.с.67)

Оцінивши сукупність доказів, суд прийшов до висновку, що органи досудового слідства дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.364 КК України, ч.1 ст.388 КК України кваліфікували вірно, зловживання службовим становищем, тобто умисне в особистих інтересах використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам та приховування майна, на яке накладено арешт чи яке описано, здійснене особою, якій це майно ввірено.

Згідно ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, немає зворотної дії в часі.

Суд вважає, що ОСОБА_2 покарання слід призначати за ч.2 ст.364 КК України в редакції, яка діяла до 01.07.2011.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.2,4 ст.12 КК України підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості та тяжкий злочин.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд бере до уваги, що обставинами, що пом'якшують покарання підсудного є ті, що ОСОБА_2 в вчинених злочинах щиро розкаявся, активно сприяв їх розкриттю.

Беручи до уваги особу підсудного, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, являється пенсіонером.

При призначенні покарання суд прийшов до висновку, що в діях підсудного обтяжуючих покарання обставин немає.

Дані обставини суд вважає такими, що дозволяють прийти до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому він може бути звільнений від покарання на підставі ст.75 КК України.

Суд вважає необхідним при призначенні покарання підсудному керуватись вимогами ст.70 ч.1 КК України, тобто покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим .

Суд вважає, що на підсудного ОСОБА_2 слід покласти обовязки, передбачені ч.1 п.3,4 ст.76 КК України, а саме зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично зявлятись туди для реєстрації.

Вирішуючи заявлений цивільний позов суд виходить з наступного.

ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» звернувся з цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, вказуючи суму позову 531837, 52 грн.

Відповідно до п.282, розділ 32, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004 року № 20/5, зареєстрованого в МЮ України 03.03.2004 року № 20/5 редакції від 26.03.2010 року, - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Із виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 03.10.2008 року за реєстром № 5293 вбачається, що він був вчинений через невиконання взятих на себе зобовязань за кредитним договором ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» шляхом звернення стягнення на заставлене майно товариства. Заборгованість підлягає стягненню у звязку з невиконанням кредитного договору №53 від 22.05.2006 року, двох додаткових угод №1,2 від 30.05. 2006 року та 26.07.2006 року, відповідно до яких ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» отримало кредит від ВАТ «Державний ощадний банк України» на загальну суму 500 000 грн.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи …, зокрема - виконавчі написи нотаріусів.

В судовому засіданні встановлено, що з метою виконання зобовязання ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» по кредитному договору на суму 500 000 грн., 03.10. 2008 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис на суму 528437, 52 грн. За вчинення цього напису банком сплачено 3400 грн. Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 531 837,52 грн. матеріальних збитків, тобто ту саму суму ( 528437,52 + 3400), що зазначена у виконавчому написі. Інших підстав стягнення зазначеної суми та, що саме винними діями ОСОБА_2 були нанесені матеріальні збитки на вказану суму, позивачем в позові не зазначено.

Суд вважає, що оскільки відкрите виконавче провадження ДВС Острозького районного управління юстиції Рівненської області з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса від 03.10.2008 року про стягнення з ТзОВ компанії «Острозький завод безалкогольних напоїв» на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» боргу в розмірі 531837,52 грн., то зазначена сума повторному стягненню з підсудного не підлягає, а тому в позові ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків на суму 531837,52 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 КК України та ч.1 ст.388 КК України та призначити йому покарання :

за частиною 2 статті 364 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права займати посади, повязані з виконанням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих обовязків строком 2 роки;

за частиною 1 статті 388 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, ОСОБА_2 визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права займати посади, повязані з виконанням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих обовязків на 2 роки.

На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Додаткове покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення права займати посади, повязані з виконанням адміністративно господарських та організаційно розпорядчих обовязків на 2 роки - підлягає реальному виконанню.

У відповідності до пункту 3,4 частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обовязки- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично зявлятись туди для реєстрації.

В позові ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків - відмовити.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_2 попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази : - Кредитну справу №53 ТЗоВ «Острозький завод безалкогольних напоїв», виконавче провадження №315/10 від 16.01.09 по21.04.2010 року, виконавче провадження №616/5/10 від 23.04.2010 по29.12.2010 року, виконавче провадження №4/1 від 13.01.2011року, залишити при матеріалах справи.

Обладнання з лінії розливу води ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв»: машину пневмоформувальну марки МПФ-5, мініпіч конвеєрну МПК-4, прес-форму 6 шт., компресор Ейрпол 22, установку помякшення води, етикетировочну машину ЕТМА 312, машину упаковочну ТЕРМО-ПАК ТР-АВ, машину упаковочну ТЕРМО-ПАК ТР-АЛ-050-0500, установку сатуруючу САУ ОЗО, розливну машину РОЗМА 030, укупорочну машину УКМА-30, залишити на відповідальному зберіганні у в.о. генерального директора ТзОВ компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв»ОСОБА_15, за адресою м. Острог, вул. Бельмаж, 97, Рівненської області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Острозького районного судуГуц Ф.Л.