Рішення № 19410917, 28.11.2011, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 2-1781/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          "28" листопада 2011 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                    Кушнірчук Р.О.,

при секретарі                              Ковтун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Добробут»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

14 жовтня 2010 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу.

Позовні вимоги обгрунтував тим, що 20 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким останньому надано кредит в сумі 7500 гривень терміном погашення 12 місяців. В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором був укладений договір поруки між банком та ОСОБА_2, відповідно до умов якого останній взяв на себе зобов’язання відповідати перед стягувачем по зобов’язанням ОСОБА_1 в повному обсязі, які виникають з умов кредитного договору.

На неодноразові звернення позивач з проханням повернути кредитні кошти та виконати свої зобов’язання за кредитним договором, відповідачі не реагують, що стало причиною звернення з вказаним позовом, в якому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості у розмірі 18225,44 гривень та судові витрати по справі.

29 грудня 2010 року заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі (а.с.27).

10 серпня 2011 року, за заявою представника відповідача ОСОБА_2, було переглянуто вказане заочне рішення, яке за результатами розгляду заяви було скасовано ухвалою суду (а.с.42).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2 з підстав викладених у його заяві про перегляд заочного рішення (а.с.33-34), в частині позовних вимог до ОСОБА_1 полягав на розсуд суду.

Вислухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між КС «Добробут»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу ОСОБА_1 надано кредит в сумі 7500 гривень під 16 відсотків річних строком дії договору 12 місяців, тобто до 20 серпня 2009 року (а.с.6).

Видача кредиту та його отримання відповідачем підтверджується видатковим ордером № 760 від 20 серпня 2008 року (а.с.8).

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за вказаним кредитним договором, між КС «Добробут»та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній взяв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем по зобов’язанням боржника ОСОБА_1 в повному обсязі, які виникають з умов кредитного договору (а.с. 7).

З моменту отримання кредиту, відповідач ОСОБА_1 здійснив лише два платежі з порушенням встановленого п. 5.1 кредитного договору графіку погашення кредиту, а саме 25.11.2008 року на суму 350 гривень та 03.12.2008 року на суму 250 гривень.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося сторонами, що внаслідок порушення умов виконання основного зобов’язання відповідачем ОСОБА_1, позивач 03 серпня 2009 року звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про видачу судового наказу, яка була задоволена судом та на підставі неї було видано наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 10759,19 гривень, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту –7500 гривень та суми заборгованості по відсоткам 3259,19 гривень, нарахованих по день подання заяви.

20 вересня 2010 року ухвалою суду за заявою відповідача вказаний судовий наказ було скасовано.

Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, суд виходить із наступного.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За кредитним договором позивач передав відповідачу ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

Дотепер відповідач ОСОБА_1 неналежно виконує свої зобов’язання з повернення кредиту та сплаті відсотків за ним, в результаті чого станом на дату звернення до суду з вказаним позовом 14 жовтня 2010 року перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 13800 гривень, яка складається з заборгованості за непогашеною сумою кредиту –7500 гривень, заборгованості за відсотками з користування кредитом –6300 гривень.

Суд не приймає до уваги розрахунок суми заборгованості за процентами у розмірі 10725,44 гривень, наданий позивачем, оскільки за умовами п. 3.2 кредитного договору, якщо кредит не повертається у строк згідно цьому договору, розмір процентів за користування кредитом становить 0,2% за кожен день від суми залишку кредиту.

Отже застосування вказаного розміру процентів можливо після закінчення строку дії вказаного кредитного договору, а саме з 20.08.2009 року.

Таким чином, заборгованість за процентами складає 6300 гривень, виходячи з наступного розрахунку :

420 днів (період порушення виконання основного зобов’язання з 20.08.2009 року по 14.10.2010 року –дата подання позову) х 0,2% х 7500 гривень (сума заборгованості за тілом кредиту).

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що кредитне зобов’язання відповідача ОСОБА_1 було забезпечено порукою відповідача ОСОБА_2 за договором поруки від 20.08.2008 року, за яким ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед КС «Добробут»відповідати по зобов’язанням ОСОБА_1, що виникають з кредитного договору від 20.08.2008 року в повному обсязі цих зобов’язань (а.с.7).

Пунктом 3.1. цього договору поруки передбачено, що поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов’язаннях по зобов’язаннях позичальника в повному обсязі, тобто: повернення суми кредиту, виплату відсотків за користування кредитом на умовах Кредитного договору.

Отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов’язання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги і до поручителя.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача ОСОБА_2 про пропущення позивачем строку для пред’явлення вимог до поручителя з посиланням на ч. 4 ст. 554 ЦК України, оскільки така вимоги була пред’явлена у заяві про видачу судового наказу та задоволена судом ще 03.08.2009 року шляхом видачі судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 10759,19 гривень, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту –7500 гривень та суми заборгованості по відсоткам 3259,19 гривень.

Цей судовий наказ було отримано ОСОБА_2, який за змістом ст. 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення, але лише після початку його фактичного виконання відділом державної виконавчої служби, відповідач ОСОБА_2 подав заяву про його скасування, що не заперечувалося самим представником відповідача в судовому засіданні.

Позивач лише з причин скасування судового наказу вимушений був звернутися до суду в загальному позовному провадження та просити суд стягнути той самий розмір суми заборгованості за тілом кредиту, який зазначав і в своїй заяві про видачу судового наказу.

Отже пропущення строків пред’явлення вимог до поручителя не відбулося, а тому захист прав позивача в позовному проваджені підлягає безумовному задоволенню у заявлений ним спосіб та відповідає принципам ст. 16 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 81, 88, 169, 208, 209, 212 –215, 218 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Добробут»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу –задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Добробут»(код ЄДРПОУ 21929473) заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2008 року в сумі 13800 гривень, яка складається з заборгованості за непогашеною сумою кредиту –7500 гривень, заборгованості за відсотками з користування кредитом –6300 гривень, а також судовий збір в сумі 138,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень.

В інші частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: