Ухвала суду № 19405516, 26.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"26" жовтня 2011 р. м. КиївК-11720/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області

на постанову Господарського суду Львівської області від 13 березня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року

у справі № 5/3160-26/417

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»

до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області (далі відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області № 0004542300/0 від 30 жовтня 2006 року.

Постановою Господарського суду Львівської області від 13 березня 2007 року позов задоволено. нечинним податкове повідомлення рішення ДПІ у Городоцькому районі Львівської області № 0004542300/0 від 30 жовтня 2006 року. Присуджено відшкодувати з Державного бюджету України на користь ТОВ «Яблуневий дар»3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року постанову Господарського суду Львівської області від 13 березня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Городоцькому районі Львівської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 13 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Яблуневий дар», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 13 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Городоцькому районі Львівської області провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Яблуневий дар»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень місяць 2006 року, за результатами якої було складено акт № 91/23-32475074 від 30 жовтня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні субєктом господарювання суми податкового кредиту за квітень 2006 року на 42384,00 грн., що призвело до завищення залишку відємного значення попереднього податкового періоду (квітень 2006 року) за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (травень 2006 року) код рядка 24 декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року; порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні ТОВ «Яблуневий дар»суми бюджетного відшкодування за травень 2006 року на 75717,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що постачальники позивача ОСОБА_1, якому ТОВ «Яблуневий дар»перераховувало відповідні суми податку на додану вартість, і який повинен був сплатити відповідні суми податку до Державного бюджету України, у відповідному податковому періоді таких сум до бюджету не сплачував, у звязку з чим позивач неправомірно включив до податкового кредиту квітня 2006 року суму податку на додану вартість 42384,00 грн. та, як наслідок, не має права на бюджетне відшкодування вказаної суми.

30 жовтня 2006 року ДПІ у Городоцькому районі Львівської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004542300/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшила ТОВ «Яблуневий дар»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2006 року на 42384,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, якщо контрагент платника податку не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ «Яблуневий дар»(покупець) було укладено договір поставки купівлі-продажу № 1, відповідно до умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобовязується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобовязується прийняти та оплатити комплект обладнання для очистки води (товар) на загальну суму 80000,00 Євро, в тому числі податок на додану вартість.

Додатками до вказаного договору (т. 3 арк. справи 6-26) фізична особа підприємець ОСОБА_2 та ТОВ СП «Нібулон»узгодили кількість та ціну товару, що має бути поставлений позивачу у грудні 2007 року.

На виконання умов вказаного договору підприємець ОСОБА_1 поставила позивачу товар на загальну суму 256000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 42666,67 грн., що підтверджується видатковою накладною (арк. справи 24) та податковими накладними (арк. справи 15-17).

В свою чергу, ТОВ «Яблуневий дар»повністю розрахувалося з підприємцем ОСОБА_1 за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями (справи 21-23).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, факт отримання позивачем товару та проведення розрахунків по даній господарській операції податковим органом не заперечувався.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом в акті перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «Яблуневий дар»підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки при проведенні перевірки по ланцюгу постачання щодо підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентом позивача ОСОБА_1 було встановлено, що провести зустрічну перевірку зазначеного субєкта господарювання неможливо, оскільки ОСОБА_1 листом від 16 червня 2006 року повідомила Луцьку ОДПІ, у якій вона перебуває на податковому обліку, що в травні 2006 року під час поїздки в тролейбусі у неї зникла господарська сумка, в якій були особисті речі та документи, в тому числі за період з 01 січня 2004 року по 01 травня 2006 року. Про факт крадіжки підприємець повідомила Луцький МВ УМВС України у Волинській області, що підтверджується довідкою № 3722 від 10 травня 2007 року. У звязку з наведеним надати копії первинних документів для підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ «Яблуневий дар»неможливо.

Разом з цим, матеріали справи містять уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2006 року, у якій ОСОБА_1 здійснювала коригування податкових зобовязань за квітень 2006 року в сторону збільшення.

При цьому, посилання податкового органу на неможливість такого коригування у звязку з втратою у травні 2006 року оригіналів первинних бухгалтерських документів правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як необґрунтовані, оскільки формування податкових зобовязань та їх подальше коригування здійснюється в залежності від проведеної господарської операції і тому втрата документів одним із контрагентів не впливає на структуру податкових зобовязань та їх подальше коригування.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»(пункт 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Таким чином, продавець товарів (послуг) відповідає за утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, а тому несплата цих зобовязань при фактичному здійснені господарських операцій не впливає на податковий кредит покупця.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність зменшення відповідачем позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2006 року на 42384,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова постанову Господарського суду Львівської області від 13 березня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 13 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

Суддя Л.І. Бившева