Ухвала суду № 19405046, 01.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/13292/11

К/9991/12650/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Проміндустрія»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року

у справі № 2а-5249/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Проміндустрія»

до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Проміндустрія»(далі позивач) до Стахановської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 2823452301/0 від 25 серпня 2009 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року апеляційну скаргу Стахановської ОДПІ Луганської області задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року скасовано. Позовні вимоги ТОВ ВКФ «Проміндустрія»задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 2823452301/0 від 25 серпня 2009 року в частині визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 3597 947,50 грн. (1694753,00 грн. основний платіж, 1903 194,50 грн. штрафні (фінансові) санкції). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями, відповідач та позивач оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Відповідач в поданій касаційні скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, позивачем ставиться питання про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та залишення в силі постанови Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу Стахановської ОДПІ Луганської області слід залишити без задоволення, а касаційну скаргу ТОВ ВКФ «Проміндустрія»задовольнити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками Приватним підприємством «Барід-Сен»та Приватним підприємством «Ідента Універсал»за період з 01 жовтня 2006 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 768/23/30648304 від 12 серпня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 2823452301/0 від 25 серпня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4 223 272,00 грн. (2111 636,00 грн. основний платіж, 2111 636,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 168/97-ВР) у звязку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних на його адресу ПП «Барід-Сен»та ПП «Ідента-Універсал», Свідоцтва платника податку на додану вартість, яких анульовано.

Крім того, судами встановлено, що позивач у період з 17 лютого 2008 року по 28 лютого 2008 року здійснював придбання у ПП «Барід-Сен»дизельного пального, що підтверджується, зокрема, виписаними постачальником на адресу позивача податковими накладними.

Актом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 121 від 31 березня 2008 року реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Барід-Сен»анульовано з 15 лютого 2008 року.

Також, протягом листопада - грудня 2007 року та січня квітня 2008 року ТОВ ВКФ «Проміндустрія»мало взаємовідносини щодо придбання у ПП «Індента-Універсал»паливно-мастильних матеріалів, що підтверджується виписаними ПП «Індента-Універсал»на адресу позивача податковими накладними.

В свою чергу, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року визнано недійсним запис від 22 травня 2007 року № 13821020000013230 про державну реєстрацію ПП «Індента-Універсал» та припинено юридичну особу ПП «Індента-Універсал».

Актом Ленінської МДПІ у м. Луганську № 5 від 28 січня 2009 року реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Індента-Універсал»анульовано з 11 грудня 2008 року.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про задоволення позову та, як наслідок, задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в листопаді 2007 року ПП «Барід-Сен» не мало можливості здійснювати господарську діяльність, оскільки, постановою Господарського суду Луганської області від 13 листопада 2007 року зазначене підприємство визнано банкрутом, за ним не зареєстровано на праві власності нерухомого майна, транспортних засобів та земельних ділянок, залишок коштів на рахунках банкрута був відсутній.

Крім того, Донецький апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що, оскільки, податкові накладні у лютому 2008 року виписані від імені директора ПП «Барід-Сен»ОСОБА_6, повноваження якого на цей час були припинені, то такі податкові накладні не можуть бути належною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції неправомірними у звязку з наступним.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Порядок) визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з пунктом 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З аналізу положень чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що податкова накладна вважається дійсною, якщо виписана від імені юридичної особи платника податку на додану вартість.

Як встановлено судами, податкові накладні виписано на адресу позивача від імені юридичних осіб - ПП «Барід-Сен» та ПП «Індента-Універсал», які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість. В свою чергу, колегія суддів вважає, що позивач як контрагент не зобовязаний здійснювати перевірку повноважень особи на підпис податкових накладних та ідентифікацію її підпису.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що факт визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів контрагентів, їх свідоцтв платника податку на додану вартість не свідчить про недійсність всіх укладених ними угод та виписаних податкових накладних з моменту їх реєстрації і до моменту виключення з єдиного державного реєстру.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Проміндустрія» задовольнити.

Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Костенко М.І.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.