Ухвала суду № 19403309, 25.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"25" жовтня 2011 р. Справа № 2а-7314/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пасічник С.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєляєвої Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №44398/н/10 від 26.08.2011р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС " на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" лютого 2011 р. у справі № 2а-7314/10/0670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС " <Текст >до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання неправомірними дій, заборону приймати рішення, <Текст >

ВСТАНОВИЛА:

13.09.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю " ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС " звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Житомирі по проведенню документальної невиїзної перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов"язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2008 року по 30.06.2010 року та зобов"язати відповідача утриматися від прийняття будь-яких рішень за наслідками проведення зазначеної перевірки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2011р. в позові Товариству з обмеженою відповідальністю " ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС " було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю " ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС " подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову та прийняти рішення про задоволення позову.

Позивач (скаржник) свого представника в засідання суду не направив, згідно клопотання від 20.10.2011р. просив відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю взяти участь в засіданні представника через його зайнятість в іншій справі.

Представник відповідача в судовому засіданні, вважаючи оскаржувану постанову обгрунтованою та законною, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи наведені приписи процесуального закону, зважаючи на ту обставину, що позивач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, а також на те, що клопотання позивача не підтверджено документальними доказами, розгляд апеляційної скарги здійснюється за відсутності представника позивача.

Вислухавши представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у м.Житомирі з 31 серпня по 02 вересня 2010 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Транс-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 31398827) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов"язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.08р. по 30.06.10р., за результатами якої складений акт від 02.09.2010 року № 6757/23-1/31398827.

Як вже зазначалося, позивач просить визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення вказаної перевірки та зобов'язати останній утриматися від прийняття рішень за її результатами, проте, з такими вимогами не можна погодитись, з огляду на таке.

Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 КАС України, згідно з яким це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (чинного на час звернення з позовом) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, а державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами державної податкової служби, підпорядкованими відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з останніми утворюють систему органів державної податкової служби.

Згідно зі ст.10 вказаного Закону Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції відповідно до покладених на них функцій здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

З наведеного випливає, що Державна податкова інспекція у м.Житомирі є органом державної влади при здійсненні ним управлінських функцій, і відповідно, суб'єктом владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право, зокрема:

- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі наданих податкових декларацій, звітів та іншіх документів, пов"язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов"язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. N 355, зі змінами та доповненнями).

Згідно із п. 2.4 зазначених Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.

Отже, відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка, право на проведення якої контролюючому органу надано п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Той факт, що в акті перевірки є посилання на п.1,5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХП "Про державну податкову службу в Україні", якими визначені обставини для проведення позапланової виїзної перевірки, не є обставиною, що може вплинути на суть прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Крім того, суд зазначає й наступне.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обовязків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права чи законних інтересів.

Позивач, визначаючи на власний розсуд, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень, як вбачається із матеріалів справи, фактично оскаржив акт перевірки від 02.09.2010 року № 6757/23-1/31398827, складений перевіряючими податкового органу.

Проте, дії щодо проведення перевірки не є тими діями, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, оскільки матеріали справи не містять доказів, з яких би вбачалося, що проведення перевірки спричиняє негативні наслідки для підприємця й що за наслідками здійсненої перевірки податковим органом було прийнято відповідне рішення, а відтак у підприємця не виникло за наслідками проведення перевірки жодного правового обов'язку, який міг би порушувати його права.

Оскільки наслідком розвязання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного субєктивного права позивача, вимога про визнання неправомірними дій посадових осіб податкового органу не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом предявлення позову про визнання протиправними рішень контролюючого органу, які і є тими рішеннями, що породжують для підприємця відповідні обовязки.

Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 1.3 наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 "Про Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 327), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В зазначеному пункті Порядку мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки.

Тобто, висновок акта перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Одночасно, суд вказує й на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням приписів Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства податковий орган має повноваження щодо прийняття за результатами перевірок податкових повідомлень-рішень.

А тому у суду відсутні підстави зобов'язувати останніх утримуватися від прийняття рішень за наслідками перевірки.

Підсумовуючи наведене, постанову Житомирського окружного адміністративного суду слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС " залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

судді: Л.О. Зарудяна

Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю " ВЕСТ ТРАНС-СЕРВІС " вул.Домбровського3,кв.4,м.Житомир,10003

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

<Текст >