Ухвала суду № 19405547, 26.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"26" жовтня 2011 р. м. КиївК-11986/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 року

у справі № 2-26/2103-2008А

за позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Сільгосподеталь»

до 1. Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим,

2. Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

за участю прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Сільгосподеталь»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (далі відповідач-2) про визнання бездіяльності ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо неподання до органів державного казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню на підставі поданих ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь»податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: березень, квітень 2007 року протиправною; стягнення з Державного бюджету України на користь ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь»суми бюджетної заборгованості з відшкодування надмірно сплаченого податку згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: березень, квітень 2007 року у розмірі 163765,00 грн. та суми судового збору у розмірі 1640,00 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо неподання до органів державного казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню на підставі поданих ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь»податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди: березень, квітень 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь»суму бюджетної заборгованості з відшкодування надмірно сплаченого податку згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітні періоди: березень, квітень 2007 року у розмірі 163765,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь»судовий збір у сумі 1641,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В касаційній скарзі ГУ ДКУ в АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційних скарг жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 року без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційних скарг, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь»подало до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 396936,00 грн. (рядок 2.1 колонка А), усього податкових зобовязань 59172,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 110993,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 51821,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 111994,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 84543,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 84543,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь»подало до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: експортні операції, що оподатковуються за нульовою ставкою 1421922,00 грн. (рядок 2.1 колонка А), усього податкових зобовязань 128214,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 256794,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту склала відємне значення 128580,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного періоду 79222,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 79222,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 79222,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим провела виїзну позапланову перевірку ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2007 року, за результатами якої було складено акт № 525/23-4/32401898 від 18 червня 2007 року.

В акті було вказано, що відємне значення суми податку на додану вартість у березні, квітні 2007 року виникло у результаті здійснення експортних операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 0% відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»- було здійснено вивіз запасних частин та комплектуючих до сільгосптехніки. Сума бюджетного відшкодування за березень 2007 року складає 84543,00 грн., за квітень 2007 року 79222,00 грн.

Також у вказаній довідці було зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у звязку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по основним постачальникам.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказані податкові періоди.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виїзної позапланової перевірки ЗАТ «ТД «Сільгосподеталь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2007 року, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було складено акт № 525/23-4/32401898 від 18 червня 2007 року, який є засобом реалізації відповідачем-1 владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У вказаній довідці було вказано, що бюджетного відшкодування за березень 2007 року складає 84543,00 грн., за квітень 2007 року 79222,00 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 163765,00грн. відповідачем-1 не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначеної суми.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, у акті перевірки було вказано, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у звязку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по основним постачальникам.

Колегія суддів відзначає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 163765,00 грн. в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ в м. Сімферополі АР Крим мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обовязок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим підлягають залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

Суддя Л.І. Бившева